Контрольні запитання

1. Що називають карбонат - та гідрокарбонат – іонами?

2. Як можна визначити присутність у ґрунті карбонат – та гідрокарбонат – іонів?

3. За якими формулами обчислюють масову концентрацію аніонів карбонатів та гідрокарбонатів?

Лабораторна робота № 5

Визначення залишкової токсичності ґрунту

Мета : вміти визначати залишкову токсичність ґрунту.

Обладнання і матеріали: аналітичні терези, чашка Петрі чи інші ємності для висаджування насіння, ґрунт забруднений і чистий, забруднювач ґрунту (пестицид, поверхнево-активна речовина, нафта, розчин солі важкого металу), тест-культури (насіння огірків, пшениці, люцерни, вівса, гороху, квасолі).

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Визначення показника фітотоксичності ґрунтів здійснюють при проведенні моніторингу хімічного забруднення ґрунтів або з метою оцінки можливостей використання відходів, шламів водоочистки, стічних вод для меліорації та удобрення ґрунтів.

Забруднення ґрунтів відбувається і при внесенні добрив та пестицидів у надмірних кількостях, адже відомо, що лише в Україні з мінеральними добривами в ґрунт потрапляло щороку до 2,2 тис тон цинку, 1,4 тис тон хрому, по 400 тон кадмію і кобальту, 200 тон міді, 180 тон свинцю тощо. Оскільки ґрунт – складна система, в якій відбуваються численні фізичні, хімічні та біологічні процеси, може виникнути вторинне забруднення, бо відомо, що :

1. Свинець і кадмій підвищують токсичність вуглеводів нафти.

2. Нітрати збільшують дію радіонуклідів.

3. Свинець спричиняє посилення токсичності окремих пестицидів дитіокарбонатної групи.

Визначення залишкової токсичності ґрунту проводиться за методом проростків (Лозановська та ін., 1998р.). Його сутність полягає у пророщуванні насіння в досліджуваному (забрудненому) ґрунті і контрольному (чистому) та визначень довжини надземної і кореневої систем, маси сухої речовини.

Експеримент проводять при постійній вологості ґрунту (70%) з використанням тест-рослин, насіння яких швидко проростає. Можна здійснити три варіанти досліджень:

1. У ґрунт вносять речовину-забруднювач.

2. Порівнюють фітотоксичність чистого і забрудненого ґрунту.

3. Змішують забруднений і чистий ґрунт, фіксуючи зміну фітотоксичності.

Кількість паралельних дослідів – не менше трьох.

ХІД РОБОТИ

У кожну склянку вносять по 100г субстрату (суміші або ґрунту), зволожують до 70% і висівають по 10-12 насінин тест-рослин. Через три доби склянки виставляють на полиці й освітлюють проростки впродовж 14 год.: з 6 до 20 і витримують 2 тижні, фіксуючи такі показники:

1. Час прояви сходів.

2. Кількість проростків щодоби.

3. Загальне проростання насіння.

4. Масу рослин (рослини обережно виймають з ґрунту, підсушують на повітрі, звільняють від решток ґрунту і зважують, визначають загальну масу рослин у склянці або роблять перерахунок на одну „середню” рослину).

Порівнюють експериментальні дані з контролем, розраховують фітотоксичний ефект забруднюючих речовин, використовуючи різні показники:

1. Масу рослин.

2. Відсоток пошкоджених рослин.

3. Відсоток сходів загальної кількості насінин.

4. Довжину корінців тощо.

Спостерігають і за кольором рослин та їх морфологічними особливостями. Виходячи з маси рослин, фітотоксичний ефект ФЕ розраховують за формулою :

ФЕ = [( m₀-m_x)/m₀ ]·100 %,

де m₀ – маса контрольної рослини (або всіх рослин в одній склянці з чистим ґрунтом);

m_x – маса рослин вирощених в токсичному ґрунті.