- •1.Поняття і структура конституційно-правових відносин
- •2.Способи набуття громадянста
- •3.Сутність, ознаки та функції політичних партій
- •4. Поняття та принципи виборів
- •5.Поняття та ознаки судового прецеденту як джерела права в зарубіжних країнах
- •6. Поняття громадянства та умови його припинення в зарубіжних країнах.
- •7.Які є принципи громадянства в Україні?
- •8.Які бувають виборчі права громадян?
- •Тає́мне голосу́вання — вид голосування, при якому учасники голосують анонімно. Часто застосовується на багатьох рівняхвиборів.
- •9.Причини виникнення абсентеїзму ?у яких зарубіжних країнах існує покарання за абсентеїзм?
- •10.В чому суть фактичної та юридичної конституції?
- •11.Мажоритарна виборча система:потяття, плюси та мінуси
- •12.Поняття плебісциту та його відмінність від референдуму
- •13.Причини виникнення явища апатризму
- •14. Види референдуму за правовими наслiдками
- •15.Що таке Позитивна дискримінація та її роль ?
- •16.Поняття, цілі і види лобізму
- •17.Способи набуття громадянства (розкрийте питання та наведіть приклади країн які вам відомі)
- •18.Конституція сша
- •19.Поняття конституційного права та головні аспектиу яких воно вживається.
- •21. Виборче право і його принципи
- •22.Форма державного правління і його різновиди.
- •23.Виборча система.
- •24.Неформалізовані джерела права.
- •25. Референдум: поняття та види.
- •26. Політичні права громадян: поняття та поділ їх на дві підсистеми.
- •27.Абсолютна монархія
- •28.Народна ініціатива
1.Поняття і структура конституційно-правових відносин
Конституційно-правові відносини - це врегульовані нормами конституційного права суспільні відносини.
Структура правовідносин: суб'єкт, об'єкт ,зміст.
Суб'єкти конституційно-правових відносин - це їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несуть відповідні юридичні обов'язки.
Об'єкти конституційно-правових відносин - це предмети або явища, з якими норми конституційного права пов'язують поведінку учасників конституційно-правових відносин.
Змістом конституційно-правових відносин є соціальна поведінка (діяльність) суб'єктів конституційного права, що забезпечується і спрямовується державою шляхом визначення їх суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.
2.Способи набуття громадянста
Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадянства: — філіація; — натуралізація (іноді именована укоріненням); — оптація і трансферт;
Філіація— набуття громадянства за народженням. У порядку філіації громадянство набувається на підставі двох принципів:
громадянство за принципом «права грунту» означає, що дитина стає громадянином тієї держави, на території якої вона народилася. При цьому громадянство його батьків не має значення.
громадянство за принципом «права крові»— тут дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження.
Натуралізація (укорінення) — це прийом (прийняття) у громадянство іноземця за його заявою.
Оптація — це набуття громадянства на основі його вибору в зв'язку з територіальними змінами. Трансферт відрізняється від оптації тим, що тут зміна громадянства настає автоматично
3.Сутність, ознаки та функції політичних партій
Політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Основні ознаки політичної партії:
основна мета діяльності - завоювання і здійснення політичної влади в суспільстві;
наявність детально розробленої політичної програми і статуту партії;
наявність організованої структури на всіх рівнях;
активна участь у виборчих кампаніях.
Політичні партії виконують дуже важливі, можна сказати, незамінні функції у політичному житті:
- політичне представництво соціальних інтересів;
- розробка ідеології, політичних доктрин і програм;
- боротьба за оволодіння державною владою та участь у її здійсненні;
- участь у розробці і здійсненні політичного курсу держави;
- політична соціалізація — сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, залученню його до політичної системи;
- формування громадської думки.
4. Поняття та принципи виборів
Вибори це інститут демократії, форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування, формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування
В основу сучасного виборчого права закладені такі принципи:
а) загальність – всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної, класової й професійної приналежності, рівня освіти, конфесії, політичних переконань мають право обирати й бути вибраними в органи влади. Загальність може обмежуватися цензами (віковим, осілості, недієздатності, моральним тощо);
б) рівність – кожен виборець має рівну кількість голосів. Кількість виборців у кожному виборчому окрузі також повинна бути приблизно рівною, що необхідно для забезпечення однакової ваги голосів виборців при обранні депутатів;
в) таємниця виборів – рішення конкретного виборця не має бути відомо. Цей принцип забезпечує свободу вибору, охороняє громадян від можливих переслідувань;
г) пряме (безпосереднє) голосування – виборець приймає рішення безпосередньо про конкретного кандидата на виборну посаду. Між виборцями й кандидатами немає ніяких опосредкованих інстанцій.
