1. Характеристика джерел та наукової літератури.

2. Хорватсько-угорська унія 1102 р. та суспільно-політичний розвиток “Королівства Хорватії і Далмації” у ХІІ – середині XV ст.

3. Соціально-економічний розвиток хорватських земель у складі Угорського королівства.

4. Правове, соціальне та економічне становище міст Далмації (Дубровник, Котор, Задар та ін.). Входження далматського узбережжя та словенських земель до складу Венеційської республіки.

5. Культура Хорватії у ХІІ – середині ХV ст.

Джерела та література Джерела

91. Хрестоматія з історії західних та південних слов'ян: давня доба, середньовіччя. Навчальний посібник для внз. – к.: Либідь, 2011. – с. 176–201.

92. Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. – К., 1952. – Т. 2. – С. 178 – 189.

Література

93. Акимова О. А. “Господин своего языка”: о попытке строительства государства в Хорватии конца ХІІІ – первой половины ХІV века // Славяноведение. – 2013. – № 1. – С. 3-10.

94. Борзунов Б. И., Захаров В. В. Хозяйство и общественные отношения Скрадина по данным его статута // Вопросы истории славян. – Вып. 2 – Воронеж, 1966. – С. 82 – 87.

95. Бромлей Ю. В. Становление феодализма в Хорватии: к изучению процессов классообразования у славян. – М.: Наука, 1964. – 407 с.

96. Всемирная история в 10-ти томах. – М., 1957. – Т. 3. – С. 696 – 706.

97. Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2001.

98. Захаров В. В. К вопросу об аграрных отношениях в Задарском округе в ХІІІ – XІV вв. // Вопросы истории славян. – Вып. 2. – Воронеж, 1966. – С. 51 – 70.

99. Захаров В. В. К вопросу о формировании крупного феодального землевладения в Задарском дистрикте Х – XІV вв. // Советское славяноведение: Материалы ІV конференции историков-славистов. – Минск, 1989. – С. 603 – 609.

100. Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. Краткая история Венгрии. – М., 1991. – С. 32 – 68.

101. Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. История Венгрии: В 3 т. – Т. 1. – М., 1971.

102. История Италии. – М., 1970. – Т. 2. – С. 221 – 229.

103. История средних веков / Под ред. В. Колесницкого. – М., 1980.

104. История Югословии. – М., 1963. – Т. 1. – С. 137 – 144.

105. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.) / За ред. В. І. Ярового. – К., 2001. – С. 281 – 296.

106. Історія південних і західних слов’ян. – К., 1987.

107. Історія Центрально-Східної Європи / За ред. проф. Леоніда Зашкільняка. – Львів, вид-во Львівського національного університету, 2001.

108. Контлер Л. История Венгрии. Тысячелетие в центре Европы. – М.:Весь мир, 2002. – С. 96 – 173.

109. Макова Е. С. К вопросу возникновения “свободного города” в Славонии (из истории городского права) // Советское славяноведение: Материалы ІV конференции историков-славистов. – Минск, 1989. – С. 586 – 592.

110. Мананчикова Н. П. К вопросу о ранней мануфактуре в Дубровнике ХV века // Советское славяноведение. – 1980. – № 6. – С. 51 – 65.

111. Мананчикова Н. П. К вопросу об организации ремесла в Дубровнике ХІV – ХV вв. // Вопросы истории славян. – Вып. 2 – Воронеж, 1966. – С. 25 – 60.

112. Мананчикова Н. П. Купеческий капитал и товарное производство в Дубровнике XIV в. / Нелли Петровна Мананчикова // Славяноведение. – 1992. – № 5. – С. 36 – 48.

113. Мананчикова Н. П. О кметской зависимости в Дубровнике ХІІІ – ХІV вв. // Советское славяноведение: Материалы ІV конференции историков-славистов. – Минск, 1989. – С. 597 – 603.

114. Мананчикова Н. П. Про вплив міста Дубровника на поземельні відносини в його сільській окрузі (ХІІІ – ХІV ст.) // Проблеми словянознавства. – 1976. – Вип. 14. – С. 67 – 74.

115. Мананчикова Н. П. Средневековый Дубровник // Вопросы истории. – 1981. – № 10. – С. 103 – 112.

116. Наумов Е. П. Проблемы аграрной истории Южной Далмации и торговых связей ее с Византией // Византийский временник. – М.: Наука, 1976. – Т. 37. – С. 30 – 45.

117. Фрейденберг М. М. Венеция, Дубровник, Сплит в конце XVI века: соперничество городов (К вопросу о роли евреев в балканской торговле) // Славяноведение. – 1997. – № 5. – С. 15 – 22.

118. Фрейденберг М. М. Далматинское крестьянство XIII – XIV вв. (По данным из Далматинской Хорватии) // Советское славяноведение. – 1970. – № 5. – С. 24 – 35.

119. Фрейденберг М. М. Деловая жизнь средневекового далматинского города // Вопросы всеобщей истории. – Калинин, 1975. – С. 102 – 118.

120. Фрейденберг М. М. Корпорации ремесленников в средневековом далматинском городе // Проблемы социальной структуры и идеологии средневекового общества. – Л., 1974. – Вып. 1. – С. 29 – 44.

121. Фрейденберг М. М. О социальной структуре Трогира в ХІІІ веке // Национально-освободительное движение южных славян. – М., 1966. – С. 17 – 33.

122. Фрейденберг М. М. Проблемы истории Дубровника: рагузистика за последние двадцать лет // Советское славяноведение. – 1991. – № 2. С. 41 – 50.

123. Фрейденберг М. М. Родственные коллективы в Далматинской Хорватии в ХІ – ХVІ вв. // Советская этнография. – 1967. – № 1. – С. 68 – 79.

124. Фрейденберг М. М. Рождение Дубровницкой республики ХV в. // Вопросы истории. – 1989. – № 2. – С. 139 – 142.

125. Фрейденберг М. М. Средневековые города Далмации: исторические судьбы (Исторический очерк) // Вопросы истории. – 1982. – № 10. – С. 95 – 107.

126. Фрейденберг М. М. Средневековый город в хорватской исторической литературе 1960 – 1970-х рр. (обзор) // Советское славяноведение. – 1973. – № 1. – С. 73 – 81.

127. Фрейденберг М. М. Торговля далматинского города в ХІІІ – ХІV вв. // Советское славяноведение. – 1967. – № 2. – С. 24 – 37.

128. Фрейденберг М. М. Хварское восстание 1510 – 1514 годов // Вопросы истории. – 1979. – № 12. – С. 108 – 115.

129. Фрейдзон В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.). – СПб.: Алетейя, 2001. – 318 с.

130. Чудновских Э. И. Торговые компании Трогира и Котора в конце ХІІІ – ХІV веков, по данным нотариальных актов // Вопросы истории славян. – Вып. 2. – Воронеж, 1966. – 71 – 89.

У першому питанні варто звернути на різноплановість хрестоматійних документів з історії Хорватії та Далмації, визначити основні принципи роботи з джерелами із соціально-економічної історії. Також потрібно розібратися у різних наукових версіях, щодо особливостей середньовічної історії Хорватії.

По другому питанню необхідно простежити передумови, причини, обставини та результати входження Хорватії до складу Угорського королівства, висвітлити еволюцію органів влади та місцевого самоврядування на хорватських землях.

У третьому питанні треба проаналізувати соціальну структуру населення Хорватії, її еволюцію впродовж ХІІ – середини XV ст., вплив на неї політики угорських королів, станових рухів, зовнішніх факторів. Варто з’ясувати роль і значення міст Хорватії, простежити процеси розвитку торгівлі, ремесл хорватських міст під угорським пануванням.

У четвертому питанні потрібно детально зупинитися на характеристиці правового, соціального та економічного становища міст Далмації, які тривалий час існували у вигляді самостійних середньовічних міських комун чи республік. Варто простежити відмінності між законодавством Дубровника, Котора, Задара та інших міст Далмації, їхні взаємини з Візантією, хрестоносцями, а також процеси входження далматського узбережжя та словенських земель до складу Венеційської республіки.

У п’ятому питанні варто проаналізувати розвиток освіти, науки, книгодрукування, історіографії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури, музики хорватських земель впродовж ХІІ – середини XV ст. Необхідно визначити основні культурні центри, дізнатися про меценатів, кращих представників та пам’ятки хорватської культури тієї доби.

Терміни, які необхідно засвоїти при підготовці до семінарського заняття: пріор, міський князь, товариш князя, Велика рада, проведітор, бюргери, плебеї (плебс), прмани, серви, кмети, бан, жупан, жупанія, люди, манси, гості (госпіти), племінщина, баштина, Трогірський диплом, Трогірський статут, Винодольський закон, колони, мартурина, вільне королівське місто, королівська такса, Золота булла, сервієнти, нобілі (племінні люди, племічі), іммуністи, модій, лібра, солід, перпер, баланча, фолар, вілани.

Історія Центрально-Східної Європи

Інститут історії, політології і міжнародних відносин. 1 курс 2 семестр

Семінарське заняття № 16

Тема: Валахія і Молдавія у ХІІІ – середині ХV ст.

1. Характеристика джерел та літератури з історії Молдавії та Валахії.

2. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічне становище Волоського князівства у ХІІІ – середині XV ст.

3. Внутрішня та зовнішня політика Молдавського князівства у ХІІІ – середині XV ст.

4. Культура Волоського та Молдавського князівств.

Джерела та література

Джерела

131. Хрестоматия по истории Молдавской ССР / Под ред. Д. М. Драгнева. – Часть 1. – Кишенев: Лумина, 1986. – С. 11 – 20.

132. Хрестоматия по истории средних веков. – М., 1963. – Т. 2.

133. Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. – К., 1952. – Т. 2.

Література

134. Бырня П. П. Молдавский средневековый город в Днестровско-Прутском междуречье (XV – начало XVI в.). – Кишенев: Штиина, 1984. – 208 с.

135. Всемирная история в 10-ти томах. – М., 1957. – Т. 3.

136. Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2001.

137. История Европы. Т. 2. Средневековая Европа. – М.: Наука, 1992. – 808 с. (с. 371-378, 697-711).

138. История Республики Молдова. С древнейших времен до наших дней. – Кишенев, 2002. – 360 с. (с. 5 – 62).

139. История Румынии / И. Болован, И.-А.Поп (координаторы). – М.: Весь мир, 2005. – 680 с. (с. 121 – 307).

140. История Румынии / Под ред. М. Роллера. – Москва: Иностранная литература, 1950. – 560 с. (с. 48-98).

141. История средних веков: В 2 т. Т 1. / Под ред. С. П. Карпова. – М., 2008. – 681 с. (с. 522 – 533).

142. Історія Центрально-Східної Європи / За ред. проф. Леоніда Зашкільняка. – Львів, вид-во Львівського національного університету, 2001. – С. 125 – 128.

143. Краткая история Румынии. С древнейших времен до наших дней / Отв. ред. В. Н. Виноградов. – М.: Наука, 1987. – 536 с. (с. 20 – 50).

144. Мохов Н. А. Очерки истории молдавско-русско-украинских связей (с древнейших времен до начала ХІХ века). – Кишенев: Штиинца, 1961. – С. 8-23.

145. Мохов Н. А. Очерки истории формирования молдавского народа. – Кишенев, 1978. – 134 с.

146. Очерки внешнеполитической истории Молдавского княжества (Последняя треть XIV – начала XIX в.) / Отв. ред. Д. М. Драгнев. – Кишенев: Штиинца, 1987. – 466 с. (с. 9 – 68).

147. Руссев Е. М. Борьба молдавского народа против оттоманского ига. – Кишенев, 1968. – С. 3-37.

148. Семенова Л. Е. Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории). М.: Индрик, 2006. – 432 с. (С. 12-20, 66-112).

149. Стати В. История Молдовы. – Кишенев, 2003. – С. 13 – 65.

150. Этническая история восточных романцев (древность и средние века) / Отв. ред. В. Д. Королюк. – М.: Наука, 1979. – С. 3 – 106.

У першому питанні варто охарактеризувати документи і матеріали з хрестоматії з історії Молдавії, а також обов’язково матеріали підготовлені колективом істориків під керівництвом В. Д. Королюка (Этническая история восточных романцев).

По другому питанню необхідно описати суспільно-політичний устрій Волоського князівства, еволюцію соціально-економічних відносин, обставин утвердження “волоського права”, феодальних взаємин. Варто також з’ясувати роль і місце Валахії та Молдавії у системі міжнародних взаємин в зазначений період, їхні відносини з Візантією, Галицько-Волинською державою, Угорщиною.

У третьому питанні треба проаналізувати процеси державотворення Молдавії, її суспільно-політичний устрій, утвердження нових земельних відносин, особливостей соціально-економічного ладу, основних аспектів політичної історії, а також визначити основні напрямки зовнішньої політики – взаємини з Польщею, Великим князівством Литовським, монголами, Золотою ордою, Угорщиною, боротьба проти турецького поневолення, спроби створення єдиної румунської держави.

У четвертому питанні варто простежити та проаналізувати передумови та причини християнізації Валахії та Молдавії, особливостей розвитку освіти, науки, літератури, музики, мистецтва, скульптури та архітектури Дунайських князівств.

Терміни, які необхідно засвоїти при підготовці до семінарського заняття: волохи, Угорські гори, діацез, господарська дума, великий бан, логофет, ворник (палатін), спетар, портар, постельник, чашник, стольник, воєвода, пиркелаб, комітати, цинути, жудец, сакси, секкеї, капітан, престольний суддя, волоське право.

Історія Центрально-Східної Європи

Інститут історії, політології і міжнародних відносин. 1 курс 2 семестр

Семінарське заняття № 17

Тема: Політичний та соціально-економічний розвиток Трансільванії у ХІ – середині ХV ст.

1. Характеристика джерел та літератури з історії Трансільванії.

2. Заселення Трансільванії (Семигороддя) угорцями, німцями, половцями та печенігами у ХІ – середині XV ст.

3. Суспільно-політичний устрій та соціально-економічний розвиток Трансільванії під владою угорських правителів у 1103 – 1438 рр.

4. Культура Трансильванії.

Джерела та література

Джерела

1. Аннинский С. А. Известия венгерских миссионеров ХІІІ – XIV вв. о татарах и Восточной Европе // Исторический архив. – 1940. – Т. 3. – С. 71. 113.

2. Хрестоматия по истории средних веков. – М., 1963. – Т. 2.

3. Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. – К., 1952. – Т. 2.

Література

1. Алешкевич Я. А. Контакти угорців з населенням Східної та Центральної Європи в добу раннього середньовіччя: Автореферат дисертації… кандидата історичних наук. 07.00.02. – Ужгородський національний університет. – Ужгород, 2002. – 16 с.

2. Араньоши М., Маршевская С. А. Замки и крепости Венгрии. Путешествии сквозь века. – М.: Вече, 2009. – 320 с.

3. Бертеньи И. Международное положение Венгрии после татарского нашествия // Восточная Европа в древности и средневековье. Сборник статей / Ред. М. А. Коростовцев. – М., 1978. – С. 315 – 320.

4. Волощук М. М. Коронація Данила Романовича в зовнішній політиці Угорського королівства // Галичина: науковий і культурно-просвітницький краєзнавчий часопис. – 2005. – № 10. – С. 23 – 31.

5. Всемирная история в 10-ти томах. – М., 1957. – Т. 3.

6. Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., 2001.

7. Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. История Венгрии: В 3 т. – Т. 1. – М., 1971.

8. Исламов Т. М., Пушкаш А. И., Шушарин В. П. Краткая история Венгрии. – М., 1991. – С. 32 – 68.

9. История Европы. Т. 2. Средневековая Европа. – М.: Наука, 1992. – 808 с. (с. 371-378, 697-711).

10. История Румынии / И. Болован, И.-А.Поп (координаторы). – М.: Весь мир, 2005. – 680 с. (с. 121 – 307).

11. История Румынии / Под ред. М. Роллера. – Москва: Иностранная литература, 1950. – 560 с. (с. 48-98).

12. История средних веков: В 2 т. Т 1. / Под ред. С. П. Карпова. – М., 2008. – 681 с. (с. 522 – 533).

13. Історія Центрально-Східної Європи / За ред. проф. Леоніда Зашкільняка. – Львів, вид-во Львівського національного університету, 2001. – С. 125 – 128.

14. Краткая история Румынии. С древнейших времен до наших дней / Отв. ред. В. Н. Виноградов. – М.: Наука, 1987. – 536 с. (с. 20 – 50).

15. Кузьмина М. Т. Искусство Румынии. – М., 1966.

16. Левицкий Т. “Мадьяры” у средневековых арабских и персидских географов // Восточная Европа в древности и средневековье / Ред. Л. В. Черепнин и др. – М., 1978. – С. 56-60.

17. Марсина Р. Славяне и мадьяры в конце ІХ – Х вв. // Раннефеодальные государства и народности. Сборник статей. К XVIII Международному конгрессу византистов 8 – 15 августа / Отв. Ред. Г. Г. Литаврин. – М., 1991. – С. 106-116.

18. Окладникова А. П., Самсонов А. М. История венгерского народа в изложении советских ученых // Вопросы истории. – 1975. – № 1. – С. 134 – 146.

19. Сіладі К. Намисто в Угорщині у ІХ – Х ст. (уживання та торгівля) // Археологія. – 1992. – № 3. – С. 107 – 114.

20. Уткін О. Військова справа угрів // Воєнна історія. – 2003. – № 1 (7). – С. 57-64.

21. Хевеши А. Венгерское крестьянство и его борьба. – М. – Л., 1972.

22. Халикова Е. А. Magna Hungaria // Вопросы истории. – 1975. – № 1. – С. 37-42.

23. Шушарин В. П. Крестьянское восстание в Трансильвании (1437 – 1438 гг.). – М., 1963. – 223 с.

24. Шушарин В. П. Ранний этап этнической истории венгров. Проблемы этнического самозознания. – М., 1997.

25. Этническая история восточных романцев (древность и средние века) / Отв. ред. В. Д. Королюк. – М.: Наука, 1979. – С. 3 – 106.

У першому питанні варто охарактеризувати документи і матеріали з хрестоматії з історії Румунії та Угорщини, а також обов’язково матеріали підготовлені колективом істориків під керівництвом В. Д. Королюка (Этническая история восточных романцев) та автореферат Я. Алешкевича.

По другому питанню необхідно з’ясувати за яких обставин територія Трансильванії увійшла до складу Угорського королівства, якою була етнічна політика угорських монархів, якими законодавчими актами санкціонувалося розселення різноетнічних груп у Трансильванії – печенігів, куманів, секкеїв, саксів та ін. Особливо варто звернути увагу на те як назви етносів стали назвами соціальних груп, звідки появився термін “Семигороддя” (“Семигородщина”) та що він означав.

У третьому питанні необхідно описати суспільно-політичний устрій Трансильванії у складі Угорської держави, еволюцію соціально-економічних відносин. Варто також з’ясувати роль і місце Трансильванії у системі міжнародних взаємин в зазначений період, її роль у відносинах між Угорщиною та Візантією, Золотою Ордою, руськими князівствами.

У четвертому питанні варто простежити та проаналізувати передумови та причини християнізації Трансильванії, особливостей розвитку освіти, науки, літератури, музики, мистецтва, скульптури та архітектури.

Терміни, які необхідно засвоїти при підготовці до семінарського заняття: волохи, Угорські гори, діацез, господарська дума, великий бан, логофет, ворник (палатін), спетар, портар, постельник, чашник, стольник, воєвода, пиркелаб, комітати, цинути, жудец, сакси, секкеї, капітан, престольний суддя, волоське право, Семигороддя (Семигородщина).