Методичні рекомендації

При підготовці даного семінарського заняття радимо насамперед всебічно ознайомитися з джерелами, вміщеними у запропонованих хрестоматіях.

Звертаємо також увагу, що питання порушені у семінарському занятті хронологічно охоплюють період від початку правління Болеслава ІІІ Кривоустого (1102 р.) і до прийняття рішень Петрковського сейму (1496 р.).

У першому питанні особливу увагу варто звернути на права, обов’язки і привілеї різних соціальних груп і станів. Назви окремих з них наведено серед термінів, які необхідно знати при підготовці до семінару. Повна підготовка до цього питання передбачає всебічне вивчення джерел із хрестоматії, в яких розкрито соціально-економічні процеси у Польщі ХІІ – XV ст. Як вплинули на соціально-економічні перетворення різноманітні жалувані грамоти, статути Казимира ІІІ, Нешавські статути тощо.

По другому питанню студентам потрібно розібратися у різних наукових версіях, що запропоновані польськими істориками Я. Кєнєвічем, М. Тимовським, Є. Хольцером, радянським В. Королюком та українськими В. Яровим, М. Крикуном, Л. Зашкільняком щодо передумов, причин, особливостей та основних наслідків політичної роздробленості Давньопольської держави. Варто звернути увагу на твердження польських істориків, що період політичної роздробленості сприяв економічному та політичному піднесенню Польщі у ХІІІ – XІV ст.

У третьому питанні варто зупинитися на аналізі структури державної влади у Польщі сформованої на початку XІV ст., основних причинах подолання політичної роздробленості – необхідності захисту від зовнішньої агресії, усунення внутрішніх мит, формування загальнонаціонального ринку, потребі в активних зовнішніх загарбаннях і освоєнні польською шляхтою та магнатами українських та білоруських земель. Обов’язково використати підручник М. Крикуна і Л. Зашкільняка.

У четвертому питанні радимо студентам проаналізувати основні напрямки зовнішньої політики Польщі у ХІІ – XV ст., вказати особливості зовнішньополітичних загроз (Орден, Орда, Німецька імперія, руські князівства, Велике князівство Литовське). Монгольська навала. Грюнвальдська битва. Окремо слід зупинитися на династичній політиці польських правителів, що зрештою привела до польсько-литовської унії 1385 р. Треба з’ясувати, чи були потрібні такі унії взагалі, чи можливі були династичні угоди з Угорщиною, Чехією, Московською державою, Золотою Ордою. Рекомендуємо як додаткову літературу використати дослідження Л. Войтовича та підручник Н. Яковенко.

При підготовці п’ятого питання варто проаналізувати розвиток польської освіти, науки, літописання, літератури, архітектури, скульптури, живопису, музики, ролі і місця католицької церкви у розвитку польської культури. Для кращого розуміння державницької ідеології, що сформувалася в цей час в польській історичній науці та художній літературі радимо скористатися монографіями Д. Карнаухова.

При підготовці до семінарського заняття слід з’ясувати значення наступних термінів: солтис (війт), госпіти, колонізація на німецькому праві, колонізація на польському праві, приписні селяни, локація, волока (лан), повоз, нажаз, подимне, подворове, стража, за звичаєм рицарів, каштелян, воєвода, юстиціарій, підкоморій, унія, капітул, староста, земляни, Вісліцький (Малопольський) та Петрковський (Великопольський) статути Казимира ІІІ, Кошицький привілей, Нешавські статути, постанови Петрковського сейму (1496 р.).

Історія Центрально-Східної Європи

Інститут історії, політології і міжнародних відносин. 1 курс 2 семестр

Семінарське заняття № 4

Тема: Білоруські землі в ХІІІ – XVІ ст.

План.

1. Характеристика джерел і літератури з історії Білорусії ХІІІ – середини XVІ ст.

2. Завоювання Великим князівством Литовським білоруських земель. Зміни у політико-правовому становищі білоруських земель.

3. Соціально-економічний розвиток білоруських земель. Боротьба проти литовських феодалів.

4. Культура Білорусії ХІІІ – середини ХVІ ст. (білоруська мова, освіта, народна творчість, література, братства і школи).