1. Характеристика джерел та наукової літератури.

2. Соціально-економічний розвиток та суспільний лад полабсько­прибалтійських слов’ян. “Вендська держава”.

3. Полабсько-прибалтійські слов’яни в політиці Німеччини та Польщі.

4. Християнізація полабських слов’ян.

Джерела та література:

1. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С. Д. Сказкина. – М., 1961. – Т. 1. – С. 310 – 319.

2. Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян: давня доба, середньовіччя. Навчальний посібник для внз. – к.: Либідь, 2011. – 416 с.

3. Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. – К., 1951. – Т. 1. – С. 38 – 46.

4. Видукинд Корвейский. Деяния саксов. – М., 1975. – С. 5 – 13, 146 – 151.

5. Гельмольд. Славянская хроника. – М., 1963. – С. 45 – 60, 70 – 83.

6. История южных и западных славян: В 2-х т. / Под ред. Г. Ф. Матвеева и З. С. Ненашевой. – М.: Изд-во МГУ, 1998. – Т. 1.

7. Історія західних і південних словян (з давніх часів до ХХ ст.) / За ред. проф. В. І. Ярового. – К., 2001. – С. 72 – 79.

8. Історія Центрально-Східної Європи / За ред. проф. Леоніда Зашкільняка. – Львів, вид-во Львівського національного університету, 2001.

9. Королюк В. Д. Государство Готшалка (ХІ в.) // Славянский сборник. Образование Сербского, Польского и Чешского государств. Исторические связи славян / Под ред. В. Пичета. – М.: ОГИЗ, 1947. – С. 336 – 358. http://www.ex.ua/load/152845376

10. Королюк В. Д. Славяне и восточые романцы в эпоху раннего Среднековья. – М., 1985. – С. 69 – 108.

11. Нидерле Л. Славянские древности. – М., 1956. – С. 110 – 118.

12. Ронин В. К. Христианизация полабських славян // Принятие християнства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси. – М., 1988. – С. 187 – 206.

13. Ронин В. К., Иванов В. В. Проблемы этнического самосознания полабських славян ХI – XIV вв. // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. – М., 1989. – С. 297 – 316.

14. Ронин В. К., Флоря Б. Н. Государство и общество у полабских и поморских славян // Раннефеодальное государство и народности. – М., 1991. – С. 116 – 130.

15. Савчук В. С. Некоторые вопросы экономического развития славян в работах историков ГДР // Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских отношений. – М, 1973. – С. 25 – 43.

16. Савчук В. С. Проблема раннего города полабско-прибалтийских славян в немецкой историографии // Проблемы истории античности и средних веков. – М., 1979. – С. 92 – 108.

17. Саливон А. Н. Бильцы-лютичи // Советское славяноведение. – 1983. – № 2. – С. 49 – 58.

18. Саливон А. Н. Ободриты. Некоторые вопросы общественно-политического строя // Советское славяноведение. – 1981. – № 4. – С. 49 – 61.

19. Санчук Г. Э. Формирование государственности и раннефеодальной народности у сорбов // Этносоциальная структура раннефеодальных славянских государтв и народностей. – М., 1987. – С. 97 – 107.

20. Херманн Й. Общество у германских и славянских племен и народностей между Рейном и Одером в VIII – IX вв. // Вопросы истории. – 1987. – № 9. – С. 68 – 85.

У першому питанні варто звернути увагу на хрестоматійні документи з історії полабсько-поморських слов’ян. Особливу увагу слід акцентувати не тільки на творчості німецьких та польських авторів.

По другому питанню необхідно проаналізувати соціально-економічні процеси у полабських та поморських слов’ян, розкрити умови їхнього суспільного становища. Варто також виокремити причини, що не дозволили цій групі слов’янських племен створити власну державу.

У третьому питанні розкрити суть політики німецьких та польських правителів щодо полабських та поморських слов’ян. Роль у їхній експансії релігії та державницької ідеології.

У четвертому питанні радимо студентам звернути увагу на обставинах, що сприяли поширенню християнства серед лютичів, ободритів, лужицьких сербів. Чи відіграло християнство позитивну роль у розвитку їхньої державності та суспільства загалом?

Історія Центрально-Східної Європи

Інститут історії, політології і міжнародних відносин. 1 курс 2 семестр

Семінарське заняття № 2

Тема: Сербська держава в Х – XIV ст.

План.