6. Соціально-економічні передумови створення в Україні індустрії здорового харчування

В останні роки на світовому ринку нових технологій і харчових продуктів ви­значилася тенденція до збільшення кількості якісно нових продуктів, які призначе­ні для попередження різних захворювань, зміцнення захисних сил організму, зни­ження ризику впливу токсичних сполук і сприятливої екологічної дії.

В ринкових умовах харчова промисловість динамічно розвивається за рахунок впровадження нових інтенсивних технологій і випуску на їх основі харчових про­дуктів оздоровчого та профілактичного напрямку, що забезпечує умови підвищен­ня стану здоров'я населення і створює можливість конкурентноздатного виходу на міжнародний ринок.

Проблема здоров'я вирішується двома шляхами. Перше спрямування направле­не на досягнення і підтримку здоров'я на належному рівні, а друге — лікування за­хворювань. Обидва шляхи тісно пов'язані між собою, одначе стратегія й тактика досягнення мети вимагає різних наукових підходів і двох різних систем практично­го розв'язання.

Для реалізації першого спрямування розвитку програми соціально-економічних перетворень в Україні, необхідно забезпечити всі групи населення харчовими продуктами, які б не лише відновлювали енергетичні затрати органі­зму, але й позитивно впливали на нормалізацію його життєдіяльності. Дослі­дження в цьому напрямку розширяються у всьому світі, встановлюючи все нові аспекти функціональної (фізіологічної) ролі тих чи інших інгредієнтів харчових продуктів.

Відомо, що харчування, яке викликає ряд захворювань, характеризується насту­пними показниками:

• надмірне споживання загального жиру, насичених жирних кислот, холестери­ну, рафінованого цукру, солі, алкогольних напоїв;

• недостатня кількість поліненасичених жирних кислот, складних вуглеводів, харчової клітковини, вітамінів антиоксидантного ряду, визначених мінеральних елементів.

Академік О.Покровський оцінював їжу не тільки як будівельний та енергетич­ний матеріал, але й складний фармакологічний комплекс, оскільки компоненти їжі є біологічно активними речовинами.

Зусилля медиків і технологів направлені на розробку і виробництво нових харчових продуктів, які не тільки задовольняють потребу людини в енергії, пла­стичних матеріалах, але й забезпечують імуномоделюючий, біорегуляторний, реабілітаційний та інші фізіологічні дії на всі органи, системи й функції орга­нізму.

Збереження і зміцнення здоров'я людини — це основне завдання цивілізованої держави. За оцінкою експертів, здоров'я нації залежить від системи охорони здо­ров'я лише на 8—12%, тоді як соціально-економічні умови, включаючи раціони харчування, визначають стан здоров'я на 52—55 %.

В Україні відчутний дисбаланс харчування значної частки населення, помітна нестача тваринного білка (ЗО—40 %) і вітамінів (40—60 %).

Задовго до виникнення науки про харчування філософи, а пізніше і лікарі зв'язували раціон харчування із здоров'ям людини. В країнах, де визнаний буд­дизм, широко відоме релігійний напрямок лікувального харчування — «АУВЕДА», у мусульман — «ХІКМЕТ».

Існуюча багато років в Японії традиція лікування харчовими продуктами при­звела до виділення в 1990 р. групи функціональних харчових продуктів. У 1991 р. в Японії була узаконена інструкція з виробництва харчових продуктів ФОШУ— РОБНи — їжа із специфічною лікувальною дією.

Зараз в Японії зареєстрований широкий асортимент найменувань таких продук­тів, а японські дієтологи активно розробляють індивідуальні програми харчування для людей залежно від їх віку, фізичного та фізіологічного стану.

Недосконалість харчового раціону сучасної людини обумовлена наступними чинниками:

• низька харчова цінність харчових продуктів;

• неповноцінний розбапансований раціон;

• низький рівень біодоступності нутрієнтів;

• недостатні знання, низький рівень культури харчування;

• низька купівельна спроможність чисельних верств населення;

• неправильні і шкідливі звички харчування.

Споживання функціональних продуктів гарантує усунення недостатнього хар­чування, поповнення організму необхідними компонентами, а також послаблення токсичної дії елементів, які містяться в продуктах або утворюються в самому орга­нізмі.

Розвиток виробництва основних груп харчових продуктів XXI століття тісно пов'язаний з використанням різноманітних інгредієнтів (харчових добавок, спецій, приправ, комплексних поліпшувачів, нутріцевтиків та ін.). Споживання таких речо­вин випереджує на 2—4 % виробництво решти продуктів харчування.

На Міжнародній конференції з питань харчування, організованої ВООЗ/ФАО (грудень 1992 р.), представники 159 країн, включаючи Україну, одноголосно при­йняли «Всесвітню декларацію і Програму дій відносно харчування».

Для виконання положень цієї Декларації більшість країн, у тому числі й Украї­на, уже сформулювали і реалізують на державному рівні національні програми здо­рового харчування населення. Вони вкрай необхідні, оскільки співвідношення впливу різних чинників на здоров'я нації, згідно оцінки експертів ВООЗ, вигляда­ють наступним чином:

• стан оточуючого середовища впливає на здоров'я людини на 20—25 %;

• генетичні фактори — на 18—20 %;

• система охорони здоров'я — на 8—12 %;

• спосіб життя — на 52—55 %, причому раціон і структура харчування є най­більш суттєвими складовими цього чинника.

Тому найбільш приоритетною проблемою для України і її харчової промислово­сті є створення принципово нових технологій глибокої комплексної переробки сільськогосподарської сировини у продукти високої якості, які мають оздоровчий вплив на організм людини, забезпечують профілактику аліментарно-залежних ста­нів і захворювань, сприяють ліквідації дефіциту вітамінів, макро — і мікроелемен­тів, інших ессенціальних речовин. Всім цим вимогам відповідають оздоровчі про­дукти — функціональні харчові продукти і функціональні інгредієнти, біологічно активні добавки до їжі та інші групи.

Україна має всі необхідні передумови для створення вітчизняної індустрії здо­рового харчування. Основними з них можна вважати наступні:

• значні природні ресурси на території України і сировина, потенційно придатна для переробки в оздоровчі продукти;

• структура харчової промисловості дозволяє організувати їх виробництво на різних типах підприємств харчової промисловості;

• збільшення прогнозованого попиту на оздоровчі продукти пов'язано з неспри­ятливими екологічними факторами;

• існує тісний зв'язок між харчовою промисловістю та іншими галузями АГПС;

• закордонний досвід організації подібного виробництва свідчить про його ви­соку ефективність, соціальну значимість;

• досить вагомими є експортні можливості даної продукції, оскільки по-перше, на світовому ринку від закордонних аналогів її буде відрізняти нижча ціна, а по- друге, існують практично не використані ринкові сектори споживання цих про­дуктів;

• можливим є розширення вертикальної і горизонтальної структур виробництва: оздоровчі продукти можна випускати в спеціальних цехах підприємств харчової промисловості;

• загальний інвестиційний клімат в Україні не дуже сприятливий для фінансу­вання виробництва оздоровчих продуктів, які характеризуються значним соціаль­ним ефектом. Враховуючи їх експортні можливості, конкурентноздатність, достат­ній рівень економічної ефективності, реально отримати необхідні засоби для фінансування виробництва оздоровчих продуктів;

• промислова політика на макрорівні пов'язана з розширенням виробництва то­варів поліпшених споживних властивостей, здатних конкурувати на міжнародному ринку зі своїми іноземними аналогами. Промислова політика на макро- і мезорів- нях економіки України повністю сприятлива для організації виробництва оздоров­чих продуктів із різних видів природної сировини.

Забезпечення населення України оздоровчими продуктами має виключно важ­ливе соціальне і політичне значення, створює необхідні умови для продовольчої безпеки і збереження генофонду нації.

На підприємствах галузі можна нарощувати виробництво традиційних, збагаче­них ессенціальними мікронутрієнтами харчових продуктів. Особливо доступними є хліб, хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби з добавками вітамінів групи В, А, Е, кальцію, заліза, йоду, селену; молоко і молочні продукти з полівітамінними комплексами, молочнокислими бактеріями, лактобактеріями; асортимент низькока­лорійних жировмісних продуктів з функціональними інгредієнтами; безалкогольні напої з екстрактами лікарських рослин.

Контрольні питання:

1. Що покладено в основу систематизації основних видів харчових продуктів?

2. Чим відрізняються окремі групи харчових продуктів за призначенням?

3. Які основні періоди формування європейського харчування ви знаєте?

4. Особливості розвитку концепції збалансованого харчування в кінці XX сто­ліття.

5. Що покладено в основу забезпечення безпечності продуктів харчування на основі принципів системи НАССР?

6. У чому різниця між окремими принципами НАССР?

7. Яке значення має довкілля у поліпшенні функціонування організму людини?

8. Які шкідливі компоненти їжі нормуються нормативними документами?

9. У чому особливості сучасних досягнень харчової токсикології?

10. За якими ознаками класифікуються токсиканти хімічного походження у хар­чових продуктах?

11. За якими критеріями Ви можете оцінити соціально-економічні передумови створення в Україні індустрії функціонального харчування?