- •Транспортне право хрестоматія з курсу Одеса 2013
- •Глава 64 Перевезення
- •Глава 65 Транспортне експедирування
- •Глава 32 Правове регулювання перевезення вантажів
- •Глава 10. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку
- •Глава II. Правила дорожнього руху
- •Глава III. Умови допущення до міжнародного руху автомобілів і причепів
- •Глава IV. Водії автомобілів
- •Глава V. Умови допущення велосипедів та велосипедів з підвісним двигуном до міжнародному руху
- •Глава II. Дорожні знаки і сигнали
- •Глава III. Транспортні документи
- •Глава IV. Відповідальність перевізника
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава 1. Загальні засади діяльності автомобільного транспорту
- •Глава 3. Розвиток автомобільного транспорту
- •Глава 4. Персонал автомобільного транспорту
- •Глава 5. Транспортні засоби
- •Глава 6. Автомобільний перевізник
- •Глава 7. Загальні положення щодо перевезення пасажирів
- •Глава 8. Загальні положення щодо перевезення вантажів
- •§ 3. Ця Угода не застосовується до перевезень вантажів:
- •§ 4. Залізниці, країни яких є одночасно учасницями інших міжнародних угод, можуть здійснювати вантажні перевезення між собою на основі цих угод.
- •§ 1. Кожна бере участь у цій Угоді залізниця * зобов'язана перевозити всі вантажі, крім пойменованих у статті 4, на умовах цієї Угоди, якщо:
- •§ 2. Перевезення вантажів виробляються між усіма станціями *, які відкриті для вантажних операцій у внутрішніх повідомленнях країн, залізниці яких беруть участь у цій Угоді:
- •§ 1. Ця Угода має обов'язкову силу для перевізників, пасажирів, відправників і одержувачів багажу, товаробагажу, операторів вагонів, керуючих інфраструктурою.
- •§ 2. Ця Угода не застосовується до перевезень пасажирів, багажу та товаробагажу:
- •§ 7. За вказівкою відповідних державних органів учасники перевізного процесу:
- •§ 1. Проїзним документом, що засвідчує укладення договору перевезення пасажира у міжнародному сполученні, є квиток.
- •§ 5. Проїзні документи оформлюються мовою держави відправлення, а також однією з мов – китайською, німецькою, російською.
- •1. Загальні положення
- •II. Вантажне господарство. Пристрої для обслуговування пасажирів
- •III. Планування та організація перевезення вантажів
- •IV. Залізничні під'їзні колії
- •V. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту
- •VI. Перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти
- •VII. Відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Акти, претензії, позови
- •Глава I. Предмет – визначення
- •Глава III. Відповідальність перевізника
- •Глава I. Загальні принципи і застосування Конвенції
- •Глава III. Національність повітряних суден
- •Глава V. Умови, які підлягають дотриманню щодо повітряних суден
- •Глава VII. Організація
- •Глава XIV. Інформація і звіти
- •Глава XVI. Організації спільної експлуатації і пульні сполучення
Глава III. Відповідальність перевізника
Стаття 17
Перевізник відповідає за шкоду, заподіяну у випадку смерті, поранення або будь-якого іншого тілесного ушкодження, понесеного пасажиром, якщо нещасний випадок, що заподіяв шкоду, трапився на борту повітряного судна або під час зв'язку операцій з посадки та висадці.
Стаття 18
1. Перевізник відповідає за шкоду, заподіяну у випадку знищення, втрати або пошкодження зареєстрованого багажу або товару, якщо подія, що заподіяло шкоду, сталася під час повітряного перевезення.
2. Повітряне перевезення, за змістом попереднього абзацу, охоплює період часу, протягом якого багаж або товар перебувають під охороною перевізника, незалежно від того, чи має це місце на аеродромі, на борту повітряного судна або в іншому місці, в разі посадки поза аеродромом.
3. Період часу повітряного перевезення не включає в себе ніякі наземні, морські або річкові перевезення, здійснені поза аеродромом. Однак, якщо подібна перевезення здійснюється для виконання договору повітряного перевезення, в цілях вантаження, здачі або перевантаження, всякий збиток вважається таким, що випливає, до доведення протилежного, з події, що сталася під час повітряного перевезення.
Стаття 19
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок запізнення при повітряному перевезенні пасажирів, багажу або товарів.
Стаття 20
Перевізник не несе відповідальності, якщо він доведе, що ним і поставленими ним особами було вжито всіх необхідних заходів до того, щоб уникнути шкоди або що їм було неможливо їх прийняти.
Стаття 22
1. При перевезенні пасажирів відповідальність перевізника стосовно кожного пасажира обмежується сумою двісті п’ятдесят тисяч франків. У разі, якщо згідно з законом суду, в якому вчинено позов, відшкодування може бути встановлене у вигляді періодичних платежів, еквівалентна капіталізована сума зазначених платежів не може перевищувати двохсот п'ятдесяти тисяч франків. Однак за допомогою особливої Угоди перевізник і пасажир можуть встановити і більш високу межу відповідальності.
2. а) При перевезенні зареєстрованого багажу і товарів відповідальність перевізника обмежується сумою в двісті п'ятдесят франків за кілограм, за винятком випадків, коли пасажир або відправник у момент передачі місця перевізнику роблять спеціальну заяву про заінтересованість у доставці до місця призначення і сплачують, якщо це потрібно, додатковий збір. У цьому випадку перевізник зобов'язаний сплатити суму, що не перевищує оголошеної суми, якщо тільки він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість пасажира або відправника в доставці до місця призначення.
б) У разі втрати, пошкодження або затримки частини зареєстрованого багажу чи товарів, або якого-небудь предмету, входить до їх складу, вага, який повинен прийматися до уваги при визначенні суми, якою обмежується відповідальність перевізника, повинна бути тільки загальною вагою зазначеного місця або місць. Однак, коли втрата, пошкодження або затримка зареєстрованого багажу або вантажу чи якого-небудь предмета, входить до їх складу, позначається на вартості інших місць, включених в ту ж саму багажну квитанцію або в той же самий повітряно-перевізний документ, то загальна вага такого місця або місць повинен також братися до уваги при визначенні межі відповідальності.
3. У відношенні предметів, що залишаються пасажиром при собі, відповідальність перевізника обмежується п'ятьма тисячами франків з пасажира.
Стаття 29
1. Позов про відповідальність повинен бути поданий, під страхом втрати права на позов, протягом двох років з моменту прибуття за призначенням або з дня, коли повітряне судно повинно було б прибути, або з моменту зупинки перевезення.
2. Порядок обчислення строку визначається законом суду, в якому вчинено позов.
Конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р.
Частина I. Аеронавігація