- •Транспортне право хрестоматія з курсу Одеса 2013
- •Глава 64 Перевезення
- •Глава 65 Транспортне експедирування
- •Глава 32 Правове регулювання перевезення вантажів
- •Глава 10. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку
- •Глава II. Правила дорожнього руху
- •Глава III. Умови допущення до міжнародного руху автомобілів і причепів
- •Глава IV. Водії автомобілів
- •Глава V. Умови допущення велосипедів та велосипедів з підвісним двигуном до міжнародному руху
- •Глава II. Дорожні знаки і сигнали
- •Глава III. Транспортні документи
- •Глава IV. Відповідальність перевізника
- •Глава I. Загальні положення
- •Глава 1. Загальні засади діяльності автомобільного транспорту
- •Глава 3. Розвиток автомобільного транспорту
- •Глава 4. Персонал автомобільного транспорту
- •Глава 5. Транспортні засоби
- •Глава 6. Автомобільний перевізник
- •Глава 7. Загальні положення щодо перевезення пасажирів
- •Глава 8. Загальні положення щодо перевезення вантажів
- •§ 3. Ця Угода не застосовується до перевезень вантажів:
- •§ 4. Залізниці, країни яких є одночасно учасницями інших міжнародних угод, можуть здійснювати вантажні перевезення між собою на основі цих угод.
- •§ 1. Кожна бере участь у цій Угоді залізниця * зобов'язана перевозити всі вантажі, крім пойменованих у статті 4, на умовах цієї Угоди, якщо:
- •§ 2. Перевезення вантажів виробляються між усіма станціями *, які відкриті для вантажних операцій у внутрішніх повідомленнях країн, залізниці яких беруть участь у цій Угоді:
- •§ 1. Ця Угода має обов'язкову силу для перевізників, пасажирів, відправників і одержувачів багажу, товаробагажу, операторів вагонів, керуючих інфраструктурою.
- •§ 2. Ця Угода не застосовується до перевезень пасажирів, багажу та товаробагажу:
- •§ 7. За вказівкою відповідних державних органів учасники перевізного процесу:
- •§ 1. Проїзним документом, що засвідчує укладення договору перевезення пасажира у міжнародному сполученні, є квиток.
- •§ 5. Проїзні документи оформлюються мовою держави відправлення, а також однією з мов – китайською, німецькою, російською.
- •1. Загальні положення
- •II. Вантажне господарство. Пристрої для обслуговування пасажирів
- •III. Планування та організація перевезення вантажів
- •IV. Залізничні під'їзні колії
- •V. Перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту
- •VI. Перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти
- •VII. Відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Акти, претензії, позови
- •Глава I. Предмет – визначення
- •Глава III. Відповідальність перевізника
- •Глава I. Загальні принципи і застосування Конвенції
- •Глава III. Національність повітряних суден
- •Глава V. Умови, які підлягають дотриманню щодо повітряних суден
- •Глава VII. Організація
- •Глава XIV. Інформація і звіти
- •Глава XVI. Організації спільної експлуатації і пульні сполучення
Глава I. Предмет – визначення
Стаття 1
1. Ця Конвенція застосовується для всякого міжнародного перевезення людей, багажу або вантажу, яке здійснюється за плату за допомогою повітряного судна. Вона застосовується також до безкоштовних перевезень, здійснюваних за допомогою повітряного судна підприємством повітряних перевезень.
2. Міжнародним перевезенням в розумінні цієї Конвенції називається всяке перевезення, при якому, згідно з визначенням Сторін, місце відправлення і місце призначення незалежно від того, є чи ні перерва у перевезенні або перевантаженні, є розташованими або на території двох Сторін, або на території однієї й тієї ж Сторони, якщо зупинка передбачена на території іншої держави, навіть якщо ця держава не є Стороною Конвенції. Перевезення без подібної зупинки між двома пунктами, що знаходяться на території однієї й тієї ж Сторони, не розглядається в розумінні цієї Конвенції як міжнародне.
Стаття 2
1. Конвенція застосовується до перевезень, які здійснюються державою або іншими публічно-правовими юридичними особами, та відповідають умовам, передбаченим у статті 1.
2. Ця Конвенція не застосовується при перевезенні поштової кореспонденції і поштових посилок.
Розділ I. Проїзний квиток
Стаття 3
1. При перевезенні пасажирів повинен видаватися квиток, що містить:
а) зазначення місця відправлення та місця призначення;
б) якщо місця відправлення та призначення знаходяться на території однієї і тієї ж Сторони, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території другої Держави, вказівку принаймні однієї такої зупинки;
в) повідомлення про те, що якщо пасажир здійснює поїздку, при якій місце остаточного призначення чи зупинка знаходяться не в країні відправлення, до такого перевезення можуть застосовуватися постанови Варшавської конвенції і що ця Конвенція визначає й у більшості випадків обмежує відповідальність перевізника в разі смерті або поранення осіб, а також при втраті або пошкодження багажу.
Розділ II. Багажна квитанція
Стаття 4
1. При перевезенні зареєстрованого багажу повинна видаватися багажна квитанція, яка, якщо вона не об'єднана з проїзним квитком або не включена в проїзний квиток, що відповідає положенням параграфа 1 статті 3, повинна містити:
а) зазначення місця відправлення та місця призначення;
б) якщо місця відправлення та призначення знаходяться на території однієї і тієї ж Сторони, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території іншої Держави, зазначення принаймні однієї такої зупинки;
в) повідомлення про те, що якщо відбувається перевезення, при якому місце остаточного призначення чи зупинка знаходяться не у країні відправлення, до такого перевезення можуть застосовуватися положення Варшавської конвенції і що ця Конвенція визначає і в більшості випадків обмежує відповідальність перевізників уразі втрати або пошкодження багажу.
Розділ III. Повітряно-перевізний документ
Стаття 5
1. Кожен перевізник товарів має право вимагати від відправника складання і вручення йому документа, іменованого «Повітряно-перевізний документ»; всякий відправник має право вимагати від перевізника прийняття цього документа.
2. Однак відсутність, неправильність або втрата цього документа не впливає ні на існування, ні на дійсність договору про перевезення, який буде, тим не менш, підпадати під дію норм цієї Конвенції, із застереженням, встановленої в статті 9.
Стаття 6
1. Повітряно-перевізний документ складається відправником в трьох примірниках і вручається разом з товаром.
2. Перший екземпляр має позначку «для перевізника»; він підписується відправником. Другий екземпляр має позначку «для одержувача»; він підписується відправником і перевізником і повинен слідувати з товаром. Третій примірник підписується перевізником і повертається їм відправнику по прийнятті товару.
3. Перевізник повинен поставити свій підпис до навантаження товару на борт повітряного судна.
4. Підпис перевізника може бути замінений штемпелем; підпис відправника може бути друкованою або заміненою штемпелем.
5. Якщо, на вимогу відправника, перевізник складе повітряно-перевізний документ, він розглядається, до доведення протилежного, як чинний за рахунок відправника.
Стаття 8
Повітряно-перевізний документ повинен містити:
а) зазначення місця відправлення та місця призначення;
б) якщо місця відправлення та призначення знаходяться на території однієї і тієї ж Сторони, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території іншої держави, зазначення принаймні однієї такої зупинки;
в) повідомлення відправника про те, що, якщо здійснюється перевезення, при якому місце кінцевого призначення або зупинка знаходяться не в країні відправлення, до такого перевезення можуть застосовуватися положення Варшавської конвенції і що ця Конвенція визначає й у більшості випадків обмежує відповідальність перевізників у разі втрати або пошкодження товарів.