У бойовому наказі командир роти вказує:

в першому пункті - стислі висновки з оцінювання противника;

у другому пункті - об’єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій, завдання сусідів, розмежувальні лінії з ними, порядок застосування повітряних десантів в інтересах роти;

у третьому пункті – бойове завдання роти та замисел бою (дій);

у четвертому пункті – після слова «н а к а з у ю» ставляться бойові завдання:

• механізованим (танковим) взводам – засоби підсилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, вихідну позицію;

• доданому артилерійському підрозділу – вогневі завдання, час і порядок їх виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

• протитанковому відділенню і доданим вогневим засобам – цілі для ураження при атаці переднього краю оборони противника, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

у п’ятому пункті - витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання

у шостому пункті - час готовності до виконання завдання;

у сьомому пункті - об’єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди;

у восьмому пункті - місце і час розгортання командно-спостережного пункту, свого заступника.

Під час наступу з ходу командир роти, крім того, у третьому пункті бойового наказу вказує маршрут висування роти, рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, рубіж безпечного віддалення, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування для механізованих взводів, які атакують у пішому порядку. Під час постановки завдань підрозділам у цьому випадку замість вихідних (очікувальних) позицій і часу їх зайняття він указує час проходження рубежів (пунктів).

3.Порядок і зміст роботи командира роти з організації маршу у передбаченні вступу в бій.

Отримавши завдання на марш, командир роти:

- усвідомлює завдання;

- визначає заходи, які необхідно провести негайно для найскорішої підготовки до маршу;

- проводить розрахунок часу;

- дає вказівки командирам підлеглих і приданих підрозділів щодо підготовки до маршу;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- віддає бойовий наказ;

- організує взаємодію, управління;

- віддає вказівки щодо організації всебічного забезпечення маршу;

- здійснює контроль і допомогу під час підготовки до маршу.

Отримавши завдання на марш, командир роти під час його усвідомлення, крім звичайних питань, уточнює:

завдання роти і місце в похідній колоні батальйону;

довжину маршруту, рубежі, райони, зазначені старшим начальником, і час їх проходження, порядок дій на рубежах імовірної зустрічі з противником (якщо вони визначені);

засоби підсилення і підрозділи, які здійснюють марш у колоні роти;

час на підготовку до маршу; наявність бар’єрних рубежів і їх характер;

заходи з підготовки до маршу, які визначені старшим начальником.

Під час оцінювання обстановки командир роти додатково вивчає:

можливості противника з ведення розвідки, вплив противника на підрозділи в ході маршу і рубежі досяжності його засобів ураження;

можливі райони дій диверсійно-розвідувальних груп, повітряних десантів і аеромобільних груп противника та характер його дій;

оцінює маршові можливості штатних і доданих підрозділів;

вивчає по карті маршрут руху, його довжину і прохідність, умови здійснення маршу, рубежі та час імовірної зустрічі з противником і до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправлення техніки, харчування особового складу і поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу;

визначає швидкості руху і величину дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї на ділянках маршруту і розраховує час руху на кожній з них;

оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження;

визначає обсяг інженерного обладнання районів і робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження і підтримки зв’язку під час маршу.