V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Завершення роботи над проблемним завданням, перевірка «лінії часу» (на дошці)

Висновки: У 1264 р. добігло кінця життя Данила Галицького. Але його історичний шлях продовжується й донині, знаходячи свій прояв у живому зацікавленні, яке викликає це ім’я при спробі оцінити його роль в історії.

Vі. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 23 – підручника Свідерський Ю., Ладиченко Т., Романишин Н. Історія України. 7 клас. – К., 2007.

2. Випереджальне завдання: підготувати міні-характеристику наступників Данила Галицького - Лева І, Володимира, Юрія ІІ Болеслава.

План-конспект уроку

з всесвітньої історії у 9 класі НВК «Сіянцівська ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок»

проведений 14 лютого 2013 року студентом-практикантом 4 курсу спеціальності «Історія»

Дата: 19.02.2013

Клас: 9

Предмет: всесвітня історія

Вчитель: Зінчук Іван Анатолійович

Урок за розкладом: четвертий

Тема уроку: Модернізація Російської імперії

Мета уроку:

Навчальна:

• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Росії напередодні реформ;

• розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки;

• характеризувати зовнішню і колоніальну політику Російської імперії; описувати події Кримської та російсько-турецької війни.

Розвиваюча:

• розвивати вміння встановлювати хронологічну послідовність подій;

• розвивати вміння складати хронологічні таблиці;

• аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення;

Виховна:

• виховувати повагу до історії сусідніх держав.

Основні поняття: «кріпосне право», «тимчасовозобов’язані», «судова реформа», «міська реформа», «військова реформа», «Кримська війна», «Паризький договір», «Берлінський конгрес», «народництво».

Історичні діячі: Олександр II, С. Вітте, В. Корнілов, П. Нахімов.

Основні події:

19 лютого 1861 р. – скасування кріпосного права;

1864 р. – земська реформа;

1864 р. – судова реформа;

1870 р. – міська реформа;

1874 р. – завершення військової реформи;

1853 – 1856 р. – Кримська війна;

18 березня 1856 р. – Паризький мирний договір;

1877–1878 рр. – російсько-турецька війна;

1878 р. – Сан-Стефанський договір, Берлінський трактат;

1891 – 1893 рр. – оформлення франко-російського союзу.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Завдання

1. Охарактеризуйте державний устрій Росії.

2. Чому Росію назвали «жандармом Європи»?

3. У наведеному переліку позначте положення «теорії офіційної народності».

а) Непорушність самодержавства в Росії;

б) необхідність скасування кріпацтва;

в) російський народ повністю відданий православній вірі;

г) найважливішою державною засадою є народність;

д) Росія має бути перетворена на конституційну монархію.

Відповідь: а, в, г.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Для Російської імперії друга половина XIX в. Стала епохою докорінних змін. Це була спроба повернути втрачені позиції Росії в Європі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Особливості економічного розвитку

Групова робота

Учитель пропонує учням об’єднатися в дві групи і на основі документів дати характеристику:

• 1-а група. Становищу у сільському господарстві Росії;

• 2-а група. Становищу у промисловості.

Виробництво та імпорт машин у 50-х рр. XIX ст.
В середньому на рік	Виробництво, в тис. крб.	Ввезення, тис. крб.
1850 – 1853 рр.	1387	3042
1854 – 1855 рр.	3009	798
1856 – 1860 рр.	5054	7243

Текст 1. Мануфактурна промисловість

«Ми, росіяни, у значній кількості отримуємо машини через усі наші порти. Отримання машин з-за кордону почалося вже давно, але останнім часом було вельми незначним, частково через неуцтво та забобони, частково – внаслідок здешевлення людської праці. Але останнім часом ввезення машин з-за кордону вельми посилилося, особливо з 1856 р....Цей факт красномовно свідчить про нашу неспроможність у справі побудови машин; принаймні, зрозуміло те, що наші механічні заклади не можуть задовольняти всі потреби нашої промисловості...»

Запитання до таблиці і тексту 1:

1. Оцініть рівень промислового розвитку Росії.

2. Як ви вважаєте, які чинники визначали таке становище?

3. Що б ви запропонували змінити, для того щоб економіка Росії розвивалася швидше?

Текст 2. Прохання селян села Барашева-Усада своєму пану

«25 квітня 1842 р.

...Ми звертаємося до вас... із сумним проханням: не залиште нас, бідних, у стані крайнього розорення. Будьте милосердні до нас, бідних, як батько наш небесний є милосердним, зробіть батьківську милість – накажіть з комор її ясновельможності... видати хліба нам, бідним, для засіву землі... а ми по врожаю внесемо позиковий до її ясновельможності хліб... Необхідність змушує нас займати хліб у її ясновельможності: селяни наші оброчні від розорення не в змозі платити оброк її ясновельможності, бажають краще обробляти землю разом з панськими селянами, панські ж селяни, обтяжені панщиною, дійшли крайнього зубожіння...»

Текст 3. А. С. Кайсаров. Про необхідність звільнення кріпаків у Росії. 1806 р.

«...Коли кріпосна людина заради своєї користі працює над обробкою ниви, то вона робить це для того, щоб зберегти і підтримати своє жалюгідне існування та свою сім’ю. Якщо ж заради вигоди пана свого, то кожне зернятко, скільки їх є, сіє в землю з прокляттям!...Якщо поміщик вважає вигідним отримувати те, що вибито з-під палиці..., то держава зазнає через це чималого збитку. А якщо б навіть кріпак і прагнув із сумлінням обробити свій клаптик землі, то чи досить у нього часу для цієї роботи? Добре відомо, що всі сільські роботи належить виконати у певний час, значну частину якого кріпак повинен витратити на обробку поля свого пана...»

Запитання і завдання до текстів 2 і 3

1. Охарактеризуйте становище кріпосних селян.

2. Дайте оцінку розвитку внутрішнього ринку Росії.

3. Що б ви запропонували змінити для того, щоб економіка Росії розвивалася швидше?

Кримська війна 1853 – 1856 рр.

Виступи учнів з повідомленням про Кримську війну.

Учитель. Поразка у Кримській війні яскраво засвідчила суттєве відставання Росії від інших країн Західної Європи.

Робота з картою історичного атласу

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласу «Кримська війна 1853 – 1856 рр.» і відповісти на питання:

1. Назвіть учасників Кримської війни.

2. Опишіть дії Росії 1853 р.

3. Як змінилася ситуація на фронті 1854 р.?

4. Назвіть дати і місця основних битв.

5. Назвіть території, які втратила Росія згідно з Паризькою угодою 1856 р.

У ч и т е л ь. Після поразки у Кримській війні Росія опинилася у глибокій економічній кризі. Тогочасні економічні відносини гальмували розвиток країни. У результаті Росія відставала від європейських країн на 50 – 100 років.

Реформи 60–70-х рр. у Росії

Групова робота

Учитель пропонує учням об’єднатися у групи, самостійно прочитати відповідний текст підручника й відповісти на питання.

• 1-а група. Скасування кріпацтва.

• 2-а група. Земська реформа.

• 3-я група. Судова реформа.

• 4-а група. Міська реформа.

• 5-а група. Військова реформа.

• 6-а група. Реформа освіти.

Результати виступів груп оформлюються в таблицю.

Запитання:

1. Назвіть, які залишки феодального ладу стримували розвиток економіки Росії?

2. Які наслідки мали ці реформи для подальшого соціально-економічного розвитку Росії?

Учитель надає інформацію учням про рух народників.

Колоніальна політика Росії

Метод «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника і відповісти на запитання, записані на дошці.

1. Назвіть основні напрями російської колонізації.

2. Назвіть держави, з якими перетиналися інтереси Росії.

3. Як Росія розв’язала «проблему» Кавказу?

4. Яким чином відбувалася колонізація Середньої Азії?

5. У чому полягало «східне питання»?

6. Як Росія розв’язувала «східне питання»?

7. Дайте характеристику результатам російсько-турецької війни 1877–1878 рр.

8. Чому Росія наприкінці. XIX ст. змінює свій зовнішньополітичний курс?

Учитель підбиває підсумок:

– Росія, використовуючи ідею панславізму, змогла закріпитися на Балканському півострові. Укладений франко-російський союз був спрямований проти Німеччини.