24

Тема 1. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

1. Зміст і предмет економічного аналізу

2. Задачі і принципи економічного аналізу

3. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

1. Зміст і предмет економічного аналізу

Наука в широкому розумінні слова — це сукупність знань про природу, суспільство, мислення.

Відповідно двом сторонам людської діяльності — теоретичній і практичній всі науки поділяються на теоретичні і прикладні.

Економічний аналіз як самостійна прикладна наука виник на третьому ступені розвитку людських знань. На цьому ступені виникнення нових знань не є результатом відгалуження окремих наук від загального дерева знань, а навпаки — інтеграцією наукових знань, яка прийшла на зміну диференціації (виділенню) окремих наук.

Аналіз (від грец. — analisis) буквально означає розподіл" розподілення об'єкта, що досліджується, на складові частини, елементи, які внутрішньо притаманні цьому об'єкту"

Такий розподіл дає можливість ретельно вивчити окремі сторони досліджуваного об'єкта (явища, процесу). Водночас, такий розподіл руйнує цілісність об'єкта, не дає повної уяви про взаємодію окремих частин цілого.

Тому розподіливши економічні явища на складові частини, провівши достатньо глибоку деталізацію, необхідно потім відновити єдність досліджуваного явища.

Зворотний процес аналізу абстрактного дослідження — синтез, орієнтований на об'єднання однорідних елементів явища в єдине ціле, що дозволяє узагальнити результати аналізу, підвести підсумки.

В практиці дослідження економічних явищ аналіз і синтез тісно взаємопов'язані.

В тісному зв'язку з аналізом і синтезом знаходяться такі категорії пізнання, як індукція і дедукція.

Дослідження економічних процесів починається, якщо користуватися методом індукції, з малого, з одиничного — з окремого господарського факту, явища, ситуації, які в сукупності і становлять господарський процес у тому чи іншому елементі (ланці) народного господарства (бригада, цех, підприємство, об'єднання, галузь).

Однак спосіб індукції повинен використовуватися спільно з методом дедукції. Це означає, що аналізуючи одиничне, необхідно одночасно враховувати загальне. Наприклад, вивчаючи діяльність виробничої бригади і окремих виконавців, необхідно водночас звернути увагу на показники цеху, в склад якої входить бригада. За такою ж схемою у взаємозв'язку розглядаються цех і підприємство, підприємство і об'єднання тощо.

У ході економічного аналізу господарські процеси досліджуються у їх взаємозв'язку, взаємозалежності, взаємообумовленості.

З огляду на вищевказане, можна дати таке означення змісту економічного аналізу.

Економічний аналіз — це комплексне всебічне дослідження всіх сторін діяльності підприємства на основі використання відповідних джерел інформації, вивчення окремих елементів економічної роботи, виявлення і вимірювання впливу факторів на результати діяльності підприємства, зіставлення затрат і результатів, узагальнення результатів аналізу і, нарешті, обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень з метою вибору оптимального.

Зміст економічного аналізу збагачується в міру розвитку і вдосконалення суспільного виробництва, його організації та управління.

В ринкових умовах вимоги до економічного аналізу значно зростають. Так, для успішного функціонування в конкурентному середовищі економічний аналіз повинен задовольняти такі вимоги: і

— оцінювати роботу підприємства у контексті з перспективами розвитку виробництва;

— забезпечувати високу об'єктивність висновків, робити їх на підставі ретельно перевірених і детально вивчених даних;

— повністю використовувати всі джерела інформації, використовувати способи розрахунків, котрі дають точні результати;

— бути конкретним, розкривати фактори, що впливають на рівень техніко-економічних і фінансових показників;

— забезпечувати чіткість господарських рекомендацій, точно визначати, що, де, коли, як і якими засобами можна добитися щоб покращити роботу підприємства;

— мати систематичний характер, проводитись за заздалегідь підготовленою програмою, за точно визначеною періодичністю, що встановлюється в залежності від змісту і мети аналізу;

— бути оперативними, своєчасно реагувати на швидкоплинні зміни та виклики; з цією метою дані оперативного контролю обліку повинні негайно оброблятися і досліджуватися;

— впливати на виробничий процес передусім шляхом використання передового досвіду і негайного усунення недоліків, що виникли.

До найважливіших завдань економічного аналізу відносяться:

— підвищення рівня науково-економічного обґрунтування планів, нормативів (в процесі їх розробки);

— об'єктивна і усестороння оцінка виконання планів і дотримання нормативів (за даними обліку і звітності);

— визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

— виявлення і вимірювання внутрішніх резервів на всіх стадія виробництва і реалізації продукції;

— оцінка альтернативних варіантів управлінських рішень для вибору оптимального;

— оцінка впливу факторів на зміну показників у порівнянні і зобов'язаннями, завданнями і даними за попередні періоди;

— вивчення новацій, сприяння їх впровадженню у виробництво управління та аналіз ефективності від їх використання;

— дослідження конкурентоспроможності свого підприємства кон'юнктури ринку.

Економічний аналіз — це наука, що вивчає економічні явища й процеси, що відбуваються на підприємстві, дає їм об'єктивну оцінку й виявляє резерви для поліпшення вироб-ничої й фінансово-економічної діяльності підприємства.

Зміст економічного аналізу діяльності підприємства визначається функціями, які він виконує в системі прикладних економічних наук.

Центральна функція економічного аналізу на підприємстві — це пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду й досяг-нень науки й практики.

Наступна важлива функція економічного аналізу — це наукове обґрунтування планів підприємства, як поточних, так і перспективних.

Оцінка (порівняння) результатів діяльності підприємства з виконання планів, рівня економіки, використання наявних можливостей також належить до функцій економічного аналізу.

Ще однією функцією аналізу є контроль за виконанням планів й управлінських рішень, за ощадливою витратою ресурсів.

Завершальною функцією економічного аналізу є розробка заходів щодо використання резервів, виявлених у ході аналізу.

Економічний аналіз виконує важливі і різноманітні функції. Основними з них є такі:

– науково-дослідницька – виявлення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів на основі глибокого вивчення дії та впливу економічних законів;

– інформаційно-аналітична – збирання та обробка необхідних даних, оцінка їх достовірності, зведення, групування та виконання інших розрахунків, необхідних для оцінки і прийняття управлінських рішень;

– оцінююча – характеристика, узагальнення результатів господарювання та формулювання висновків про їх досягнутий рівень;

– планова – обґрунтування поточних і стратегічних планів економічного розвитку;

– контролююча – контроль за виконанням планів і управлінських рішень, реалізацією заходів з раціонального використання ресурсів, поліпшення економічних результатів тощо;

– пошукова – виявлення резервів підвищення ефективності господарювання;

– мобілізуюча (конструктивна) – розробка заходів щодо використання виявлених резервів;

– інноваційна – сприяння впровадженню передових досягнень науково-технічного прогресу, сучасних технологій, інформаційно-комп'ютерних систем тощо;

– пропагандистська – обнародування та розповсюдження інформації про передовий досвід господарювання, нові методики аналізу, сучасні технології та інновації тощо.

Перераховані функції економічного аналізу дозволяють визначити його як науку, що являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням тенденцій розвитку госпо-дарюючого суб'єкта, з науковим обґрунтуванням плану й уп-равлінських рішень, контролем за їхнім виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком резервів росту ефективності виробництва й розробкою заходів щодо їхнього використання.

Економічний аналіз, за своїм визначенням, має справу з господарськими процесами, які містять у собі виробництво й реалізацію продукції, використання основних й оборотних коштів, формування й розподіл прибутку.

 Під предметом економічного аналізу розуміють госпо-дарські процеси підприємства, соціально-економічну ефек-тивність і його фінансові результати, обумовлені дією суб'єктивних й об'єктивних факторів, відбитих у системі еко-номічної інформації.

В умовах промислових підприємств до об'єктів аналізу відносять:

—        виробництво й реалізацію продукції;

—        собівартість продукції;

—        використання всіх видів ресурсів підприємства;

—        фінансові результати діяльності підприємства;

—        фінансовий стан підприємства й ін.

Суб'єктами економічного аналізу виступають користувачі еко-номічної інформації підприємства як безпосередньо, так й опосе-редковано зацікавлені в його діяльності: власники, менеджери, працівники, ділові партнери, державні податкові органи, кредитори.

Ціль економічного аналізу — сприяти виконанню планів підприємства та його підрозділів, подальшому розвитку й поліпшенню господарської діяльності через пошук резервів і завдяки оптимальності управлінських рішень.

Головне завдання економічного аналізу полягає в прогно-зуванні очікуваних результатів господарської діяльності.

Основні завдання економічного аналізу:

—        оцінка динаміки основних економічних показників підприємства — обсягу виробництва й реалізації про-дукції, чисельності персоналу й продуктивності праці, матеріалоємності продукції, витрат на гривню товарної продукції, прибутку й рентабельності;

—        виявлення впливу аналізованих факторів на результу-ючі показники;

—        пошук і визначення величини виробничих резервів підвищення ефективності виробництва;

—        відпрацьовування конкретних заходів щодо викорис-тання виявлених резервів і здійснення контролю за їхнім виконанням;

Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства

—        узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень;

—        оцінка реальності, напруженості й оптимальності планів й обґрунтування норм використовуваних ресурсів;

—        виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами;

—        оцінка дієздатності поточного контролю на всіх вироб-ничих ділянках;

—        вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;

—        дослідження конкурентноздатності підприємства й кон’юктури ринку.

Таким чином, економічний аналіз у цілому можна пред-ставити як спосіб системного й комплексного вивчення, виміру й узагальнення впливу окремих факторів на стан і ди-наміку розвитку економічного суб'єкта, здійснюваних шляхом спеціального вивчення облікових і планових показників, звітності й інших джерел інформації.

Економічний аналіз – самостійна галузь наукових знань, яка має свій предмет й об’єкти дослідження, цільову спрямованість, метод і методику, способи та прийоми для виділення того суттєвого в предметі й об’єктах, що цікавить дану науку та користувачів результатів економічного аналізу.

Предметпоказує, що вивчає ця наука. Визначення предмета науки – одна з важливих методологічних проблем. Незважаючи на те, що питання про предмет економічного аналізу розробляється вже декілька десятиліть, поки що не існує єдиного його визначення (майже кожен учений-аналітик дає своє визначення предмета).

Науковці та практики, по-різному оцінюючи місце і роль економічного аналізу, розходяться у своїх поглядах на його предмет, виділяючи ті чи інші ознаки аналізу як науки, тобто це питання залишається дискусійним. Усі визначення предмета економічного аналізу, які містяться в спеціальній літературі, можна розмежувати на декілька характерних груп:

Ø господарська діяльність підприємств;

Ø господарські процеси та явища;

Ø економіка підприємств;

Ø інформаційний потік;

Ø причиново-наслідкові зв’язки економічних процесів.

Перші чотири визначення не містять те специфічне, що дозволяє відрізнити економічний аналіз від інших наук; у них спостерігається ідентифікація предмета економічного аналізу з його об’єктами.

При формулюванні предмета економічного аналізу необхідно враховувати наступне:

1) у галузях наук предмет збігатися не може, можуть бути спільними лише об’єкти дослідження;

2) визначення предмета повинно містити мету науки і відображати її основний зміст;

3) визначення має містити основні специфічні принципи пізнання предмета науки.

Отже, предмет економічного аналізу – причиново-наслідкові зв’язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причиново-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів, можна визначити, як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактора, провести обґрунтування будь-якого управлінського рішення.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об’єкти, якими є всі сторони господарської діяльності підприємства, а також процеси, пов’язані з ними (рис. 2.1).

 

 

Рис. 2.1. Об’єкти економічного аналізу

 

Таким чином, об’єктами економічного аналізу є:

- забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, ефективність їх використання;

- обсяги виробництва та продажу;

- економічні та фінансові результати діяльності;

- фінансовий стан підприємства.

Тобто загальним об’єктом економічного аналізу є господарська (постачальницька, виробнича, збутова, фінансова, інвестиційна) діяльність підприємства.