2. Функції підприємця

Підприємництво — це господарська діяльність, що здійснюється для отримання економічних і соціальних результатів, а також із метою одержання прибутку. Підприємець — людина (або група людей), яка бере на себе ініціативу, ризик і відповідальність за організацію діяльності підприємства.

Зверніть увагу на те, що метою підприємницької діяльності є не лише одержання максимально можливого прибутку, а й задоволення соціальних потреб суспільства.

 

Рисунок 1.Функції підприємства

 Зазначені функції призначенні створити передумови для зміни структури економіки, забезпечити її розвиток та вдосконалення; сприяти економії та раціональному використанню всіх ресурсів; забезпечити сильнодіючі стимули до високоефективної праці; сформувати інноваційне середовище, що спричиняє руйнацію традиційних структур і відкриває шлях до перетворень. Важливим завданням розвитку підприємництва є структурування суспільства, відкриття нових шляхів для трудової і професійної мобільності, розкриття творчого потенціалу людини в економічній сфері, конструктивні зміни в психології людини і спрямування її енергії в напрямку творення нових цінностей.

Разом з тим, існує більш повний перелік функцій підприємництва. Зокрема, А. Хоскінг, розуміючи під функціями бізнесу (підприємництва) діяльність з виробництва і обмінних операцій між підприємцем та іншими елементами господарського середовища, визначає такі функції:

Ведення фінансів та обліку. Мобілізація капіталу за рахунок коштів інвесторів та/або кредиторів. Накопичення прибутків від продажу. Управління використанням капіталу та прибутків у рамках та поза бізнесом.

Кадрова. Відбір та прийом на роботу відповідно до потреб бізнесу, вирішення всіх питань, що стосуються використання робітників.

Матеріально-технічного забезпечення. Придбання сировини, машин, обладнання та інших матеріалів, необхідних для господарської діяльності.

Виробнича. Перетворення сировини та інших постачань у вид продукції, придатний для продажу клієнтам підприємництва.

Маркетингу. Визначення потреб споживачів та управління процесом обміну між підприємництвом та його контрагентами.

Реалізація зазначених функцій підприємництва у суспільстві може бути подана у вигляді моделі функціонування підприємництва (Рисунок 2).

Рисунок 2. Моделі функціонування підприємництва.

Рисунок 3.Фактор соціопсихологічного регулювання підприємництва

Суспільні передумови підприємництва. У своїй сукупності закладають основу для існування інституту підприємництва в суспільстві, визначають шляхи і форми його розвитку. Сьогодні, розглядаючи суспільні передумови, що сприяють підприємництву, говорять про комплекс чинників, які є зовнішніми, об’єктивними щодо нього. Такими факторами є соціально-економічні, політичні, організаційно-правові, технічні передумови підприємництва.

Фактор масової свідомості. У соціології масова свідомість визначається як сукупність різних поглядів, уявлень, настроїв, соціальних почуттів, емоцій і т. ін., що існують у суспільстві. Суб’єктами і творцями масової свідомості є всі члени суспільства, об’єднані різними соціальними зв’язками у процесі їх спілкування, духовним життям у всій різноманітності його проявів. Ідеї, погляди, уявлення становлять зміст масової свідомості та детерміновані політичними, культурними, соціально-економічними відносинами.

Різними видами масової свідомості є громадська думка, суспільні настрої, духовна атмосфера, суспільно-політичний клімат, ідеологічні уявлення і погляди тощо. У зв’язку з цим масова свідомість здійснює активний вплив на усі сфери життєдіяльності людей, є регулюючим фактором масових форм поведінки.

Виходячи з особливостей трансформаційного процесу, фактор масової свідомості здійснює особливо вагомий вплив на розвиток підприємництва в Україні. Задіяність цього фактора у процес регулювання підприємництва проявляється у таких його основних складових: соціально-психологічній готовності суспільства до підприємництва; ціннісних системах суспільства; громадській думці щодо підприємництва та його наслідків; моделях підприємництва (підприємця) у масовій свідомості; престижі професії підприємця в суспільстві.

“Груповий фактор” у підприємництві має вирішальне значення при реалізації конкретних цілей, пов’язаних із процесами організації спільної підприємницької діяльності. Соціопсихологічний підхід передбачає врахування суспільних процесів, пов’язаних із формуванням бізнес-класу. Це з одного боку, а з іншого – значення групового фактора є вагомим при формуванні композицій сумісно-спрацьованих і згуртованих підприємницьких груп і організацій, у системах їхньої професійної та психологічної підтримки (визначені і проаналізовані в роботі системи професійної і психологічної підтримки зорієнтовані на максимальне залучення ефекту “малої групи”, на який значною мірою покладено економічне зростання й інноваційний розвиток).

“Особистісний фактор” у підприємництві доцільно розглядати у трьох основних вимірах: індивідуально-психологічному, функціонально-рольовому і соціально-демографічному. Індивідуально-психологічний вимір – це пошук специфічних рис та якостей, що спонукають людину до підприємництва, визначають у майбутньому її успіх та адаптивність до нових умов життєдіяльності. Він, як правило, не розглядає залучення особистісних структур у динаміці розвитку дієвих утворень. Значною мірою це компенсує функціонально-рольовий вимір шляхом аналізу розподілу ролей, функцій чи статусів, які обирає або яких набуває підприємець у своїй діяльності.

Таким чином, кожен із розглянутих блоків факторів здійснює відповідний регулювальний вплив на підприємництво, забезпечуючи у сукупності та взаємодії його успішне функціонування та розвиток.