Резюме по темі
Після вивчення цієї теми ви зможете:
- вивчити основні види документарних форм розрахунків;
- дати визначення поняттю документарного акредитива і документарного інкасо;
- зрозуміти та пояснити, як оформлюються акредитиви та інкасо;
- з'ясувати, за яких обставин використовується той чи інший вид акредитива та інкасо;
- ознайомитися з уніфікованими правилами для акредитива та інкасо.
Документарним інкасо називають доручення експортера своєму банку одержати від імпортера (платника) безпосередньо або через інший банк визначену суму або підтвердження (акцепт) того, що цю суму буде сплачено в установлений термін. У виконанні доручення з документарного інкасо беруть участь, як правило, такі чотири сторони: довіритель – зазвичай продавець (експортер), що подає до свого банку документи з відповідним інкасовим дорученням; банк-ремітент – банк довірителя, що надсилає документи відповідно до інкасового доручення банку, який інкасує, у країні покупця; інкасуючий банк – банк, що надає документи платнику. Він займається інкасуванням суми платежу або одержанням акцепту векселя відповідно до розпоряджень інкасового доручення, отриманого від банку-ремітента; платник – покупець (імпортер), якому надаються інкасові документи.
При документарному інкасо продавець відвантажує товар або надає послуги до одержання платежу. Тому такий інструмент розрахунків можна рекомендувати за таких умов: між продавцем (експортером) і покупцем (імпортером) існують довірчі відносини; не виникає ніякого сумніву щодо готовності та спроможності покупця здійснити платіж; політичні, економічні та правові умови в країні імпортера є стабільними; міжнародному платіжному оборотові країни імпортера не перешкоджають або не загрожують валютний контроль та інші подібні обмеження;
Перевагами документарного інкасо є простота проведення операції та порівняно невеликі витрати та можливість вручити покупцеві документи, а отже і товари, проти одночасної сплати належної суми або акцепту векселя. Один із недоліків документарного інкасо полягає ось у чому: якщо покупець відмовиться оплатити документи, пошук іншого покупця або транспортування товару назад у всіх випадках пов’язані з істотними втратами.
Документарний акредитив є поширеною формою міжнародних розрахунків. Акредитив – це тверде зобов’язання банка (банка-емітента), видане на підставі доручення свого клієнта-покупця (апліканта, імпортера), виплатити продавцеві товарів або послуг (бенефіціару, експортеру) визначену грошову суму за умови своєчасного подання передбачених в акредитиві документів, що підтверджують відвантаження товару або виконання послуг.
При використанні документарного акредитива, контрагенти залучають для забезпечення угоди банк (або банки), щоб розподілити ризики. Тобто банк (банки) виконують роль посередників у розрахунках та (або) організацій, що фінансують. Документарний акредитив не можна назвати просто формою міжнародних розрахунків. Він є досить гнучким фінансовим інструментом, за допомогою якого українські підприємства можуть здійснювати успішні операції на зовнішньому ринку з найменшим для себе ризиком і з ефективним використанням грошових ресурсів.
Перерахуємо основних учасників акредитивної операції: покупець або аплікант, наказодавець (імпортер) – сторона, що звертається у свій банк із дорученням про відкриття акредитива на визначених умовах; продавець або бенефіціар (експортер) – сторона, якій адресується акредитив і на користь якої буде здійснено платіж за умови надання документів, зазначених у тексті акредитива; банк-емітент – банк, який відкриває акредитив за дорученням клієнта; авізуючий банк – банк, який повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива; підтверджуючий банк – банк, який приймає на себе зобов’язання додатково до зобов’язань банка-емітента здійснити платіж (акцепт тратт) бенефіціару за умови дотримання ним умов акредитива.
Слід назвати такі особливості переказу акредитива: переказний акредитив може переказуватися тільки один раз, якщо в ньому не передбачено інше; переказувати акредитив можна лише на умовах, зазначених в його оригіналі, за винятком (суми акредитива; ціни за одиницю товару, зазначеної в ньому; терміну дії; терміну відвантаження (може бути скорочений)).