5. Розрахунки з використанням пластикових карток
Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції.
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.
Обов'язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків - емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів - у валюті рахунка платіжної картки.
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до б символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл - це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.
За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:
- отримання готівки через банкомати;
- отримання відповіді на запит про стан рахунку;
- переказ коштів з одного рахунку на інший;
- отримання виписки з поточного рахунку;
- оплата мобільного зв’язку;
- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.
Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками:
1) за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);
2) на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);
3) за видом здійснюваних розрахунків:
- дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);
4) за характером використання:
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);
5) за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);
6) за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);
7) за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);
8) за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);
9) за часом використання (строкові та безстрокові);
10) за технічними параметрами:
- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.
Схема можливого використання картки:
I. Купуючи товари, власник картки пред'являє її касиру, який перевіряє, чи картка належить власнику, за допомогою посвідчення. Якщо є можливість, касир перевіряє, чи не значиться номер картки в стоп-аркуші. Після цього він друкує квитанцію, в якій містяться дані про суму операції, дату, номер картки.
II. Перевірка платоспроможності власника картки. Торговець або касир робить запит про наявність суми платежу на картковому рахунку. Запит робиться або за допомогою телефону, або за допомогою терміналу, зв'язаного з комп'ютером банку-екваєра або/і процесингового центру.
III. Утвердження згоди чи незгоди на оплату передається торговцеві.
IV. Розрахунок з клієнтом:
1) у разі позитивного рішення касир дає на підпис три примірника квитанції і видає товар;
2) у разі негативного рішення касир повинен діяти відповідно до правил, прийнятих у магазині.
V. Передача квитанції в банк і розрахунок з торговцем.
VI. Розрахунок між банками.
Якщо торговець і власник картки обслуговуються в різних банках, то за допомогою Міжбанківських розрахунків гроші перераховуються з банку-емітента до банку-екваєра.
Для банківської системи в цілому широке застосування пластикових карток у сфері масових платежів має певні переваги:
1) зростає залучення грошових коштів у внутрішньобанківський обіг;
2) знижується частка готівки в грошовій масі;
3) з'являється додатковий стимул для переведення банківської справи на сучасні електронні технології.
Кредитні картки. Клієнт подає в банк заяву на отримання банківської кредитної картки. На основі даних, наведених у заяві, банк проводить оцінку кредитоспроможності клієнта і визначає ліміт картки. При позитивному вирішенні питання банк відкриває клієнту спеціальний картковий рахунок. Одночасно виготовляється персональна пластикова картка, на яку заноситься необхідна інформація: прізвище та ім’я, номер рахунку, термін дії картки.
Банк-емітент встановлює два види обмежень:
- загальний кредитний ліміт суми непогашеної заборгованості за картковим рахунком, якого треба дотримуватися протягом усього періоду дії картки;
- разовий ліміт на суму однієї покупки.
Різним клієнтам встановлюються різні рівні ліміту, залежно від їх кредитоспроможності та згідно з прийнятими банком стандартами.
У момент купівлі товару або послуги власник картки пред’являє її продавцю. Продавець друкує торговий рахунок, на якому за допомогою спеціального пристрою відбиваються дані з картки. Ця процедура називається імпринтинг.
Торговий рахунок відбивається у трьох примірниках: перший отримує власник картки, другий залишається у продавця, а третій надсилається банку-екваєру.
Якщо сума покупки перевищує встановлений ліміт, торговець до оформлення покупки зобов’язаний провести авторизацію, тобто отримати дозвіл банку-емітента. За наявності спеціальних касових терміналів авторизація здійснюється за окремою угодою в режимі реального часу (on-line). У такому разі ліміт на одну операцію не враховується.
Банк торговця (екваєр) отримує від свого клієнта належно оформлені торгові рахунки. Ці рахунки розглядаються банком як еквівалент грошових сум, які належать до негайного зарахування на рахунок торговця. Торговець може використати ці гроші незалежно від того, відшкодує покупець суму покупки банку-емітенту чи ні (звичайно, якщо при здійсненні покупки не відбулося порушення встановлених правил при свідомій участі торговця). При сплаті рахунків з торговця утримується комісія (дисконт).
Наприкінці кожного місяця банк надсилає власнику картки спеціальну виписку з його карткового рахунку, в якій вказуються всі операції, проведені за період, а також суми та терміни заборгованості. Ця процедура називається білинг.
Клієнт має дві можливості щодо сплати:
1) він може погасити борг без виплати процентів протягом встановленого угодою терміну;
2) пролонгувати кредит, сплачуючи щомісячний процент від середньоденного залишку боргу.
Дебетові картки. У разі роботи з дебетовою карткою клієнт оперує лише сумою, що знаходиться на його банківському рахунку. Ці картки також називають «електронними грошима», оскільки платіжні операції виконуються шляхом прямого зменшення фінансових активів клієнта замість збільшення його зобов’язань перед банком. При сплаті за допомогою дебетової картки необхідно перевірити стан банківського рахунка покупця і списати з нього суму платежу на користь підприємства торгівлі або сервісу. Тому обробка таких карток звичайно проходить у режимі on-line, тобто торговець зв’язується з банком, повідомляє йому суму платежу і отримує підтвердження на проведення операції. Окрім цього, якщо картка передбачає можливість перезаписувати інформацію і має високий ступінь захисту, торговець може працювати в режимі off-line і не турбувати банк з приводу кожної купівлі. В цьому режимі всі фінансові транзакції зберігатимуться в торговому терміналі. В обумовлені строки проводиться розрахунок: рахунки передаються в банк для списання коштів з клієнтських рахунків.
Дебетова картка може в будь-який момент стати кредитною, якщо вона наділяється будь-якими рисами кредиту, наприклад, передбачена можливість овердрафту. Загальна схема операцій, що виконуються при розрахунках за товари і послуги за допомогою дебетової картки, близька до схеми операцій з кредитною карткою, але вона має деякі властивості.
Схема операції з дебетовою карткою в режимі on-line наведена на рис. 4.3. Бажаючи здійснити купівлю або отримати послугу, власник картки надає її торговцеві (1). Торговець перевіряє картку візуально (2), а потім проводить авторизацію — голосову по телефону або електронну через POS-термінал (3). Отримавши дозвіл, торговець оформляє чек (3б), переносячи на нього дані з картки. Власник картки підписує всі примірники чека (при авторизації через POS-термінал підпис не потрібен, оскільки його роль виконує ПІН-код). Примірник чека і товар передаються покупцеві (4). Наприкінці кожного робочого дня торговець надає в банк-екваєр примірники чеків, котрі слугують документальним підтвердженням транзакції. Дані за транзакціями передаються у процесинговий центр (5). Банк-екваєр перевіряє документи і кредитує рахунок торговця на відповідну суму (6). Процесинговий центр обробляє інформацію і передає її у розрахунковий банк, в якому банки-учасники відкрили кореспондентські рахунки (7). Розрахунковий банк проводить взаємозалік між банками-учасниками (8). Банки, які не мають кореспондентських рахунків у розрахунковому банку, здійснюють розрахунки самостійно. Банк-емітент щомісяця сповіщає власника картки про стан його карткового рахунка (10). Банки-емітенти знімають комісійну платню з рахунків власників карток за послуги при здійсненні операцій.
Рис. 4.3. Схема операції з дебетовою карткою у режимі on-line
Процес авторизації значно спрощується, якщо технічний бік справи дозволяє проводити її в off-line режимі.
Рис. 4.4. Схема off-line авторизації
Порядок та умови надання міжнароднихпластикових карток VISA, Euroсard/MasterCard
Міжнародні пластикові картки VISA та Euroсard/MasterCard є засобом безготівкових розрахунків, призначеним для сплати вартості товарів і послуг, а також видачі готівкових грошових коштів по них як на території України, так і за її кордонами. Будь-який вид платежу, а також отримання по картці готівкових грошових коштів провадиться в пунктах обслуговування власників карток з логотипом цих міжнародних платіжних систем.
Пластикові картки є власністю банку-емітента. Банк стежить за всіма змінами в формі та реквізитах пластикових карток, порядком їх сплати. Контрольні матеріали по роботі з пластиковими картками зберігаються в окремому досьє.Відповідальність за правильну організацію роботи з пластиковими картками несуть керівник банку та його головний бухгалтер. Саме вони повинні ретельно проінструктувати працівників банку про порядок здійснення цих операцій та ознайомити їх з умовами надання карток.
Картки надаються:
- физичній особі — на її ім’я;
- юридичній особі — на ім’я фізичної особи і зазначенням власника (розпорядника) спеціального карткового рахунка СКР.
Тип картки встановлюється користувачем картки самостійно. Використання картки регламентується чинним законодавством України, статутом, правилами асоціації EUROPAY International, MasterCard International та VISA International, а також правилами користування карткою та угодою, укладеною між банком і користувачем.
Лицьовий та зворотний боки пластикової картки VISA мають певні реквізити, що є обов’язковими для всіх карток такого типу.
Реквізити лицьового боку:
- найменування емітента (банку або фінансової компанії, що емітували картку) та/або їх логотип, розміщений у верхній частині картки;
- номер картки;
- BIN (base indentification number) картки (перші чотири цифри номера, розташовані над ним);
- логотип VISA;
- голограма;
- строк дії картки включає дати її початку та закінчення (наприклад, 01\08 01\10);
- захисні символи карток VISA;
- ім’я та прізвище власника картки;
- зображення голуба, що можна побачити в ультрафіолетових променях;
- навколо логотипу VISA мікропечаткою виконано BIN або код фірми-виготовлювача пластику.
Реквізити зворотного боку:
- магнітна смужка;
- місце для зразка підпису клієнта (Authorised signature).
На зворотному боці картки традиційно вказуються, що вона є власністю банку-емітента та може бути використана лише тією особою, чиє ім’я вказано на лицьовому боці, а також застереження, що незаконне використання пластикової картки переслідується законом. Крім того, тут наводиться адреса банку-емітента.На лицьовому та зворотному боці картки може бути захисний символ VISA, розташований під голограмою голуба.
Банк самостійно приймає рішення про видачу картки клієнту. Банк має право запитати додаткову інформацію про клієнта, а також відмовити у видачі/подовженні строку дії картки без пояснення причин.Працівники банку, здійснюючи операції з пластиковими картками, зобов’язані зберігати в таємниці всю отриману інформацію від клієнта та про клієнта відповідно до чинного законодавства України.Взаєморозрахунки по пластикових картках регулюються чинним законодавством України, правилами міжнародних платіжних систем та договорами з банками-емітентами.
Розрахунки з банками-емітентами здійснюються через кореспондентські рахунки в цих банках з подальшим їх перерахуванням на СКР, відкритий у банку-емітенті. Банківське управління іноземної валюти перераховує на кореспондентський рахунок банку в банку-емітенті суми видаткових лімітів по картках, договір та заяву на випуск карток в електронному вигляді (для VISA) або кур’єром (для Eurocard/MasterCard). Після повідомлення про виготовлення картки працівник, що виконує операції по картках, на підставі довіреності отримує в банку-емітенті пластикові картки та ПІН-коди до них і залишає там розписку про їх отримання.Щомісячно до 5 числа відділ пластикових карток повідомляє в банк-емітент суми всіх видаткових лімітів по картках.
Банк зобов’язаний підтримувати на СКР в банках-емітентах залишок, що дорівнює сумі загального видаткового ліміту по картках. Усі видатки, що провадяться клієнтами за допомогою пластикових карток, а також пов’язані з їх випуском та обслуговуванням, списуються банком-емітентом з СКР банку відповідно до тарифів банку-емітента.При виникненні дебетового сальдо на СКР банк повинен сплатити заборгованість перед банком-емітентом протягом 5 банківських днів. Працівники відділу пластикових карток зобов’язані стежити за строками та правильністю виконання операцій по СКР банку в банку-емітенті.