Резюме по темі
Після вивчення цієї теми ви зможете:
- дати характеристику зовнішньоторговельного контракту;
- ознайомитися з типової структурою контракту;
- мати уявлення про умови поставок товару;
- вивчити правила ІНКОТЕРМС-2000;
- ознайомитися з видами документів, які використовуються при міжнародних поставках, які супроводжують пересування товару від продавця до покупця.
Зовнішньоторговельний контракт - це документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується доставити товар у власність іншій стороні (покупцю), яка, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і заплатити ціну за товар. Беззаперечною умовою контракту купівлі-продажу являється перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цей контракт купівлі-продажу відрізняється від усіх інших контрактів, наприклад, орендного, ліцензійного і т.д. Зовнішньоторгові контракти за змістом індивідуальні, але за структурою схожі
Класифікація базисів поставок за обсягом зобов’язань контрагентів розроблена Міжнародною торгівельною палатою і опублікована у збірнику “Інкотермс-2000”, редакція котрого діє з 1 січня 2000 р. В ній детально визначено 13 умов поставок, які розділені на чотири групи:
група Е: EXW:
- витрати і ризики переходять на покупця після того, як продавець надав товар у розпорядження покупці на своєму підприємстві.
група F: FCA, FAS, FOB:
- витрати і ризики переходять на покупця після передачі товару під опіку перевізника або в порту відвантаження. Покупець повинен нести витрати на перевезення.
група С: CFR, CIF, CPT, CIP:
- продавець повинен нести витрати за перевезення до пункту призначення. Ризики, однак переходять на покупця після навантаження товару, або після відправки його в країні експортера;
група D: DAF, DES, DEQ, DDU, DDP:
- продавець повинен нести всі витрати і ризики до тих пір, поки товар не доставлено в країну призначення, або до місця призначення.
При міжнародних постачаннях використовується велика кількість документів, які можна розділити на такі групи: транспортні, комерційні, фінансові, страхові, офіційні.
Транспортні документи виписуються вантажоперевізником як свідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення. Транспортними документами є: при перевезеннях залізницею — залізнична накладна та її дублікат; при перевезеннях повітряним транспортом — авіанакладна; при перевезеннях автодорожним транспортом — автодорожна накладна; при морських перевезеннях — коносамент.
Комерційні документи — це документи, в яких визначені грошові вимоги експортера до імпортера. Основним з комерційних документів є комерційний рахунок, або рахунок-фактура, в якому вказується сума, що виставляється до сплати. Комерційні рахунки, якщо немає інших вказівок, виставляються продавцем на покупця. Опис товару в комерційному рахунку має бути точним і повним, у всіх інших документах — у загальних виразах.
Страхові документи виписуються при відвантаженні товару на умовах СІФ (CIF) або СІП (CIP). До страхових документів належать страхові поліси та страхові сертифікати. Ці документи видаються страховими компаніями і свідчать про наявність договору про страхування. До фінансових документів відносять чеки та векселі (прості та переказні). У міжнародному платіжному обороті найширше використання мають векселі.
До фінансових документів відносять чеки та векселі (прості та переказні). У міжнародному платіжному обороті найширше використання мають векселі. Вексель — це цінний папір, що засвідчує безумовне та беззаперечне боргове зобов’язання. Існують два основні види векселів: прості та переказні (тратти). Простий вексель — це боргове зобов’язання імпортера здійснити платіж. Переказний вексель (тратта) — письмовий наказ здійснити платіж певній особі у певний строк, який виставляється експортером на іноземного імпортера.
У складанні простого векселя беруть участь дві особи — векселедавець (платник) та векселедержатель (отримувач коштів за векселем), перевідного векселя — три особи — трасант (особа, яка видала вексель чи наказ платити), трасат (платник за векселем) та ремітент (особа, на користь якої видано вексель). У міжнародних розрахунках найчастіше використовується переказний вексель. Форма векселя має важливе значення, оскільки при її недотриманні вексель втрачає силу зобов'язання.