17. Форма обертання бурильної колони

Обертання колони створює ряд особливостей оскільки посилюється знос, відбувається надмірне закручування елементів зєднань. Характер та темп зносу залежить від виду обертання БК, яка може обертатись:

1) навколо власної спірально зігнутої осі;

2) навколо осі свердловини з ковзанням відносно стінок св.;

3) навколо осі св. без ковзання зі зворотнім перекочуванням по стінці св.;

4) безладне биття окремих ділянок БК до стінок св..

При (1) навколо своєї спірально зігнутої осі знос елементів БК є найрівномірніший оскільки колона дотикається до стінки по всьому колу. Проте у БК виникають знакозмінні напруження , які знижують межу міцності.

При (2) у БК відбувається односторонній знос її елементів, оскільки БК контактує зі стінкою тільки частиною колони. Якщо стінки св. складені мякими породами то можливі жолоби і односторонні виробки, що спричиняють затягування і прихоплення.

При (3) БК бере участь у двох рухах:переносному навколо осі св. і обертовому навколо власної осі. В БК виникають також знакозмінні напруження проте кількість циклів значно менша у порівнянні з (1). Знос рівномірний.

(4) найнестійкіший вид обертання. Створює вібрації. Намагаються його уникнути, для цього регулюють навантаження на долото та інші параметри режиму буріння. Проте він може спостерігатись від одного виду обертання до іншого.

18.Експлуатація елементів бурильної колони.

У процесі експлуатації бурильної колони в терміни, встановлені графіком профілактичних робіт, проводять дефектоскопію труб, гідроопресування (в свердловинах глибиною більше 3000 м) і здійснюють контроль за станом і зносом труб, замків та інших елементів колони.

Знос труб оцінюють за нарахованим умовним зносом. Прийнято, що нові труби мають умовний знос S = 0, маса комплекту дорівнює фактичній масі труб. Труби комплекту, відпрацьовані в свердловині, умовно витрачають масу

(6.1)

де S -	умовний знос, нарахований комплекту за роботу в межах одного інтервалу, кг;
а -	середня норма витрати труб за один умовний метр проходки, кг/м;
L -	кількість метрів, пробурених комплектом в одному інтервалі, м;
kz -	коефіцієнт глибини;
Cб -	коефіцієнт буримості для даного району (встанов- люється для кожного району на основі промисло- вих даних).

Стан бурильних труб оцінюють трьома класами, які характеризують різний ступінь їх зносу. До 1 класу належать бурильні труби при умовному зносі до 50%, до П - від 50 до 85%, до Ш - від 85 до 100%. Комплекти з умовним зносом 100% і більше, в залежності від їх стану, підлягають списанню або направляють на ремонт чи переводять у клас Ша.

Труби 1 класу слід використовувати при бурінні опорних, параметричних і розвідувальних свердловин та в складних геологічних умовах видобувних свердловин. Труби П і Ш класів можна успішно застосовувати при бурінні видобувних свердловин в неускладнених умовах глибиною до 2000-3500 м. Труби класу Ша можуть бути використані при бурінні видобувних свердловин глибиною до 1000-1500 м.

Знос бурильних замків оцінюють за рівномірним і нерівномірним зносом зовнішньої поверхні деталей і замків і за зносом замкової різьби. Стан зносу зовнішньої поверхні бурильних замків і замкової різьби також оцінюють за трьома класами.

Замки, у яких знос вищий за норму, встановлену для Ш класу, підлягають списанню.