
- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
Розрахунки із застосуванням годографа зводяться до простих графічних побудов, які дозволяють вирішувати задачі, які виражені складними аналітичними залежностями.
За допомогою годографа можна опрацьовувати дані про фактичну траєкторію свердловини, аналізувати тенденцію до природного викривлення, розраховувати сферичні координати траєкторії для свердловин, які відхилилися від проекту.
Форма нанесеного на координатну сітку годографа не відображує форму траєкторії буквально. Годограф є лише характеристичною лінією, яка розкриває особливості складної просторової траєкторії у специфічній інтерпретації. При цьому елементи і параметри траєкторії отримують новий геометричний зміст і тому легше піддаються розрахункам. На годографі, наприклад, точно видно: кут просторового викривлення між точками траєкторії, орієнтація відхилювача або вектори природного викривлення, кручення кривої та ін. (таблиця 11).
Побудова
годографа інтервалу свердловини
зводиться до нанесення на координатну
сітку бланка точок, що відповідають
кожному вимірюванню
та
(рисунок 101 лінія MN).
Інклінометрія дає інформацію не про
весь ствол, а лише про напрямок осі
свердловини в окремих точках. Окремі
(не з'єднані) точки, нанесені на бланк,
є годографом ламаної лінії, яка складається
з прямих відрізків (дотичних у точках
вимірювання
та
).
Відстань між точками відповідає кутам
повороту цих прямих відрізків траєкторії
на зламах.
Подальша обробка отриманих даних зводиться до того, щоб раціональним чином доповнити відсутню інформацію про сферичні координати свердловини в інтервалі між сусідніми точками їх вимірювання. Іншими словами, потрібно вибрати найвідповіднішу модель просторової кривої, для якої відомі аналітичні залежності між сферичними параметрами при безперервному русі точки за кривою.
Можна, наприклад, допустити, що дотичні до просторової кривої, проведені в сусідніх точках вимірювання та перетинаються. Тоді кожні дві сусідні дотичні, що перетинаються, визначають орієнтацію площини, в якій має місце викривлення в інтервалі між сусідніми точками А та В, а траєкторія АВ може мати вигляд плоскої дуги, яка спряжена з цими дотичними. Можна вважати, що інтенсивність викривлення в межах однієї дуги залишається постійною.