79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годогра­фа.

Розрахунки із застосуванням годографа зводяться до простих графічних побудов, які до­зволяють вирішувати задачі, які виражені складними аналітичними залежностями.

За допомогою годографа можна опрацьовувати дані про фактичну траєкторію свердлови­ни, аналізувати тенденцію до природного викривлення, розраховувати сферичні координати траєкторії для свердловин, які відхилилися від проекту.

Форма нанесеного на координатну сітку годографа не відображує форму траєкторії бук­вально. Годограф є лише характеристичною лінією, яка розкриває особливості складної про­сторової траєкторії у специфічній інтерпретації. При цьому елементи і параметри траєкторії отримують новий геометричний зміст і тому легше піддаються розрахункам. На годографі, на­приклад, точно видно: кут просторового викривлення між точками траєкторії, орієнтація відхилювача або вектори природного викривлення, кручення кривої та ін. (таблиця 11).

Побудова годографа інтервалу свердловини зводиться до нанесення на координатну сітку бланка точок, що відповідають кожному вимірюванню та (рисунок 101 лінія MN). Інклінометрія дає інформацію не про весь ствол, а лише про напрямок осі свердловини в окремих точках. Окремі (не з'єднані) точки, нанесені на бланк, є годографом ламаної лінії, яка складається з прямих відрізків (дотичних у точках вимірювання та ). Відстань між точками відповідає ку­там повороту цих прямих відрізків траєкторії на зламах.

Подальша обробка отриманих даних зводиться до того, щоб раціональним чином допов­нити відсутню інформацію про сферичні координати свердловини в інтервалі між сусідніми точками їх вимірювання. Іншими словами, потрібно вибрати найвідповіднішу модель просторової кривої, для якої відомі аналітичні залежності між сферичними пара­метрами при безперервному русі точки за кривою.

Можна, наприклад, допустити, що дотичні до просторової кривої, проведені в сусідніх точках вимірювання та перетинаються. Тоді кожні дві сусідні дотичні, що перетинаються, визначають орієнтацію площини, в якій має місце викривлення в інтервалі між сусідніми точками А та В, а траєкторія АВ може мати вигляд плоскої дуги, яка спряжена з цими дотич­ними. Можна вважати, що інтенсивність викривлення в межах однієї дуги залишається постій­ною.