- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
Як свідчить промисловий досвід, багатовибійні свердловини були пробурені, в основному, для розробки нафтових родовищ із низьким пластовим тиском, а точніше, для дорозробки покладів,які знаходяться на пізній стадії експлуатації, розробки покладів із високов'язкими нафтами, шаруватих продуктивних пластів, а також для дегазації вугільних пластів тощо. Реальна форма траєкторії БВС визначається зазначеними цілями, а кількість стволів змінюється від 2 до 11.
Багатовибійні свердловини використовують на нафтових родовищах із товщиною продуктивних пластів від декількох метрів до декількох десятків і навіть сотень метрів, які залягають горизонтально або з невеликим нахилом. При цьому поклади істотно різняться один від одного за характером неоднорідності: деякі з них близькі до однорідних, інші мають явно виражену шарувату будову, треті характеризуються значною зональною неоднорідністю і т. ін.
Розробка типових траєкторій БВС загалом досить складна через різноманітні геолого-технологічні та експлуатаційні умови, і це завдання має розв'язуватися конкретно для кожного покладу. Тому нижче будуть наведені тільки загальні підходи до проектування таких свердловин.
При цьому відхилення вибоїв стволів БВС один від одного та їх протяжність мають бути максимально можливими. Для досягнення тривалого перетікання нафти в основний ствол, де буде розташований глибинний насос, розгалуження слід забурювати якомога нижче статичного рівня. Як показано на рисунку 85, а, у даному разі розгалуження забурюється вище покрівлі продуктивного пласта і стійкість усього розрізу має забезпечити збереження як місць розгалужень, так і самих стволів у процесі тривалої експлуатації свердловини. Крім того, збереження у початковій формі місць розгалужень (без розвитку жолобів і розширення) дозволить у процесі експлуатації опускати труби для промивання і ремонту додаткових стволів. При цій формі БВС основний ствол кріпиться експлуатаційною колоною, дещо не доходячи до місця найвищого розгалуження. Нижні інтервали додаткових стволів за необхідності можуть бути закріплені перфорованими хвостовиками з конічним розширенням на верхніх кінцях для полегшення спуску в них труб під час ремонту. Кріплення перфорованими хвостовиками доцільно використовувати тільки тоді, коли в розрізі є прошарки, які можуть осипатися і створювати пробки в стволах у процесі експлуатації свердловини.
Похилоскеровані стволи у шаруватому пласті повинні мати кут нахилу від вертикалі не менше 60°. У шаруватому або зонально неоднорідному пласті стволи БВС можуть мати хвилеподібний профіль (рисунок 86). Якщо продуктивний пласт невеликої товщини має високий пластовий тиск або перебуває під дією процесу підтримання пластового тиску, а безпосередньо над продуктивним пластом залягають нестійкі породи, які дуже утруднюють буріння викривлених або похилих стволів, а також водоносні, газоносні або поглинаючі пласти, що потребують обов'язкового перекриття ствола обсадною колоною з цементуванням, а в розрізі (в середній або нижній його частині) є інтервал, складений стійкими і потужними породами (наприклад, ангідрити, доломіти і т. п.), то тоді доцільно застосовувати профіль БВС, показаний на рисунку 87. У стійкій і потужній ділянці розрізу здійснюють розгалуження БВС із одночасним кріпленням додаткових стволів в інтервалах нестійких водогазових або поглинаючих порід. Місця розгалужень стволів передбачається залишати без кріплення на час експлуатації свердловини. За необхідності продуктивний пласт може бути закріплений короткими, попередньо перфорованими хвостовиками.
