
- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
При проектуванні похилоскерованої свердловини або розбурюванні родовища кущовим методом проводять розрахунок профілю свердловини. Проектування профілю похилоскерованої свердловини проводять у такій послідовності
І. Вибирають тип профілю:
1 Звичайний або плоский – крива лінія розміщена в одній вертикальній площині.
Плоскі профілі за формою виконання завершального інтервалу профілю розділяють на три типи:
1 S-подібний;
2 Тангенціальний;
3 J-подібний .
2 Просторовий – просторова крива лінія.
На вибір типу профілю свердловини впливає оснащеність бурових підприємств пристроями для похилоскерованого буріння і технологічною оснасткою нижньої частини бурильної колони, а також засобами контролю за параметрами ствола свердловини та проведенням інтервалів орієнтованого буріння.
Профіль ствола свердловини вибирається та проектується також з врахуванням призначення свердловини, геологічних і технологічних особливостей її буріння; встановлених обмежень на кут викривлення ствола свердловини в інтервалі встановлення та роботи всередині свердловини експлуатаційного обладнання та на проектній глибині.
При виборі типу профілю необхідно, враховуючи конкретні умови, максимально використовувати переваги того чи іншого профілю.
ІІ. Визначають мінімально допустимі радіуси викривлення при наборі кривизни свердловини.
Розрахунок мінімально-допустимих радіусів викривлення проводять виходячи із таких умов
Вибраний найбільший із розрахованих мінімально-допустимих значень радіуса кривизни збільшують на 5-10% у зв’язку зі збільшенням фактичного інтервалу роботи з відхилювачем, із-за неточності його встановлення та орієнтування при забурюванні похилого ствола і подальших роботах.
Це значення радіуса вважають допустимим радіусом кривизни, який повинен враховуватись при проектуванні та розрахунку проектного профілю ствола свердловини.
ІІІ. Розраховують вибраний тип профілю похило-скерованої свердловини.
Розрахунок профілю звичайного типу зводиться до визначення максимального зенітного кута свердловини, довжини горизонтальної та вертикальної проекцій ділянок, які входять у склад даного профілю, а також довжин ділянок та загальної довжини ствола по траєкторії осі
60.Установка відхилювачів у заданому напрямі.
Для орієнтування бурильного інструменту з відхилювачем у стволі свердловини необхідне виконання таких операцій: визначення положення площини дії відхилювача відносно сторін світу або апсидальної площини; визначення кута повороту відхилювача; установка відхилювача у заданому напрямі; перевірка точності встановлення відхилювача.
Положення площини дії відхилювача відносно сторін світу або апсидальної площини визначають різними методами у залежності від стану та ступеня викривлення ствола свердловини та глибини спуску відхилювача.
Положення відхилювача у стволі свердловини визначають після того, як бурильний інструмент з відхилювачем спущений на вибій і встановлений у роторі.
Кут повороту відхилювача розраховують за формулою
,
де
–
кут повороту відхилювача, градус;
–
кут
між апсидальною площиною і площиною
дії відхилювача у момент заміру, градус;
–
кут
випередження, градус;
–
кут
встановлення відхилювача, градус.
Знак плюс беруть при необхідності збільшення азимута свердловини, а знак мінус – при зменшенні.
Кут встановлення відхилювача визначають аналітичними та графічними способами або спеціальними приладами та з допомогою номограм.
При орієнтування відхилювача з допомогою інклінометра з магнітною бусоллю і магнітним перехідником необхідно пам’ятати, що місце розриву реохорда бусолі завжди розташовується у похилому стволі по фактичному азимуту свердловини, а положення північного полюсу магнітної стрілки визначається положенням магнітного репера. З цієї причини у момент заміру стрілка бусолі показує не азимут площини дії відхилювача, а кут розвороту його по відношенню до азимута свердловини.
Під кутом встановлення відхилювача розуміють кут між апсидальною площиною та площиною дії відхилювача у процесі буріння.
Залежно від кута встановлення відхилювача змінюються або зенітний кут, або азимутальний кут, або одночасно зенітний і азимутальний кути. Якщо кут встановлення дорівнює нулю або 180°, то буріння відбувається відповідно з набором та спадом зенітного кута без зміни азимута свердловини. При куті встановлення відхилювача 90° і 270° буріння відбувається зі зміною азимута свердловини відповідно вправо і вліво відносно апсидальної площини без зміни зенітного кута. При інших значеннях кута встановлення відхилювача одночасно змінюються зенітний та азимутальний кути.