
- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
Цей спосіб ґрунтується на використанні багатоточкових інклінометрів, у яких азимут вимірюється за допомогою електромагнітних бусолей. В цих інклінометрах розрив реохорда магнітної бусолі в похилому стволі автоматично орієнтується за азимутом викривлення свердловини. Таким чином, фіксування положення магнітної бусолі у напрямку дії відхиляючої компоновки конструктивно можна добитися, вмонтувавши джерело магнітного потоку в площину викривлення за допомогою спеціального перехідника. За фіксованим положенням магнітної стрілки визначають кут між площиною дії відхилювача і площиною викривлення ствола свердловини.
Інструмент для орієнтування відхилювача інклінометром з магнітною бусоллю і магнітним перехідником показаний на рисунках 56 і 57.
Азимут
ствола свердловини попередньо замірюють
в діамагнітній трубі над магнітним
перехідником. Положення відхилювача
фіксують відбиттям точки в магнітному
перехіднику. Керуючись даними вимірювань,
потрібно провернути труби ротором до
бажаного положення відхилювача, а потім
повторним відбиттям точки виміру
перевірити правильність розташування
відхилювача. Після цього інклінометр
витягують з бурильної колони, відмічають
положення інструменту, нагвинчують
ведучу трубу, фіксують одне з ребер і
після застопорення ротора починають
буріння. Азимут площини визначають за
формулою
,
де
– показання інклінометра при вимірюванні
в магнітному перехіднику;
– азимут
ствола свердловини при вимірюванні в
діамагнітній трубі.
Орієнтуючи відхилювач за розглянутим методом, потрібно пам'ятати, що місце розриву реохорда магнітної бусолі завжди розташовується в похилому стволі за фактичним азимутом свердловини, а положення північного кінця магнітної стрілки задається просторовим положенням магнітного потоку за рахунок колони бурильних труб. На момент виміру стрілка бусолі показує кут повороту відхилювача по відношенню до фактичного азимута свердловини. Цей кут відраховують проти ходу годинникової стрілки, а згідно з цим показання інклінометричного виміру в даній точці будуть дорівнювати куту, на який площина дії відхилювача відстає від фактичного азимута свердловини.
53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
У вертикальних і похилих свердловинах орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи виконують за типовою схемою.
Телеметрична система для орієнтування відхиляючих компоновок дозволяє в процесі буріння ПСС проводити такі операції:
орієнтування відхиляючої компоновки за заданим азимутом як у вертикальній, так і в похилій свердловині шляхом вимірювання напрямку дії відхилювача відносно апсидальної площини;
визначення кута закручування бурильної колони під дією обертового моменту вибійного двигуна і його урахування при бурінні свердловини з використанням відхиляючого інструменту;
проведення інклінометричних вимірювань безпосередньо в процесі буріння свердловини.
У практиці бурових робіт із використанням електробура застосовуть телеметричну систему для орієнтування відхиляючої компоновки при електробурінні (СТЕ), розроблену ВАТ СКТБЗЕ «Потенціал» (м.Харків), яку випускають серійно. Цю систему використовують також при турбінному бурінні, у зв'язку з чим лінія зв'язку зроблена у вигляді скидного кабелю, оснащеного контактною кабельною муфтою для з'єднання з вибійною апаратурою (СТТ).
Телеметрична система СТЕ призначена для безперервного вимірювання сферичних координат траєкторії свердловини і положення відхилювача при бурінні електробуром. Глибинні датчики цієї системи розташовують в корпусах з діаметрами 164, 185 та 215 мм.
До комплекту телеметричної системи входять такі вузли: блок глибинний телеметричної системи (БГТС), пристрій глибинний вимірювальний (ПГВ), пульт наземний телеметричної системи (ПНТС), пристрій наземний вимірювальний (ПНВ), фільтр приєднувальний (ФП).