
- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
Механізм викривлення (МВ) – відхилювач для буріння похилоскерованих свердловин електробуром. У механізмі викривлення (рисунок 41) вали двигуна та шпинделя з'єднані під деяким кутом завдяки застосуванню зубчастої муфти зчеплення. Механізми викривлення мають діаметри, які відповідають розмірному ряду електробурів з кутом зміщення осей 1°, 1°30' та 2°.
При бурінні похилоскерованих свердловин з гвинтовими вибійними двигунами застосовують відхилювачі, які встановлюють безпосередньо над двигуном (кривий перехідник, відхилювач Р-1 з перекошеними різьбами), крім того використовують гвинтові двигуни ДГ, які призначені для буріння інтервалів набору кривизни та горизонтальних свердловин. У конструктивному відношенні двигуни ДГ мають укорочений шпиндель, укомплектовані шарнірними з’єднаннями, ОЦЕ і викривленими перехідниками.
Відхилювач з накладкою (рисунок 36) являє собою поєднання кривого перехідника і турбобура (або гвинтового вибійного двигуна) з накладкою.
У закордонній практиці при бурінні вибійними двигунами як відхилювачі використовують криві перехідники, відхилювачі типу Р-1, ексцентричні відхилювачі з боковими накладками та інші.
50.Способи орієнтування відхиляючих систем у свердловині.
Орієнтування компоновки полягає у визначенні площини викривлення відхиляючого комплексу в розрахунковому азимуті, який забезпечує відхилення ствола свердловини в проектному напрямку. Для здійснення цієї операції розроблено велику кількість технічних засобів і допоміжних пристроїв.
Найбільше значення при виборі раціонального способу орієнтування мають зенітний кут свердловини і відстань від її устя до інтервалу розташування відхиляючих комплексів.
За призначенням орієнтуючі технічні засоби поділяють на три види: для прямого (візуального) і непрямого орієнтування, а також для орієнтування за допомогою телеметричних систем.
Пряме (візуальне) орієнтування здійснюють при відхиленні вертикальної свердловини на незначній глибині, наприклад, при бурінні під кондуктор. Простішим і надійнішим є непряме орієнтування спеціальними приладами, які спускають усередину бурильних труб до місця розташування відхиляючого пристрою. Орієнтування за допомогою телеметричної системи стає можливим при наявності каналу зв'язку між глибинним обладнанням і поверхневими контрольно-вимірювальними системами.
Пряме або візуальне орієнтування відхилювача можна здійснювати такими способами:
Орієнтування відхилювача перенесенням міток з бурильних труб на нерухому частину ротора.
Орієнтований спуск інструменту нанесенням хрестових міток з попередньої труби на наступну.
Орієнтований спуск бурильної колони з відхилювачем з безперервним заміром теодолітом кута повороту свічок.
Орієнтований спуск бурильної колони з допомогою візирних трубок.
Орієнтування замірюванням і алгебраїчним додаванням дуг між мітками на суміжних трубах.
51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками, нанесеними на замки і муфти бурильних труб, використовують при забурюванні похилої ділянки у вертикальному стволі свердловини. Як правило, відхилювач орієнтують на незначній глибині (до 250 м), внаслідок чого досягається необхідна точність орієнтування.
Для здійснення цього способу орієнтування в першу чергу готують бурильний інструмент — наносять мітки на замках бурильних труб по одній твірній. Для цього використовують шаблон з рівнем, вперше запропонованим О.М. Григоряном (рисунок 52), який складається з напівхомута і рівня, розташованого на верхній поличці напівхомута. В нижній частині напівхомута є вістря, за допомогою якого креслиться лінія по твірній бурильної труби. За накресленою лінією наносять зубилом або наварюванням мітки на замкових з'єднаннях. Всі інші мітки на трубі ліквідують.
Орієнтування відхилювача перенесенням міток з бурильних труб на нерухому частину ротора проводять у такому порядку. З’єднавши відхилювач з вибійним двигуном і докріпивши різьбове з'єднання машинними ключами, повертають ротор до тих пір, поки мітка на відхилювачі не збіжиться із заданим азимутом викривлення. Цю мітку з допомогою спеціального шаблона переносять на нерухому частину (станину) ротора і роблять на ній крейдою позначку. На відхилювач нагвинчують першу бурильну трубу. Оскільки під час згвинчування відхилювач з вибійним двигуном може повернутись, повертаючи ротор суміщують відхилювач з вибійним двигуном з відповідною міткою на станині ротора. Після суміщення міток на станину ротора зносять мітку з нижнього кінця нагвинченої труби, а мітку на станині ротора, яка показує напрям дії відхилювача, витирають. Спускають у свердловину першу трубу. На рухому частину (стіл) ротора переносять мітку з верхнього замка першої спущеної труби і поворотом стола ротора суміщують мітки на станині і на столі. Далі нагвинчують другу трубу, після чого мітку з нижнього замка другої нагвинченої труби переносять на станину ротора, а попередні позначки витирають. Опускають другу трубу. На стіл ротора переносять мітку з верхнього замка другої труби і поворотом стола ротора суміщують мітки. Такі операції повторюють доти, поки не спустять останню бурильну трубу. Після цього на неї нагвинчують ведучу трубу. Мітку, яка перенесена з верхнього замка останньої труби суміщують з міткою на столі ротора. Відмічають одне з ребер ведучої труби і на станині ротора проти нього ставлять мітку. Після спуску бурильної колони вставляють малі вкладиші в отвори ствола і поворотом ротора суміщують відмічене ребро ведучої труби з міткою на станині ротора і застопорюють стіл ротора.
Щоб ліквідувати скручування колони, яке могло трапитись піл час спуску, бурильну колону декілька разів розходжують на довжину ведучої труби при застопореному столі ротора