
- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
Вибір того чи іншого типу профілю свердловини обумовлює в значній мірі вибір способу буріння, типу долота, гідравлічної програми буріння, параметрів режиму буріння і навпаки.
На вибір типу профілю свердловини впливає оснащеність бурових підприємств спеціальними пристроями і технологічною оснасткою нижньої частини бурильної колони, а також засобами контролю за параметрами ствола свердловини та проведенням інтервалів орієнтованого буріння.
При виборі типу профілю необхідно, враховуючи конкретні умови, максимально використовувати досягнення того чи іншого профілю.
Профіль всіх похилоскерованих видобувних нафтогазових свердловин має вертикальну ділянку, яка обумовлена конструкцією бурового підіймального обладнання та комплексу технологічного обладнання для експлуатації та ремонту свердловин. Довжина вертикальної ділянки визначається перш за все глибиною спуску обсадних колон великого діаметра (більше 245 мм), направлення та кондуктора. З метою безперешкодного спуску обсадних колон великого діаметра забурювання похилої ділянки планують, як правило, у нижніх інтервалах. Крім того, ділянку початкового викривлення розташовують в інтервалах залягання стійких гірських порід, при бурінні в яких за один рейс можна набрати проектне значення зенітного кута.
У деяких випадках, наприклад при проектуванні похилоскерованих свердловин з невеликими (до 500 м) проектними відхиленнями вибою від вертикалі, забурювання похилої ділянки ствола планують нижче інтервалу встановлення та роботи експлуатаційного обладнання, яке опускається всередину свердловини. При цьому довжина вертикальної ділянки може досягати 1500 м і більше.
Тому, при проектуванні глибоких похилоскерованих свердловин, процес буріння яких характеризується значною кількістю циклів спуско-підіймальних операцій, необхідно мінімізувати зенітний кут у верхніх інтервалах, використовуючи для цього при проектуванні J-подібні і тангенціальні типи профілів.
При проектуванні свердловин, в яких похилий ствол розташований в інтервалах гірських порід, схильних до утворення жолобних виробок, необхідно також мінімізувати зенітний кут в інтервалі залягання таких гірських порід.
При проектуванні похилоскерованих свердловин з великими відхиленнями вибою від вертикалі використовують тангенціальний профіль, який для зменшення кута викривлення тангенціальної ділянки має мінімальну довжину вертикальної ділянки. Гранична величина зенітного кута і, як наслідок, максимальне відхилення кінцевого вибою від вертикалі обмежується умовами створення осьового навантаження на долото вагою бурильної колони та навантаженнями, які виникають при спуско-підіймальних операціях.
При проектуванні похилоскерованих свердловин величина зенітного кута на проектній глибині жорстко не регламентується і продуктивні пласти розкривають, зазвичай, під кутом 20°. Якщо необхідне вертикальне розкриття продуктивного пласта, то застосовують S-подібний тип профілю.
47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
При роторному способі буріння використовують клиноподібні і шарнірні відхилювачі. Їх застосовують у початковий момент буріння, для надання стволу свердловини необхідного напрямку.
Клиноподібні відхилювачі мають V-подібний або напівкруглий переріз з приспосібленням для кріплення у відкритому або обсадженому стволі.
Клиноподібні відхилювачі виконують незнімними (вони залишаються у свердловині) та знімними (їх піднімають зі свердловини після забурювання похилого ствола довжиною близько 15 м у заданому напрямку).
Незнімні відхилювачі (уїпстоки) довжиною 2,5–4,5 м і діаметром, що дорівнює приблизно діаметру ствола свердловини, застосовують в обсаджених стволах. Уїпстоки зверху мають розтруб для направлення долота і пристосування для кріплення у свердловині.
Знімні відхилювачі мають у верхній частині міцну муфту для піднімання відхилювача зі свердловини, а в нижній частині – гострокінцевий виступ, який врізається в породу і запобігає обертанню відхилювача
Шарнірний відхилювач – це відхилювач, який з’єднується з бурильною колоною шарніром і забезпечує обертання нижньої частини колони під деяким кутом до осі колони, розташованої над шарніром.
48.ВІДХИЛЯЮЧІ пристрої при турбінному способі буріння.
При бурінні вибійними двигунами використовують різні у конструктивному відношенні відхилювачі, які встановлюють над вибійним двигуном чи його секцією, і які називають пружними, або безпосередньо над шпинделем, які називають жорсткими.
Кривий перехідник (рисунок 34) – обов’язковий елемент відхилення при бурінні похилоскерованих та горизонтальних свердловин. Являє собою патрубок із ОБТ такої ж довжини, як і звичайний перехідник з приєднувальними різьбами, осі яких перетинаються. Різьбу з перекосом 0°30'–3°30' нарізають в основному на ніпелі, в окремих випадках на муфті
Відхилювач Р-1 з двома перекосами приєднувальних різьб (рисунок 35) являє собою відрізок ОБТ, осі приєднувальних різьб якого мають перекіс в одній площині і в одному напрямку відносно її осі. Кут, утворений віссю труби та віссю нижньої приєднувальної різьби, приймають рівним 2–3°, а кут, утворений віссю труби та віссю верхньої приєднувальної різьби, дорівнює 2–2°30'. Цей відхилювач використовують з пружними відхиляючими компоновками і має довжину в межах 3–8 м.
Відхилювач з накладкою (рисунок 36) являє собою поєднання кривого перехідника і турбобура (або гвинтового вибійного двигуна) з накладкою. Його застосовують для досягнення значних зенітних кутів за допомогою односекційних турбобурів.
Ексцентричний ніпель (рисунок 37) являє собою металеву опору, приварену до ніпеля турбобура. Металева опора може бути покрита гумою. Для кращої прохідності турбобура з ексцентричним ніпелем і долотом по стволу свердловини нижній та верхній кінець опори скоше
Пружний відхилювач (рисунок 38) являє собою спеціальну накладку з гумовою ресорою, яка є змінною деталлю і легко замінюється при зносі. Металеву накладку приварюють до ніпеля турбобура.
Турбінні відхилювачі типів ТО та ТО2 конструктивно виконують шляхом з'єднання нижнього вузла з верхнім вузлом з допомогою кривого перехідника, а валів – спеціального шарніра
Шпиндельний відхилювач типу ШО, являє собою секційний турбобур, у якого замість звичайного шпинделя монтується шпиндель-відхилювач.