
- •Призначення та складові елементи бурильної колони
- •Умови роботи бурильної колони
- •Ведучі бурильні труби
- •Бурильні труби
- •Обважнені бурильні труби
- •Бурильні замки та з’єднуючі муфти
- •Перехідники
- •8. Осьові напруження та деформації.
- •17. Форма обертання бурильної колони
- •18.Експлуатація елементів бурильної колони.
- •19.Комплектування бурильних труб та облік роботи комплекту.
- •21. Буріння свердловин з використанням колтюбінга.
- •22. Вибір типів і діаметрів обт та бт і кнбк
- •23. Вибір необхідної довжини обт
- •24. Розрахунок колони на статичну міцність.
- •25.Розрахунок колони на витривалість
- •26. Основні поняття про викривлення свердловин (зенітний та азимутальний кути,довжина ствола, глибина, зміщення).
- •27. Інтенсивність викривлення свердловини (зенітна, азимутальна та просторова абозагальна).
- •28.Основні лінії та площини тригранника зв'язаного з просторовою кривою.
- •29.Кривизна та кручення кривої.
- •30. Негативні наслідки викривлення свердловин.
- •31.Основні причини довільного викривлення свердловин. Буровий індекс анізотропії.
- •32.Вплив геологічних факторів на довкілля викривлення свердловин.
- •33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
- •34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
- •35. Напрямна ланка бурильної колони. Відхилююча та випрямляюча сили. Кут стабілізації викривлення.
- •36. Методи попередження довільного викривлення свердловин.
- •37.Класифікація компоновок низу бурильної колони для попередження викривлення свердловин.
- •38.Маятникові компоновки низу бурильної колони.
- •39.Жорсткі компоновки низу бурильної колони.
- •40.Компоновки низу бурильної колони, які ґрунтуються на принципі центрування
- •41.Мета і способи буріння похило-скерованих свердловин.
- •42.Профілі похило-скерованих свердловин.
- •46.Вибір профілю похило-скерованої свердловини
- •47. Відхиляючі пристрої при роторному способі буріння.
- •49.Відхиляючі пристрої при бурінні гвинтовими вибійними двигунами і електробурінні
- •51.Орієнтування відхиляючого інструменту за мітками.
- •52.0Рієнтування відхилювана інклінометра і магнітним перехідником.
- •53.Орієнтування відхиляючої компоновки з допомогою телеметричної системи.
- •54.Розрахунок мінімально-допустимих радіусів кривизни з умови вільного проходження вибійних двигунів
- •59.Розрахунок профілю похило-скерованої свердловини
- •61.Визначення кута закручування бурильної колони від реактивного моменту вибійного двигуна
- •62.Визначення кута довороту відхилювана.
- •63.Методи визначення координат осі свердловини за даними інклінометри.
- •64.Визначення координат осі свердловини за тангенціальним методом.
- •65.Визначення координат осі свердловини за балансно-тангенціальним методом (методом тангенціальної рівноваги).
- •66.Визначення координат осі свердловини за методом середнього кута.
- •67.Визначення координат осі свердловини за методом мінімальної кривизни.
- •68.Визначення координат осі свердловини за методом радіуса кривизни.
- •69.Визначення координат осі свердловини за методом «Меркюрі» (ртутним методом).
- •70.Визначення відстані мшж точками заміру,довжини дуги… за даними приросту координат.
- •72.Мета і задачі горизонтальних свердловин.
- •73.Профілі горизонтальних свердловин.
- •74.Багатовибійні свердловини з горизонтальними і похило скерованими стволами.
- •75.Багатоярусні свердловини.
- •76.Радіально- розгалужені свердловини.
- •77. Умови, які спричиняють необхідність кущового буріння свердловин.
- •78. Особливості технології кущового буріння свердловин.
- •79. Розрахунок сферичних параметрів траєкторії свердловини з допомогою годографа.
33. Вплив технічних факторів на викривлення свердловин.
На викривлення свердловин від свого заданого напрямку впливають також і технічні причини. Технічні причини викривлення свердловини пов’язані в основному, з порушенням співвісності бурильного інструменту та свердловини, конструктивними особливостями компоновок низу бурильної колони. Основними технічними причинами, які зумовлюють викривлення свердловини є:
- наявність у нижній частині бурильної колони перекошених різьбових з’єднань, зігнутих труб, незбалансованих ОБТ;
- ексцентричність з’єднань елементів компоновок низу бурильної колони;
- неспіввісність талевої системи і стола ротора;
- неспіввісність стола ротора та напрямку свердловини;
- неякісне виготовлення породоруйнівного інструменту;
- рідальний люфт вала вибійного двигуна;
- непрямолінійність ведучої труби та наявність перекосів у з’єднаннях ведучої труби.
При бурінні вертикальних свердловин невеликий перекіс ротора під час монтування може призвести до неправильного забурювання свердловини.
При бурінні свердловини з ексцентрично нагвинченим породоруйнівним інструментом, перехідником чи іншим елементом КНБК внаслідок неспіввісності відбувається інтенсивне розбурювання стінок свердловини. Величина ексцентриситету визначає ступінь розбурювання стінки свердловини.
В результаті технічних причин у процесі буріння відбувається інтенсивна розробка стінок свердловини, внаслідок чого збільшується зазор між стінками свердловини і низом бурильних компоновок, а значить, і можливість перекосу КНБК у стволі. Це в свою чергу призводить до відхилення осі свердловини у процесі буріння, тобто відбувається викривлення ствола.
Технічні причини, які призводять до викривлення свердловини у процесі буріння, є суб’єктивними і при належному ставленні до справи можуть бути усунені.
34. Вплив технологічних факторів на викривлення свердловин.
Технологічні причини пов’язані зі способами та режимами буріння. Вони визначаються, в основному, осьовим навантаженням на долото та швидкістю обертання породоруйнівного інструмента, які спричиняють нерівномірне розбурювання вибою. А це в свою чергу зумовлює збільшення сил, які відхиляють низ бурильного інструменту від осі свердловини, і зменшення механічної швидкості буріння.
До основних технологічних причин, які зумовлюють викривлення свердловин відносять:
Нерівномірність розбурювання стінок свердловини;
Сили, що діють на низ бурильної колони;
Втрата стійкості нижньої частини бурильної колони;
Неправильне співвідношення діаметрів обважнених бурильних труб та свердловини;
Неправильний вибір кількості, місця встановлення та конструкції пристроїв, які центрують нижню частину бурильної колони у свердловині;
Застосування режиму буріння, параметри якого не відповідають конструкції нижньої частини бурильної колони і геологічним умовам залягання порід.
Нерівномірність розбурювання стінок свердловини пов’язана з тим, що породи які складають стінку свердловини різні за мінералогічним складом, а значить по різному чинять опір дії на них руйнуючих елементів породоруйнівного інструменту. Діаметр свердловини може збільшуватись у порівняні із зовнішнім діаметром долота внаслідок фрезеруючої дії долота на стінки свердловини. Причому, чим більший зазор між породоруйнівним інструментом і стінкою свердловини, тим більше викривлення свердловини.
Величина сил, що діють на низ бурильної колони пов’язана, в основному, з осьовим навантаженням на долото, швидкістю обертання, зенітним кутом та величиною зазору між нижньою частиною бурильної колони та стінкою свердловини.
Якщо не враховувати дію короткочасних динамічних сил, то на низ бурильної колони у вертикальній свердловині діють, в основному, стискуючі сили від осьового навантаження, згинаючі – від сумісної дії відцентрових та осьових сил, а також крутний момент, що передається долоту від ротора чи вибійного двигуна.