5.3.3. Підготовка та проведення лекції

Після розробки конспекту лекції необхідно підготувати для безпосередньої допомоги на лекції так званий опорний аркуш з «червоною ниткою» виступу.

На опорному аркуші слід позначити важливі пункти змісту в запланованому порядку. Для впевненості на початку лекції доцільно записати початкове речення без скорочень. Те ж саме можна зробити з кінцевими фразами, щоб у заключній частині доповіді не забути запланований ефектний кінець і не зіпсувати стиль. На опорному аркуші позначають також ті місця, де будуть використані технічні засоби, посилання на заплановані цитати тощо.

При виготовленні опорних аркушів для виступу рекомендується:

• використовувати нумеровані картки;

• писати на картках бажано з одного боку – чітко, зрозуміло, досить великими, але не прописними буквами;

• окремі частини виступу доцільно відокремити одну від одної, виділити кольором або підкресленням принципові положення, опорні слова, ключові речення.

• обов’язково необхідно розмітити час. Наприклад, позначка справа вгорі 5/20 – означає, що дана картка розрахована на 5 хвилин, а коли закінчиться виклад матеріалу цієї картки, усього пройде вже 20 хвилин;

• число карток залежить від тривалості виступу, але їх не повинно бути занадто багато. Для виступу тривалістю, наприклад, 45 хвилин їх повинно бути не більше десяти.

Деякі лектори вважають, що найкраще конспект вивчити напам’ять. Проте така техніка створює враження неживої декламації.

При читанні з коливним поглядом лектор має перед собою текст, але завдяки тому, що він часто дивиться у зал, не створюється враження, що він читає. Ця техніка надає лекторові високий ступінь упевненості.

Проте, якщо лектор є майстром своєї справи, то йому достатньо загального плану виступу з необхідними деталями на окремому аркуші.

Використання тільки плану або опорного аркушу практично означає вільну промову.

5.3.4. Стиль керівництва студентами

Можна виділити такі стилі керівництва студентами:

• авторитарний стиль – його відрізняє домінантне положення викладача, який керує активністю слухачів. Студенти можуть мало розуміти навіщо і чому їх учать;

• соціально–інтегрований демократичний стиль – у цьому випадку поведінка викладача менш директивна, більше уваги звертається на позитивні емоції та розуміння студентами матеріалу;

• стиль ліберальний, або повільний «Laissez faire» (усе йде саме собою) – цей стиль базується на невтручанні або дуже малому втручанні викладача у процеси, що відбуваються в групі, він поводиться як «спостерігач», хоча при цьому і не відсутній.

Вплив названих стилів на студентів можна характеризувати так:

• при авторитарному викладанні можна виконати великі обсяги роботи, проте радість від роботи у студентів відсутня. Авторитарно керовані студенти виявляють мало самостійності та індивідуальності;

• групи студентів з ліберальним викладачем працюють менше і гірше усього;

• найкращих результатів досягають при соціально–інтегрованому демократичному викладанні, коли виникає дружня атмосфера. У групі спостерігається найвища мотивація, студенти працюють самостійно (навіть за відсутності викладача).