• 2.13.2. План семінарського заняття

1. Сутність і мета соціальної політики.

2. Суб’єкти соціальної політики.

3. Основні напрями соціальної політики в Україні.

• 2.13.3. Терміни і поняття

Соціальна політика; соціальний захист; соціальне страхування; пенсійне забезпечення; соціальна підтримка; соціальна допомога.

• 2.13.4. Навчальні завдання Запитання і завдання для контролю знань

1. Розкрийте сутність соціальної політики.

2. Що є механізмом соціальної політики?

3. Яка мета соціальної політики?

4. Назвіть суб’єкт соціальної політики.

5. Охарактеризуйте суб’єкт соціальної політики «особистість».

6. Охарактеризуйте суб’єкт соціальної політики «держава».

7. Яка роль громадських організацій як суб’єктів соціальної політики?

8. Які основні напрями соціальної політики в Україні?

9. Розкрийте сутність соціального захисту.

10. У чому полягає соціальна допомога?

11. Охарактеризуйте сутність пенсійного забезпечення.

12. У чому полягає соціальна підтримка?

Теми рефератів

1. Соціальна політика в ринкових умовах.

2. Системи соціального захисту.

Тема 2.14. Аналіз і планування трудових показників

• 2.14.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Зміст теми розкрито в навчальному посібнику (21, с. 162—193). Додаткові джерела (11, 34, 35, 37, 39).

Вивчення теми необхідно розпочинати з характеристики основних трудових показників:

• продуктивність праці;

• чисельність працівників;

• фонд заробітної плати;

• середня заробітна плата.

Слід звернути увагу на те, що трудові показники визначаються техніко-економічними та іншими факторами виробництва: техніко-організаційним рівнем виробництва (науково-технічний прогрес і технічний рівень виробництва та продукції; їх конкурентоспроможність; структура господарської системи і рівень організації виробництва та праці, рівень управління); соціальними умовами; природними умовами і рівнем раціональності природокористування; зовнішньоекономічними зв’язками і рівнем їх використання.

Основою для розроблення системи планових трудових показників є: виробнича програма, план підвищення ефективності виробництва, норми і нормативи затрат праці і заробітної плати.

У ринковій економіці підвищення продуктивності праці — основний чинник вирішення економічних проблем підприємства. Під час планування продуктивності праці визначають рівень, темпи і фактори її зростання.

Треба знати, що найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання. Необхідно розкрити сутність цього методу. Визначаючи кількісний вплив окремих факторів на підвищення продуктивності праці, слід виходити із відносної економії чисельності працівників за рахунок впливу того чи іншого фактора або їх сукупності.

Окрім того, можна здійснювати планування підвищення продуктивності праці на основі розрахунку ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження трудомісткості і поліпшення використання робочого часу.

Важливим питанням теми є розроблення плану продуктивності праці на підприємстві. Цей план складається на основі плану організаційно-технічних заходів, звітного і планового балансів робочого часу одного робітника, а також даних про втрати робочого часу у звітному періоді, виявлені за допомогою фотографій і самофотографій робочого дня, або даних табельного обліку. Необхідно розглянути основні етапи планування продуктивності праці, сутність аналізу рівня і динаміки продуктивності праці в попередньому періоді.

Далі необхідно з’ясувати, як здійснюється планування персоналу, що є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованої на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу.

Основою планування персоналу на підприємстві є плани економічного і соціального розвитку колективів.

Важливо засвоїти методи розрахунку чисельності працівників за окремими категоріями; визначення мінімальної та додаткової потреби в них. Методика обчислення такої потреби — розроблення балансових розрахунків. Необхідно з’ясувати, яка мета аналізу виконання плану з чисельності і складу працівників, його сутність.

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Розрізняють планування фонду заробітної плата за нормативами і детальне планування фонду заробітної плати за елементами його структури. Треба звернути увагу на те, що за нормативного планування в тарифних угодах на всіх рівнях управління повинні визначатися умови зростання фондів оплати праці. Поелементний розрахунок фонду заробітної плати здійснюється за категоріями працівників. Найбільш трудомістким є визначення планового фонду оплати праці робітників. Його планування здійснюється за такими напрямами: планування годинного, денного і місячного (квартального, річного) фондів. Треба знати структуру цих фондів (прямий фонд і доплати), а також, як визначається фонд заробітної плати керівників, професіоналів, фахівців, техніч­них працівників. Після установлення фондів заробітної плати визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій працівників.

Далі треба розглянути, за якими напрямами здійснюється аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати.