- •Географічні координати і їх різниці. Рш, рд, рмч, отш.
- •Точки лінії і кола на земній поверхні
- •Морські одиниці довжини і швидкості. Визначення поправки і коефіцієнта лага. Мірна лінія
- •Судновий магнетизм. Девіація магнітного компаса. Компасні курси і пеленги. Поправка магнітного компаса.
- •Дальність видимості обрію. Дальність видимості вогнів і предметів.
- •Види проекцій карт, які використовуються в навігації. Масштаб карти. Читання морських навігаційних карт. Спеціальні і допоміжні морські карти, призначення, використання.
- •Картографічна проекція Меркатора. Використання в навігації. Переваги і недоліки.
- •Головний і місцевий масштаби меркаторських карт. Гранична точність масштабу. Модуль масштабу.
- •Системи ділення істинного горизонту. Істинний курс, пеленг, курсовий кут.
- •Земний магнетизм. Магнітне схилення. Магнітні курси і пеленги.
- •Виправлення курсів і пеленгів. Поняття терміну «Виправлення». Схеми виправлення курсів і пеленгів.
- •Класифікація карт, які використовуються в судноводіння. Склад карт. Вимоги Конвенції солас у відношенні карт і посібників для плавання.
- •Гірокомпасні курси і пеленги. Способи використання поправки гірокомпаса
- •Перевід курсів і пеленгів. Поняття терміну «перевід». Схеми переводу курсів і пеленгів.
- •Комбіновані методи визначення місця судна. Переваги і недоліки. Точність визначення.
- •Навігаційні створи. Види створів. Чутливість. Використання в навігаційній практиці.
- •Дрейф судна. Визначення кута дрейфу при прокладке. Пряма і зворотна задача.
- •Морські течії. Облік постійної течії при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача. Визначення кута зносу.
- •Ортодромія, її властивості та обчислення елементів.
- •Локсодромія,її властивості та обчислення елементів.
- •Обчислення довжини ортодромії та локсодроміі при плаванні по двк.
- •Методика обчислень координат проміжних точок при плаванні по двк.
- •Визначення місця судна за двома та трьома пеленгами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за двома горизонтальними кутами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за допомогою рлс. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за крюйс-пеленгом. Точність визначення.
- •Визначення місця судна комбінованим способом. Точність визначення.
- •Система Міждународної асоціації маячних служб (мамс). Регіон a. Призначення та використання.
- •Система мамс. Регіон б. Призначення та використання.
- •Мамс. Кардинальна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Мамс. Латеральна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Підготовка штурманської частини до рейсу. Підйом карти.
- •Циркуляція судна. Елементи циркуляції. Врахування циркуляції при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача.
- •Приливо-відпливні явища та їх елементи. Облік при прокладці.
- •Ecdis, пристрій і перспективи розвитку.
- •2.«Управління судном»
- •Маневрові властивості судна. Керованість судна. Чинники, від яких вона залежить.
- •Маневрові властивості судна.Поворотність.Чинники, від яких вона залежить.
- •Спротив рідини руху судна.Види спротиву, їх характеристика.Буксировочна потужність, пропульсивний коєфіцієнт.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається вперед гвинт обертається назад.
- •Взаємодія гвинтового струменю з кормою.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається назад, гвинт обертається назад.
- •Інерційні характеристики судна.Гальмування:вільне, активне, підгальмування, розгін.
- •Прямолінійний і криволінійний рух судна.Сили і моменти.
- •Остійність судна на курсі.Діаграми остійності.
- •Вплив вітру на керованість.Дії вітру з різних напрямків.Сили і моменти.
- •Інерційно-гальмові характеристики судна.Методи розрахунку та графічне зображення.
- •Гідродинамічна взаємодія між суднами при розходженні і обгоні.
- •Циркуляція судна, періоди і геометричні елементи.Характеристика періодів.
- •Циркуляція при дії вітру з різних напрямків.
- •Циркуляція на течії з різних напрямків.
- •Плавання на мілководі.Фізичний зміст.Критична швидкість.
- •Вплив мілководдя на занурення, швидкість , поворотність, гальмування.
- •Керованість судна під час плавання на розширеному мілководі.Гідродинамічна взаємодія між судном і обмілинами.
- •Керованість судна на звуженому мілководді(каналах, фарватерах,протоках).Гідродинамічна взаємодія між стінками каналу, звуженню і розширенням.
- •Влияние рельефа канала на управляемость судна
- •Влияние течения на управляемость судна в канале
- •Поворот судна в канале
- •Особенности расхождения судов в канале
- •Разворот судна в узкости
- •Меры предосторожности при проходе мимо ошвартованных в канале судов
- •Управління одногвинтовими суднами при русі назад.
- •Управління багатогвинтовими суднами.Рух «враздрай» вперед і назад.
- •Вибір місця якірної стоянки, фактори що впливають, характеристика грунтів.
- •Утримуюча сила якірного пристрою, сили діючи на судно, яке стоїть на якорі.
- •Розрахунок довжини якірного ланцюга.Забеспечення безпеки під час стоянки на якорі.
- •Постановка і зняття судна на якір.
- •Постановка судна на два якоря.Способи зменьшення коливань судна і підвищення надійності стоянки.
- •Керування судном при самостійному швартуванні.
- •Швартування суден і постановка на швартовні бочки з допомогою буксирів.
- •Штормове плавання судна.Характеристика хвилювання.Вибір способу штормового плавання.
- •Підготовка судна для плавання у шторм.Плавання проти хвиль і за хвилями.
- •Швартовні операції у відкритому морі і на рейдах.
- •Способи пересаджування людей у морі при різних умовах.
- •Самостійне плавання судна у льодах.
- •Самостоятельное плавание транспортного судна во льдах.
- •Управління судном при виконанні рятувальних операцій.Маневрування приспусканні і підьомі рятувальних засобів.
- •Засоби підвищення керованістю судна:підрулюючий пристрій, поворотні колонки, азімутальні гондоли.
- •3.Міждународні правила попередження зіткнення суден-72
- •Що означає термін: «судно, яке позбавлене можливості управлятися».
- •Що означає термін: «судно обмежене у можливості маневрувати»? Які судна належать до суден, що обмежені у можливості маневрувати?Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно обмежене своєю осадкою»? Які додаткові вогні та знаки повинно виставляти судно, яке обмежене своєю осадкою? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно на ходу»? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 5 мппзс-72. Правило 5 - Наблюдение
- •Процитуйте Правило 2 мппзс-72. Правило 2 - Ответственность
- •Процитуйте Правило 6 мппзс-72?
- •Як судно повинно використовувати радар для запобігання зіткнення з іншим судном?
- •Як повинен діяти штурман, якщо він має сумнів щодо ризику зіткнення з іншим судном? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція зменшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція не змінюється. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція збільшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 7 мппзс-72.
- •Як і коли має діяти судно, яке зобов’язане не заважати іншому судну безпечно рухатися? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Процитуйте Правило 8 мппзс-72. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Як судна, зайняті ловом риби, повинні поводитися з суднами, що можуть рухатися лише уздовж каналу або фарватеру? Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи можуть судна обганяти одне одного у вузькості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з правого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з лівого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 9 мппзс-72. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи може судно ставати на якір в системі розподілу руху? Якщо так, де, коли, у яких випадках? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Процитуйте Правило 10 мппзс-72. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Обов’язки судна, що обганяє інше судно. Розповісти правило у якому це сказано. Правило 13 Обгон
- •Процитуйте Правило 14 мппзс-72. Правило 14 Ситуация сближения судов, идущих прямо друг на друга
- •Процитуйте Правило 18 мппзс-72. Правило 18 Взаимные обязанности судов
- •Чи можна робити поворот праворуч, коли судно розходиться з іншим судном в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Яким чином можна встановити наявність небезпеки зіткнення в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Процитуйте Правило 19 мппзс-72. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Що означає термін «топовий вогонь»? Де він встановлюється?Який колір має топовий вогонь, яку дугу горизонту він освітлює, дальність його видимості? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які судна на ходу подають звуковий сигнал, який складається з одного довгого та наступних за ним двох коротких? Розповісти правило у якому це сказано.
- •4.Теорія та устрій судна
- •Конструкція корпусу судна. Повздовжна, поперечна та змішана система набору судна.
- •Суднові пристрої: швартовний, якірний, рульовий, рятувальний, вантажний, буксирний, щогловий.
- •Суднові системи.
- •Головні площини судна. Головні розмеріння судна. Теоретичне креслення, його проекції й лінії.
- •Сили, що діють на плаваюче судно. Умови й рівняння рівноваги судна.
- •Зміна осадки, початкової остійності при прийманні (знятті) вантажу, перенос вантажу уздовж осей судна.
- •Запас плавучості. Надводний борт і його нормування. Вантажна марка. Зміна посадки судна при зміні щільності забортної води.
- •Остійність на малих кутах крену. Теорема Ейлера про рівнооб`ємні нахилення суд. Метацентр, метацентричний радіус і висота.
- •Метацентрична формула остійності. Розрахунки метацентричних висот при складанні вантажного плану.
- •Вплив рідких вантажів на остійність. Вплив підвішених вантажів на остійність. Метод кренування.
- •Остійність на великих кутах крену. Діаграма статичної остійності, її характеристики. Стійка й нестійка рівновага судна. Універсальна діаграма статичної остійності.
- •Плечі остійності форми й ваги. Інтерполяційні криві плечей остійності форми й користування ними (пантокарени).
- •Статична й динамічна дія моменту, що кренить. Поняття про динамічну остійність.
- •Діаграма динамічної остійності і її розрахунки. Зв'язок з діаграмою статичної остійності.
- •Задачи,які розв`язуються за допомогою діаграм статичної й динамічної остійності.
- •Контроль остійності на судні за критеріями імо.
- •Загальна й місцева міцність корпуса. Контроль загальної поздовжньої міцності судна.
- •Поняття непотоплюваності судна. Категорії затоплених відсіків. Коефіцієнти проникності.
- •5.«Морехідна астрономія»
- •Визначення добового ходу і поправки хронометра за його добовим ходом.
- •Визначення місця судна за допомогою одночасними спостереженнями 3-х і 4-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за різночасними спостереженнями Сонця. Точність.
- •Визначення місця судна методом за різночасними спостереженнями Сонця, коли одна з висот виміряна під час кульмінації. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил, якщо одним з них є Полярна зірка. Точність.
- •Визначення назви невідомої зірки або планети за допомогою зоряного глобусу.
- •Визначення поправки компаса за методом моментів.
- •Визначення поправки компаса за Полярною зіркою.
- •Визначення поправки компаса у момент видимого сходу або заходу верхнього краю Сонця.
- •Визначення суднового часу сходу і заходу Сонця та Місяця.
- •Визначення широти за меридіональною висотою Сонця.
- •Визначення широти за Полярною зіркою.
- •Підбір світил на заданий момент спостережень за допомогою зоряного глобусу.
- •Принцип устрою навігаційного секстана.
- •Розрахунок суднового часу кульмінації Сонця за допомогою Міждународного Астрономічного щорічника (мащ).
- •Розрахунок суднового часу початку і кінця навігаційних сутінок за допомогою мащ.
- •Нанесення висотних ліній положення на меркаторську карту прокладкою від зчислимого місця. Сутність методу Сент-Ілера. Прокладка влп на карті та плані.
- •6.Метеорологія
- •Будова та склад земної атмосфери.
- •Загальна циркуляція атмосфери. Атмосферні фронти, циклони, антициклони, стадії розвитку, шляхи руху.
- •Причини утворення туманів та їх вірогідність в різних широтах.
- •Атмосферні фронти. Погодні умови при проходженні атмосферних фронтів.
- •Яку інформацію несуть факсимільні карти погоди?
- •Вологість повітря. Відносна вологість, її вимір і зміна в залежності від зовнішніх умов.
- •Причини утворення вітру. Постійні вітри. Мусони і пасати.
- •Умови визначення гаданого, істинного вітру. Розрахунок.
- •Циклони. Погодні умови при проходженні циклонів.
- •Антициклони. Погодні умови при проходженні антициклонів.
- •Тропічні циклони. Особливості погоди. Характерні рухи тропічних циклонів.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у північній півкулі.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у південній півкулі.
- •Класифікація морських льодів.
- •1. Принцип роботи гірокомпасів. Пристрій, комплектація
- •2. Похибки гірокомпасів і способи їх усунення
- •3. Типи вимірювачів швидкості й пройденої відстані (лагів) та принцип роботи.
- •4. Типи ехолотів і принцип роботи.
- •5. Пристрій і поправка магнітного компаса. Способи знищення девіації.
- •6. Зарп. Призначення і оцінити потреби.
- •8.Морське право та международні конвенції
- •1. Поняття та ознаки загальної і приватної аварії.
- •2. Базисні умови зовнішньоторговельних контрактів.(fob, fas,cif,caf). Їх особливості.
- •3. Основні принципи морського страхування.
- •4. Конвенція solas-74. Основні положення.
- •Глава 10. О мерах безопасности для высокоскоростных судов.
- •5. Конвенція stcw-78/95. Основні положення.
- •6. Конвенція marpol. Основні положення.
- •7. Конвенції imdg, ism-code, іамsar.Основні положення.
- •8. Ршсу-98. Основні положення.
- •9.Основи несення штурманської вахти
- •1. Підготовка плану переходу судна (Passage Plan).
- •2.Дії вахтового помічника капітана при плаванні в прибережних водах.
- •3. Обставини, про які вахтовий помічник капітана негайно повідомляє капітанові.
- •4.Дії вахтового помічника капітана при підході до району зі зниженою видимістю.
- •5.Прийом і висадка лоцмана. Особливості плавання з лоцманом на борту. Лоцманська картка. Взаємодія вахтового помічника капітана з лоцманом.
- •6. Принципи несення ходової вахти.
Підготовка судна для плавання у шторм.Плавання проти хвиль і за хвилями.
Подготовка судна к плаванию в штормовых условиях.
При подготовке судна к плаванию в шторм необходимо:
обеспечить водонепроницаемость судна;
проверить исправность штормовых портиков, шпигатов и других отверстий для стока воды;
проверить крепление груза и палубных устройств, а также закрепить судовое имущество;
обеспечить безопасность передвижения по судну людей.
В тех случаях, когда продолжение рейса в штормовых условиях становится опасным для людей и судна, применяется один из следующих основных способов штормования:
Способ штормования на носовых курсовых углах. Судно удерживается носом против волны. Выбор скорости осуществляется из условия минимальной заливаемости и минимального количества ударов волн в носовую оконечность: обычно это минимально необходимая для сохранения управляемости скорость. Если судно достаточно хорошо управляется и бортовая качка не слишком интенсивная, то можно двигаться под некоторым углом к волнению. Крупнотоннажным судам даже рекомендуется для уменьшения изгибающих моментов на корпусе штормование на курсовых углах волнения 35 - 45. Указанный способ рекомендуется для большинства судов.
Способ штормования на кормовых курсовых углах. Судно ложится на курс прямо по волне или под небольшим углом к ней. Способ применяется при достаточной остойчивости судна, когда длина волны больше или меньше длины судна, а скорость судна не равна скорости распространения волн. При таком способе штормования увеличиваются периоды качки, судно не испытывает ударов волн, на палубу попадает меньше воды. Однако на попутном волнении возрастает рыскливость судна, оно хуже слушается руля и попытки удержать судно точно на курсе обычно бесполезны и приводят к усиленной работе рулевой машины.
Швартовні операції у відкритому морі і на рейдах.
Подготовка к швартовным операциям. Капитаны судов устанавливают контакт по радио, знакомятся с типом, размерами и конструктивными особенностями судов, их состоянием, посадкой, наличием крена. Согласовывают выбранный вариант швартовки и последовательность действий каждого из судов, назначают место и время начала швартовки. Знакомятся с состоянием погоды и моря и ближайшим прогнозом.
Оба судна готовят кранцевую защиту. Придают судам крен 1-20 в сторону, противоположную борту швартовки, убирают и заваливают внутрь все выступающие за борт со стороны швартовки детали. Капитаны знакомят командный состав, участвующий в аврале, со схемой швартовки и порядком действия при швартовных операциях. Экипаж распределяют по объектам швартовки и инструктируют на местах предстоящей работы.
Сблизившись, уточняют курс и скорость принимающего судна, характер и амплитуду его качки, направление и величину дрейфа. Для судна, стоящего на якоре, оценивают характер и амплитуду рыскания. Еще раз уточняют по радио порядок взаимодействия и занимают позицию, удобную для подхода прямым курсом к месту предстоящей швартовки.
Швартовка к судну, лежащему в дрейфе. Выполняется обычно при благоприятных погодных условиях и волнении не более 3 баллов. Судам с правым шагом винта (ВФШ) при безветрии швартовку легче выполнять левым бортом. Минимальной скоростью подходят под углом 15—20° к неподвижному судну так, чтобы погасить инерцию в планируемой позиции у места швартовки. Когда траверзное расстояние в носовой части составит примерно 20—30 м, энергично отрабатывают двигателем назад, останавливают движение судна и подают бросательные концы. Под действием работающего назад гребного винта корма идет влево, и суда занимают параллельное положение. С принимающего судна подают носовые, затем кормовые продольные и шпринги. Затем подают и крепят дополнительные швартовы.
В случае швартовки правым бортом курс располагают в 20 - 30 м параллельно лежащему в дрейфе судну. Учитывают, что при работе задним ходом нос может пойти в сторону принимающего судна. Подают обновременно носовые продольный и шпринг, а с кормы короткий продольный. Кормовые концы принимают на весу, чтобы иметь возможность работать машиной. Затем принимают кормовой шпринг и дополнительные швартовы. Судам с ВРШ удобнее швартоваться правым бортом, подходя к месту швартовки под углом 15—20°.
Швартовку можно выполнять и на контркурсах носом к корме другого судна («валетом»). Она может быть вызвана конструктивными особенностями, например в случае кормового расположения надстроек у обоих судов (чтобы избежать их повреждения при качке) или же удобством обеспечения перегрузочных работ. Однако швартовка и совместная стоянка «валетом» рекомендуются только при благоприятных погодных условиях, так как совместный дрейф судов в таком положении и их маневры при отшвартовке более сложны и опасны по сравнению с обычным расположением судов носом в одну сторону.
Если швартовку выполняют при ветре, то вначале определяют направление и скорость дрейфа обоих судов. В случае, когда у принимающего судна дрейф больше, на швартовку заходят с подветренного борта на траверзное расстояние около 50 м и останавливаются параллельно судну, лежащему в дрейфе. Под действием ветра суда сближаются. На расстоянии, достаточном для подачи бросательного конца, с принимающего судна подают вначале носовые, затем кормовые швартовные концы. С их помощью регулируют положение судов так, чтобы касание произошло при параллельных бортах.
При отходе принимающее судно разворачивает отходящее судно носом на ветер. Отдают все швартовы, кроме кормового шпринга. При необходимости слегка поджимают корму. Когда нос отойдет, освобождаются от шпринга и дают ход вперед. Движение отходящего судна назад опасно, так как в этом случае оно плохо слушается руля и может навалить на судно, лежащее в дрейфе. Принимающее судно обеспечивает быструю выборку швартовов чтобы избежать их намотки на винты отходящего судна, которое не должно давать ход до тех пор, пока сброшенные концы не будут убраны из воды.
Швартовка к судну, имеющему ход. Может выполняться при волнении моря до 5-6 баллов. Преимущество такой швартовки в том, что сохраняется управляемость обоих судов и возможно уравнивание их скоростей.
Принимающее судно удерживает курс и скорость постоянными, располагает нос против волны и несколько прикрывает борт швартовки от ветра и волнения. Скорость выдерживается минимальной, но достаточной для надежной управляемости обоих судов.
Швартующееся судно подходит к принимающему с кормы. Швартовка состоит из двух этапов. Первый - подойти к принимающему судну параллельно на расстояние около 1 кб и уравнять скорости. Второй этап - сближение судов. Выполняется он постепенным уклонением швартующегося судна в сторону принимающего. Курсы изменяют на углы не более 5-10о. При сближении до 20-50 м принимающее судно подает на швартующееся два носовых продольных. Швартующееся крепит их на кнехтах с обоих бортов, уменьшает ход и выходит на швартовные концы. Затем принимают и крепят продольные на корме и дополнительные швартовы на баке и корме. По договоренности между капитанами ошвартованное судно может застопорить двигатель или же подрабатывать на малой частоте вращения.
Швартовка на ходу может быть выполнена и на курсе по волне. В этом случае продольная качка более плавная, воздействие ветра и волн слабее. Однако следует учитывать, что на попутной волне суда хуже слушаются руля, удерживать их на заданном курсе значительно труднее, вероятность навалов и повреждения корпуса увеличивается.
При отшвартовке по готовности отдают и выбирают из воды все швартовные концы, за исключением носовых. Суда выходят носом на ветер и уравнивают скорости. Отходящее судно с помощью руля удерживает корму от навала и начинает постепенно отходить от борта на расстояние 15--20 м. Затем увеличивает скорость, отдает носовые швартовы и, двигаясь вперед, отходит от принимающего. Принимающее судно после выхода носом на ветер не меняет своего курса и скорости до тех пор, пока отходящее судно не удалится на безопасное расстояние.
Швартовка к судну, стоящему на якоре. Заход на швартовку выполняется всегда с кормы против ветра и течения. К спокойно стоящему на якоре судну швартуются так же, как и к судну, лежащему в дрейфе. Если же оно рыскает под действием ветра и течения, то вначале, находясь на безопасном расстоянии, изучают характер и амплитуды отклонений от среднего положения, определяют сектор рыскливости и выбирают наивыгоднейший момент для швартовки.
Подходят так, чтобы остановиться в позиции, близкой к внешней границе амплитуды рыскающего судна и по возможности параллельно его корпусу. Принимают носовые и кормовые швартовы, крепят их на кнехтах. С помощью швартовов принимающее судно регулирует параллельность при соприкосновении бортами, обтягивают и крепят швартовы на кнехтах.
Если принимающее судно устойчиво стоит на якоре против сильного течения и не рыскает, то на швартовку к нему подходят с кормы на курсе, почти параллельном его борту. При этом скорость сбавляют постепенно, чтобы не потерять управляемости и остановиться в выбранной позиции, избегая работы главным двигателем на задний ход. Заняв позицию в 15- 20 м от борта судна на якоре и уравняв скорость судна с течением, принимают и крепят носовой продольный, затем кормовые швартовы, сохраняя возможность работы главным двигателем.
Для улучшения маневренности при подходе и швартовке к судну иногда используют свой якорь наружного борта. Для этого отдают якорь с одной смычкой на грунт и протаскивают его по дну. Затем, после окончания швартовки, якорь снова берут в клюз.
При предполагаемой длительной стоянке судов, особенно на открытом рейде, швартующееся судно может использовать свой наружный якорь для повышения безопасности стоянки. В этом случае подходят в точку, расположенную на расстоянии, равном приблизительно длине корпуса впереди стоящего на якоре судна, располагая курс под углом 60—70° к его диаметральной плоскости. Отдают якорь наружного борта и, потравливая якорь-цепь, с разворотом спускаются к судну на якоре. В момент наибольшего сближения принимают и крепят швартовы. Если судно на якоре сильно рыскает, то безопаснее выполнять швартовку, снявшись с якоря, — в дрейфе или на ходу, а затем стать на якорь.
Отходят от судна, стоящего на якоре, движением вперед. Принимающее судно, подготавливая отшвартовку, если позволяют обстоятельства, с помощью главного двигателя разворачивается так, чтобы отходящее судно смотрело носом на ветер, а течение не было бы для него прижимным. Такой маневр выполняют с большой осторожностью, чтобы он не привел к потере якоря.
Отходящее судно отдает вначале кормовые швартовы, оставляя 1 или 2 носовых продольных. Затем дает ход вперед и, действуя рулем, отходит от борта судна, стоящего на якоре, после чего отдает носовые швартовы и. двигаясь вперед, отходит на безопасное расстояние. При этом оно не должно проходить вблизи носовой части судна, стоящего на якоре. Если при сложившихся обстоятельствах отход связан с большим риском, то безопаснее сняться с якоря и выполнить отшвартовку па ходу или в дрейфе.
