- •Географічні координати і їх різниці. Рш, рд, рмч, отш.
- •Точки лінії і кола на земній поверхні
- •Морські одиниці довжини і швидкості. Визначення поправки і коефіцієнта лага. Мірна лінія
- •Судновий магнетизм. Девіація магнітного компаса. Компасні курси і пеленги. Поправка магнітного компаса.
- •Дальність видимості обрію. Дальність видимості вогнів і предметів.
- •Види проекцій карт, які використовуються в навігації. Масштаб карти. Читання морських навігаційних карт. Спеціальні і допоміжні морські карти, призначення, використання.
- •Картографічна проекція Меркатора. Використання в навігації. Переваги і недоліки.
- •Головний і місцевий масштаби меркаторських карт. Гранична точність масштабу. Модуль масштабу.
- •Системи ділення істинного горизонту. Істинний курс, пеленг, курсовий кут.
- •Земний магнетизм. Магнітне схилення. Магнітні курси і пеленги.
- •Виправлення курсів і пеленгів. Поняття терміну «Виправлення». Схеми виправлення курсів і пеленгів.
- •Класифікація карт, які використовуються в судноводіння. Склад карт. Вимоги Конвенції солас у відношенні карт і посібників для плавання.
- •Гірокомпасні курси і пеленги. Способи використання поправки гірокомпаса
- •Перевід курсів і пеленгів. Поняття терміну «перевід». Схеми переводу курсів і пеленгів.
- •Комбіновані методи визначення місця судна. Переваги і недоліки. Точність визначення.
- •Навігаційні створи. Види створів. Чутливість. Використання в навігаційній практиці.
- •Дрейф судна. Визначення кута дрейфу при прокладке. Пряма і зворотна задача.
- •Морські течії. Облік постійної течії при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача. Визначення кута зносу.
- •Ортодромія, її властивості та обчислення елементів.
- •Локсодромія,її властивості та обчислення елементів.
- •Обчислення довжини ортодромії та локсодроміі при плаванні по двк.
- •Методика обчислень координат проміжних точок при плаванні по двк.
- •Визначення місця судна за двома та трьома пеленгами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за двома горизонтальними кутами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за допомогою рлс. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за крюйс-пеленгом. Точність визначення.
- •Визначення місця судна комбінованим способом. Точність визначення.
- •Система Міждународної асоціації маячних служб (мамс). Регіон a. Призначення та використання.
- •Система мамс. Регіон б. Призначення та використання.
- •Мамс. Кардинальна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Мамс. Латеральна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Підготовка штурманської частини до рейсу. Підйом карти.
- •Циркуляція судна. Елементи циркуляції. Врахування циркуляції при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача.
- •Приливо-відпливні явища та їх елементи. Облік при прокладці.
- •Ecdis, пристрій і перспективи розвитку.
- •2.«Управління судном»
- •Маневрові властивості судна. Керованість судна. Чинники, від яких вона залежить.
- •Маневрові властивості судна.Поворотність.Чинники, від яких вона залежить.
- •Спротив рідини руху судна.Види спротиву, їх характеристика.Буксировочна потужність, пропульсивний коєфіцієнт.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається вперед гвинт обертається назад.
- •Взаємодія гвинтового струменю з кормою.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається назад, гвинт обертається назад.
- •Інерційні характеристики судна.Гальмування:вільне, активне, підгальмування, розгін.
- •Прямолінійний і криволінійний рух судна.Сили і моменти.
- •Остійність судна на курсі.Діаграми остійності.
- •Вплив вітру на керованість.Дії вітру з різних напрямків.Сили і моменти.
- •Інерційно-гальмові характеристики судна.Методи розрахунку та графічне зображення.
- •Гідродинамічна взаємодія між суднами при розходженні і обгоні.
- •Циркуляція судна, періоди і геометричні елементи.Характеристика періодів.
- •Циркуляція при дії вітру з різних напрямків.
- •Циркуляція на течії з різних напрямків.
- •Плавання на мілководі.Фізичний зміст.Критична швидкість.
- •Вплив мілководдя на занурення, швидкість , поворотність, гальмування.
- •Керованість судна під час плавання на розширеному мілководі.Гідродинамічна взаємодія між судном і обмілинами.
- •Керованість судна на звуженому мілководді(каналах, фарватерах,протоках).Гідродинамічна взаємодія між стінками каналу, звуженню і розширенням.
- •Влияние рельефа канала на управляемость судна
- •Влияние течения на управляемость судна в канале
- •Поворот судна в канале
- •Особенности расхождения судов в канале
- •Разворот судна в узкости
- •Меры предосторожности при проходе мимо ошвартованных в канале судов
- •Управління одногвинтовими суднами при русі назад.
- •Управління багатогвинтовими суднами.Рух «враздрай» вперед і назад.
- •Вибір місця якірної стоянки, фактори що впливають, характеристика грунтів.
- •Утримуюча сила якірного пристрою, сили діючи на судно, яке стоїть на якорі.
- •Розрахунок довжини якірного ланцюга.Забеспечення безпеки під час стоянки на якорі.
- •Постановка і зняття судна на якір.
- •Постановка судна на два якоря.Способи зменьшення коливань судна і підвищення надійності стоянки.
- •Керування судном при самостійному швартуванні.
- •Швартування суден і постановка на швартовні бочки з допомогою буксирів.
- •Штормове плавання судна.Характеристика хвилювання.Вибір способу штормового плавання.
- •Підготовка судна для плавання у шторм.Плавання проти хвиль і за хвилями.
- •Швартовні операції у відкритому морі і на рейдах.
- •Способи пересаджування людей у морі при різних умовах.
- •Самостійне плавання судна у льодах.
- •Самостоятельное плавание транспортного судна во льдах.
- •Управління судном при виконанні рятувальних операцій.Маневрування приспусканні і підьомі рятувальних засобів.
- •Засоби підвищення керованістю судна:підрулюючий пристрій, поворотні колонки, азімутальні гондоли.
- •3.Міждународні правила попередження зіткнення суден-72
- •Що означає термін: «судно, яке позбавлене можливості управлятися».
- •Що означає термін: «судно обмежене у можливості маневрувати»? Які судна належать до суден, що обмежені у можливості маневрувати?Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно обмежене своєю осадкою»? Які додаткові вогні та знаки повинно виставляти судно, яке обмежене своєю осадкою? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно на ходу»? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 5 мппзс-72. Правило 5 - Наблюдение
- •Процитуйте Правило 2 мппзс-72. Правило 2 - Ответственность
- •Процитуйте Правило 6 мппзс-72?
- •Як судно повинно використовувати радар для запобігання зіткнення з іншим судном?
- •Як повинен діяти штурман, якщо він має сумнів щодо ризику зіткнення з іншим судном? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція зменшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція не змінюється. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція збільшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 7 мппзс-72.
- •Як і коли має діяти судно, яке зобов’язане не заважати іншому судну безпечно рухатися? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Процитуйте Правило 8 мппзс-72. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Як судна, зайняті ловом риби, повинні поводитися з суднами, що можуть рухатися лише уздовж каналу або фарватеру? Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи можуть судна обганяти одне одного у вузькості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з правого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з лівого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 9 мппзс-72. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи може судно ставати на якір в системі розподілу руху? Якщо так, де, коли, у яких випадках? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Процитуйте Правило 10 мппзс-72. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Обов’язки судна, що обганяє інше судно. Розповісти правило у якому це сказано. Правило 13 Обгон
- •Процитуйте Правило 14 мппзс-72. Правило 14 Ситуация сближения судов, идущих прямо друг на друга
- •Процитуйте Правило 18 мппзс-72. Правило 18 Взаимные обязанности судов
- •Чи можна робити поворот праворуч, коли судно розходиться з іншим судном в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Яким чином можна встановити наявність небезпеки зіткнення в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Процитуйте Правило 19 мппзс-72. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Що означає термін «топовий вогонь»? Де він встановлюється?Який колір має топовий вогонь, яку дугу горизонту він освітлює, дальність його видимості? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які судна на ходу подають звуковий сигнал, який складається з одного довгого та наступних за ним двох коротких? Розповісти правило у якому це сказано.
- •4.Теорія та устрій судна
- •Конструкція корпусу судна. Повздовжна, поперечна та змішана система набору судна.
- •Суднові пристрої: швартовний, якірний, рульовий, рятувальний, вантажний, буксирний, щогловий.
- •Суднові системи.
- •Головні площини судна. Головні розмеріння судна. Теоретичне креслення, його проекції й лінії.
- •Сили, що діють на плаваюче судно. Умови й рівняння рівноваги судна.
- •Зміна осадки, початкової остійності при прийманні (знятті) вантажу, перенос вантажу уздовж осей судна.
- •Запас плавучості. Надводний борт і його нормування. Вантажна марка. Зміна посадки судна при зміні щільності забортної води.
- •Остійність на малих кутах крену. Теорема Ейлера про рівнооб`ємні нахилення суд. Метацентр, метацентричний радіус і висота.
- •Метацентрична формула остійності. Розрахунки метацентричних висот при складанні вантажного плану.
- •Вплив рідких вантажів на остійність. Вплив підвішених вантажів на остійність. Метод кренування.
- •Остійність на великих кутах крену. Діаграма статичної остійності, її характеристики. Стійка й нестійка рівновага судна. Універсальна діаграма статичної остійності.
- •Плечі остійності форми й ваги. Інтерполяційні криві плечей остійності форми й користування ними (пантокарени).
- •Статична й динамічна дія моменту, що кренить. Поняття про динамічну остійність.
- •Діаграма динамічної остійності і її розрахунки. Зв'язок з діаграмою статичної остійності.
- •Задачи,які розв`язуються за допомогою діаграм статичної й динамічної остійності.
- •Контроль остійності на судні за критеріями імо.
- •Загальна й місцева міцність корпуса. Контроль загальної поздовжньої міцності судна.
- •Поняття непотоплюваності судна. Категорії затоплених відсіків. Коефіцієнти проникності.
- •5.«Морехідна астрономія»
- •Визначення добового ходу і поправки хронометра за його добовим ходом.
- •Визначення місця судна за допомогою одночасними спостереженнями 3-х і 4-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за різночасними спостереженнями Сонця. Точність.
- •Визначення місця судна методом за різночасними спостереженнями Сонця, коли одна з висот виміряна під час кульмінації. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил, якщо одним з них є Полярна зірка. Точність.
- •Визначення назви невідомої зірки або планети за допомогою зоряного глобусу.
- •Визначення поправки компаса за методом моментів.
- •Визначення поправки компаса за Полярною зіркою.
- •Визначення поправки компаса у момент видимого сходу або заходу верхнього краю Сонця.
- •Визначення суднового часу сходу і заходу Сонця та Місяця.
- •Визначення широти за меридіональною висотою Сонця.
- •Визначення широти за Полярною зіркою.
- •Підбір світил на заданий момент спостережень за допомогою зоряного глобусу.
- •Принцип устрою навігаційного секстана.
- •Розрахунок суднового часу кульмінації Сонця за допомогою Міждународного Астрономічного щорічника (мащ).
- •Розрахунок суднового часу початку і кінця навігаційних сутінок за допомогою мащ.
- •Нанесення висотних ліній положення на меркаторську карту прокладкою від зчислимого місця. Сутність методу Сент-Ілера. Прокладка влп на карті та плані.
- •6.Метеорологія
- •Будова та склад земної атмосфери.
- •Загальна циркуляція атмосфери. Атмосферні фронти, циклони, антициклони, стадії розвитку, шляхи руху.
- •Причини утворення туманів та їх вірогідність в різних широтах.
- •Атмосферні фронти. Погодні умови при проходженні атмосферних фронтів.
- •Яку інформацію несуть факсимільні карти погоди?
- •Вологість повітря. Відносна вологість, її вимір і зміна в залежності від зовнішніх умов.
- •Причини утворення вітру. Постійні вітри. Мусони і пасати.
- •Умови визначення гаданого, істинного вітру. Розрахунок.
- •Циклони. Погодні умови при проходженні циклонів.
- •Антициклони. Погодні умови при проходженні антициклонів.
- •Тропічні циклони. Особливості погоди. Характерні рухи тропічних циклонів.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у північній півкулі.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у південній півкулі.
- •Класифікація морських льодів.
- •1. Принцип роботи гірокомпасів. Пристрій, комплектація
- •2. Похибки гірокомпасів і способи їх усунення
- •3. Типи вимірювачів швидкості й пройденої відстані (лагів) та принцип роботи.
- •4. Типи ехолотів і принцип роботи.
- •5. Пристрій і поправка магнітного компаса. Способи знищення девіації.
- •6. Зарп. Призначення і оцінити потреби.
- •8.Морське право та международні конвенції
- •1. Поняття та ознаки загальної і приватної аварії.
- •2. Базисні умови зовнішньоторговельних контрактів.(fob, fas,cif,caf). Їх особливості.
- •3. Основні принципи морського страхування.
- •4. Конвенція solas-74. Основні положення.
- •Глава 10. О мерах безопасности для высокоскоростных судов.
- •5. Конвенція stcw-78/95. Основні положення.
- •6. Конвенція marpol. Основні положення.
- •7. Конвенції imdg, ism-code, іамsar.Основні положення.
- •8. Ршсу-98. Основні положення.
- •9.Основи несення штурманської вахти
- •1. Підготовка плану переходу судна (Passage Plan).
- •2.Дії вахтового помічника капітана при плаванні в прибережних водах.
- •3. Обставини, про які вахтовий помічник капітана негайно повідомляє капітанові.
- •4.Дії вахтового помічника капітана при підході до району зі зниженою видимістю.
- •5.Прийом і висадка лоцмана. Особливості плавання з лоцманом на борту. Лоцманська картка. Взаємодія вахтового помічника капітана з лоцманом.
- •6. Принципи несення ходової вахти.
Остійність судна на курсі.Діаграми остійності.
Остойчивостью называется способность судна, отклоненного от положения равновесия, возвращаться к нему после прекращения действия сил, вызвавших отклонение.
Наклонения судна могут происходить от действия набегающих волн, из-за несимметричного затопления отсеков при пробоине, от перемещения грузов, давления ветра, из-за приема или расходования грузов.
Наклонения судна в поперечной плоскости называют креном, а в продольной — дифферентом. Углы, образующиеся при этом, обозначают соответственно θ и ψ
Остойчивость, которую судно имеет при продольных наклонениях, называют продольной. Она, как правило, довольно велика, и опасности опрокидывания судна через нос или корму никогда не возникает.
Остойчивость судна при поперечных наклонениях называется поперечной. Она является наиболее важной характеристикой судна, определяющей его мореходные качества.
Различают начальную поперечную остойчивость при малых углах крена (до 10 — 15°) и остойчивость при больших наклонениях, так как восстанавливающий момент при малых и больших углах крена определяется различными способами.
Начальная остойчивость. Если судно под действием внешнего кренящего момента МКР (например, давления ветра) получит крен на угол θ (угол между исходной WL0 и действующей WL1 ватерлиниями), то, вследствие изменения формы подводной части судна, центр величины С переместится в точку С1 (рис. 5). Сила поддержания yV будет приложена в точке C1 и направлена перпендикулярно к действующей ватерлинии WL1. Точка М находится на пересечении диаметральной плоскости с линией действия сил поддержания и называется поперечным метацентром. Сила веса судна Р остается в центре тяжести G. Вместе с силой yV она образует пару сил, которая препятствует наклонению судна кренящим моментом МКР. Момент этой пары сил называется восстанавливающим моментом МВ. Величина его зависит от плеча l=GK между силами веса и поддержания наклоненного судна: MВ = Pl =Ph sin θ, где h — возвышение точки М над ЦТ судна G, называемое поперечной метацентрической высотой судна.
Рис. 5. Действие сил при крене судна.
Из формулы видно, что величина восстанавливающего момента тем больше, чем больше h. Следовательно, метацентрическая высота может служить мерой остойчивости для данного судна.
Величина h данного судна при определенной осадке зависит от положения центра тяжести судна. Если грузы расположить так, чтобы центр тяжести судна занял более высокое положение, то метацентрическая высота уменьшится, а вместе с ней — плечо статической остойчивости и восстанавливающий момент, т. е. остойчивость судна понизится. При понижении положения центра тяжести метацентрическая высота увеличится, остойчивость судна повысится.
Так как для малых углов их синусы приближенно равны величине углов, измеренных в радианах, то можно записать МВ = Рhθ.
Метацентрическую высоту можно определить из выражения h = r + zc — zg, где zc — возвышение ЦВ над ОЛ; r — поперечный метацентрический радиус, т. е. возвышение метацентра над ЦВ; zg — возвышение ЦТ судна над основной.
На построенном судне начальную метацентрическую высоту определяют опытным путем — кренованием, т. е. поперечным наклонением судна путем перемещения груза определенного веса, называемого крен-балластом.
Остойчивость на больших углах крена. По мере увеличения крена судна восстанавливающий момент сначала возрастает, затем уменьшается, становится равным нулю и далее не только не препятствует наклонению, а наоборот, способствует ему (рис. 6).
Рис. 6. Диаграмма статической остойчивости.
Так как водоизмещение для данного состояния нагрузки постоянно, то восстанавливающий момент изменяется только вследствие изменения плеча поперечной остойчивости lст. По расчетам поперечной остойчивости на больших углах крена строят диаграмму статической остойчивости, представляющую собой график, выражающий зависимость lст от угла крена. Диаграмму статической остойчивости строят для наиболее характерных и опасных случаев нагрузки судна.
Пользуясь диаграммой, можно определить угол крена по известному кренящему моменту или, наоборот, по известному углу крена найти кренящий момент. По диаграмме статической остойчивости можно определить начальную метацентрическую высоту. Для этого от начала координат откладывают радиан, равный 57,3°, и восстанавливают перпендикуляр до пересечения с касательной к кривой плеч остойчивости в начале координат. Отрезок между горизонтальной осью и точкой пересечения в масштабе диаграммы и будет равен начальной метацентрической высоте.
При медленном (статическом) действии кренящего момента состояние равновесия при крене наступает, если соблюдается условие равенства моментов, т. е. МКР = МВ (рис. 7).
Рис. 7. Определение угла крена от действия статически (а) и динамически (б) приложенной силы.
При динамическом действии кренящего момента (порыв ветра, рывок буксирного троса на борт) судно, наклоняясь, приобретает угловую скорость. Оно по инерции пройдет положение статического равновесия и будет продолжать крениться до тех пор, пока работа кренящего момента не станет равной работе восстанавливающего.
Величину, угла крена при динамическом действии кренящего момента можно определить по диаграмме статической остойчивости. Горизонтальную линию кренящего момента продолжают вправо до тех пор, пока площадь ОДСЕ (работа кренящего момента) не станет равной площади фигуры ОБЕ (работа восстанавливающего момента). При этом площадь ОАСЕ является общей, поэтому можно ограничиться сравнением площадей ОДА и ABC.
Если же площадь, ограниченная кривой восстанавливающих моментов, окажется недостаточной, то судно опрокинется.
Остойчивость морских судов должна отвечать требованиям Регистра, в соответствии с которыми необходимо выполнение условия (так называемого критерия погоды): К=Mопрмин / Мднmax ≥ 1» где Mопрмин — минимальный опрокидывающий момент (минимальный динамически приложенный кренящий момент с учетом качки), под действием которого судно еще не потеряет остойчивость; Мднmax — динамически приложенный кренящий момент от давления ветра при наихудшем в отношении остойчивости варианте загрузки.
В соответствии с требованиями Регистра максимальное плечо диаграммы статической остойчивости lmax должно быть не менее 0,25 м для судов длиной 85 м и не менее 0,20 м для судов более 105 м при угле крена θ более 30°. Угол заката диаграммы (угол, при котором кривая плеч остойчивости пересекает горизонтальную ось) для всех судов должен быть не менее 60°.
Влияние жидких грузов на остойчивость. Если цистерна заполнена не доверху, т. е. в ней имеется свободная поверхность жидкости, то при наклонении жидкость перельется в сторону крена и центр тяжести судна сместится в ту же сторону. Это приведет к уменьшению плеча остойчивости, а следовательно, к уменьшению восстанавливающего момента. При этом чем шире цистерна, в которой имеется свободная поверхность жидкости, тем значительнее будет уменьшение поперечной остойчивости. Для уменьшения влияния свободной поверхности целесообразно уменьшать ширину цистерн и стремиться к тому, чтобы во время эксплуатации было минимальное количество цистерн со свободной поверхностью жидкости.
Влияние сыпучих грузов на остойчивость. При перевозке сыпучих грузов (зерна) наблюдается несколько иная картина. В начале наклонения груз не перемещается. Только когда угол крена превысит угол естественного откоса, груз начинает пересыпаться. При этом пересыпавшийся груз не вернется в прежнее положение, а, оставшись у борта, создаст остаточный крен, что при повторных кренящих моментах (например, шквалах) может привести к потере остойчивости и опрокидыванию судна.
Для предотвращения пересыпания зерна в трюмах устанавливают подвесные продольные полупереборки — шифтинг-бордсы либо укладывают поверх насыпанного в трюме зерна мешки с зерном (мешкование груза).
Влияние подвешенного груза на остойчивость. Если груз находится в трюме, то при подъеме его, например краном, происходит как бы мгновенный перенос груза в точку подвеса. В результате ЦТ судна сместится вертикально вверх, что приведет к уменьшению плеча восстанавливающего момента при получении судном крена, т. е. к уменьшению остойчивости. При этом уменьшение остойчивости будет тем больше, чем больше масса груза и высота его подвеса.
