- •Географічні координати і їх різниці. Рш, рд, рмч, отш.
- •Точки лінії і кола на земній поверхні
- •Морські одиниці довжини і швидкості. Визначення поправки і коефіцієнта лага. Мірна лінія
- •Судновий магнетизм. Девіація магнітного компаса. Компасні курси і пеленги. Поправка магнітного компаса.
- •Дальність видимості обрію. Дальність видимості вогнів і предметів.
- •Види проекцій карт, які використовуються в навігації. Масштаб карти. Читання морських навігаційних карт. Спеціальні і допоміжні морські карти, призначення, використання.
- •Картографічна проекція Меркатора. Використання в навігації. Переваги і недоліки.
- •Головний і місцевий масштаби меркаторських карт. Гранична точність масштабу. Модуль масштабу.
- •Системи ділення істинного горизонту. Істинний курс, пеленг, курсовий кут.
- •Земний магнетизм. Магнітне схилення. Магнітні курси і пеленги.
- •Виправлення курсів і пеленгів. Поняття терміну «Виправлення». Схеми виправлення курсів і пеленгів.
- •Класифікація карт, які використовуються в судноводіння. Склад карт. Вимоги Конвенції солас у відношенні карт і посібників для плавання.
- •Гірокомпасні курси і пеленги. Способи використання поправки гірокомпаса
- •Перевід курсів і пеленгів. Поняття терміну «перевід». Схеми переводу курсів і пеленгів.
- •Комбіновані методи визначення місця судна. Переваги і недоліки. Точність визначення.
- •Навігаційні створи. Види створів. Чутливість. Використання в навігаційній практиці.
- •Дрейф судна. Визначення кута дрейфу при прокладке. Пряма і зворотна задача.
- •Морські течії. Облік постійної течії при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача. Визначення кута зносу.
- •Ортодромія, її властивості та обчислення елементів.
- •Локсодромія,її властивості та обчислення елементів.
- •Обчислення довжини ортодромії та локсодроміі при плаванні по двк.
- •Методика обчислень координат проміжних точок при плаванні по двк.
- •Визначення місця судна за двома та трьома пеленгами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за двома горизонтальними кутами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за допомогою рлс. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за крюйс-пеленгом. Точність визначення.
- •Визначення місця судна комбінованим способом. Точність визначення.
- •Система Міждународної асоціації маячних служб (мамс). Регіон a. Призначення та використання.
- •Система мамс. Регіон б. Призначення та використання.
- •Мамс. Кардинальна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Мамс. Латеральна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Підготовка штурманської частини до рейсу. Підйом карти.
- •Циркуляція судна. Елементи циркуляції. Врахування циркуляції при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача.
- •Приливо-відпливні явища та їх елементи. Облік при прокладці.
- •Ecdis, пристрій і перспективи розвитку.
- •2.«Управління судном»
- •Маневрові властивості судна. Керованість судна. Чинники, від яких вона залежить.
- •Маневрові властивості судна.Поворотність.Чинники, від яких вона залежить.
- •Спротив рідини руху судна.Види спротиву, їх характеристика.Буксировочна потужність, пропульсивний коєфіцієнт.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається вперед гвинт обертається назад.
- •Взаємодія гвинтового струменю з кормою.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається назад, гвинт обертається назад.
- •Інерційні характеристики судна.Гальмування:вільне, активне, підгальмування, розгін.
- •Прямолінійний і криволінійний рух судна.Сили і моменти.
- •Остійність судна на курсі.Діаграми остійності.
- •Вплив вітру на керованість.Дії вітру з різних напрямків.Сили і моменти.
- •Інерційно-гальмові характеристики судна.Методи розрахунку та графічне зображення.
- •Гідродинамічна взаємодія між суднами при розходженні і обгоні.
- •Циркуляція судна, періоди і геометричні елементи.Характеристика періодів.
- •Циркуляція при дії вітру з різних напрямків.
- •Циркуляція на течії з різних напрямків.
- •Плавання на мілководі.Фізичний зміст.Критична швидкість.
- •Вплив мілководдя на занурення, швидкість , поворотність, гальмування.
- •Керованість судна під час плавання на розширеному мілководі.Гідродинамічна взаємодія між судном і обмілинами.
- •Керованість судна на звуженому мілководді(каналах, фарватерах,протоках).Гідродинамічна взаємодія між стінками каналу, звуженню і розширенням.
- •Влияние рельефа канала на управляемость судна
- •Влияние течения на управляемость судна в канале
- •Поворот судна в канале
- •Особенности расхождения судов в канале
- •Разворот судна в узкости
- •Меры предосторожности при проходе мимо ошвартованных в канале судов
- •Управління одногвинтовими суднами при русі назад.
- •Управління багатогвинтовими суднами.Рух «враздрай» вперед і назад.
- •Вибір місця якірної стоянки, фактори що впливають, характеристика грунтів.
- •Утримуюча сила якірного пристрою, сили діючи на судно, яке стоїть на якорі.
- •Розрахунок довжини якірного ланцюга.Забеспечення безпеки під час стоянки на якорі.
- •Постановка і зняття судна на якір.
- •Постановка судна на два якоря.Способи зменьшення коливань судна і підвищення надійності стоянки.
- •Керування судном при самостійному швартуванні.
- •Швартування суден і постановка на швартовні бочки з допомогою буксирів.
- •Штормове плавання судна.Характеристика хвилювання.Вибір способу штормового плавання.
- •Підготовка судна для плавання у шторм.Плавання проти хвиль і за хвилями.
- •Швартовні операції у відкритому морі і на рейдах.
- •Способи пересаджування людей у морі при різних умовах.
- •Самостійне плавання судна у льодах.
- •Самостоятельное плавание транспортного судна во льдах.
- •Управління судном при виконанні рятувальних операцій.Маневрування приспусканні і підьомі рятувальних засобів.
- •Засоби підвищення керованістю судна:підрулюючий пристрій, поворотні колонки, азімутальні гондоли.
- •3.Міждународні правила попередження зіткнення суден-72
- •Що означає термін: «судно, яке позбавлене можливості управлятися».
- •Що означає термін: «судно обмежене у можливості маневрувати»? Які судна належать до суден, що обмежені у можливості маневрувати?Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно обмежене своєю осадкою»? Які додаткові вогні та знаки повинно виставляти судно, яке обмежене своєю осадкою? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно на ходу»? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 5 мппзс-72. Правило 5 - Наблюдение
- •Процитуйте Правило 2 мппзс-72. Правило 2 - Ответственность
- •Процитуйте Правило 6 мппзс-72?
- •Як судно повинно використовувати радар для запобігання зіткнення з іншим судном?
- •Як повинен діяти штурман, якщо він має сумнів щодо ризику зіткнення з іншим судном? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція зменшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція не змінюється. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція збільшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 7 мппзс-72.
- •Як і коли має діяти судно, яке зобов’язане не заважати іншому судну безпечно рухатися? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Процитуйте Правило 8 мппзс-72. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Як судна, зайняті ловом риби, повинні поводитися з суднами, що можуть рухатися лише уздовж каналу або фарватеру? Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи можуть судна обганяти одне одного у вузькості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з правого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з лівого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 9 мппзс-72. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи може судно ставати на якір в системі розподілу руху? Якщо так, де, коли, у яких випадках? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Процитуйте Правило 10 мппзс-72. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Обов’язки судна, що обганяє інше судно. Розповісти правило у якому це сказано. Правило 13 Обгон
- •Процитуйте Правило 14 мппзс-72. Правило 14 Ситуация сближения судов, идущих прямо друг на друга
- •Процитуйте Правило 18 мппзс-72. Правило 18 Взаимные обязанности судов
- •Чи можна робити поворот праворуч, коли судно розходиться з іншим судном в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Яким чином можна встановити наявність небезпеки зіткнення в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Процитуйте Правило 19 мппзс-72. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Що означає термін «топовий вогонь»? Де він встановлюється?Який колір має топовий вогонь, яку дугу горизонту він освітлює, дальність його видимості? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які судна на ходу подають звуковий сигнал, який складається з одного довгого та наступних за ним двох коротких? Розповісти правило у якому це сказано.
- •4.Теорія та устрій судна
- •Конструкція корпусу судна. Повздовжна, поперечна та змішана система набору судна.
- •Суднові пристрої: швартовний, якірний, рульовий, рятувальний, вантажний, буксирний, щогловий.
- •Суднові системи.
- •Головні площини судна. Головні розмеріння судна. Теоретичне креслення, його проекції й лінії.
- •Сили, що діють на плаваюче судно. Умови й рівняння рівноваги судна.
- •Зміна осадки, початкової остійності при прийманні (знятті) вантажу, перенос вантажу уздовж осей судна.
- •Запас плавучості. Надводний борт і його нормування. Вантажна марка. Зміна посадки судна при зміні щільності забортної води.
- •Остійність на малих кутах крену. Теорема Ейлера про рівнооб`ємні нахилення суд. Метацентр, метацентричний радіус і висота.
- •Метацентрична формула остійності. Розрахунки метацентричних висот при складанні вантажного плану.
- •Вплив рідких вантажів на остійність. Вплив підвішених вантажів на остійність. Метод кренування.
- •Остійність на великих кутах крену. Діаграма статичної остійності, її характеристики. Стійка й нестійка рівновага судна. Універсальна діаграма статичної остійності.
- •Плечі остійності форми й ваги. Інтерполяційні криві плечей остійності форми й користування ними (пантокарени).
- •Статична й динамічна дія моменту, що кренить. Поняття про динамічну остійність.
- •Діаграма динамічної остійності і її розрахунки. Зв'язок з діаграмою статичної остійності.
- •Задачи,які розв`язуються за допомогою діаграм статичної й динамічної остійності.
- •Контроль остійності на судні за критеріями імо.
- •Загальна й місцева міцність корпуса. Контроль загальної поздовжньої міцності судна.
- •Поняття непотоплюваності судна. Категорії затоплених відсіків. Коефіцієнти проникності.
- •5.«Морехідна астрономія»
- •Визначення добового ходу і поправки хронометра за його добовим ходом.
- •Визначення місця судна за допомогою одночасними спостереженнями 3-х і 4-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за різночасними спостереженнями Сонця. Точність.
- •Визначення місця судна методом за різночасними спостереженнями Сонця, коли одна з висот виміряна під час кульмінації. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил, якщо одним з них є Полярна зірка. Точність.
- •Визначення назви невідомої зірки або планети за допомогою зоряного глобусу.
- •Визначення поправки компаса за методом моментів.
- •Визначення поправки компаса за Полярною зіркою.
- •Визначення поправки компаса у момент видимого сходу або заходу верхнього краю Сонця.
- •Визначення суднового часу сходу і заходу Сонця та Місяця.
- •Визначення широти за меридіональною висотою Сонця.
- •Визначення широти за Полярною зіркою.
- •Підбір світил на заданий момент спостережень за допомогою зоряного глобусу.
- •Принцип устрою навігаційного секстана.
- •Розрахунок суднового часу кульмінації Сонця за допомогою Міждународного Астрономічного щорічника (мащ).
- •Розрахунок суднового часу початку і кінця навігаційних сутінок за допомогою мащ.
- •Нанесення висотних ліній положення на меркаторську карту прокладкою від зчислимого місця. Сутність методу Сент-Ілера. Прокладка влп на карті та плані.
- •6.Метеорологія
- •Будова та склад земної атмосфери.
- •Загальна циркуляція атмосфери. Атмосферні фронти, циклони, антициклони, стадії розвитку, шляхи руху.
- •Причини утворення туманів та їх вірогідність в різних широтах.
- •Атмосферні фронти. Погодні умови при проходженні атмосферних фронтів.
- •Яку інформацію несуть факсимільні карти погоди?
- •Вологість повітря. Відносна вологість, її вимір і зміна в залежності від зовнішніх умов.
- •Причини утворення вітру. Постійні вітри. Мусони і пасати.
- •Умови визначення гаданого, істинного вітру. Розрахунок.
- •Циклони. Погодні умови при проходженні циклонів.
- •Антициклони. Погодні умови при проходженні антициклонів.
- •Тропічні циклони. Особливості погоди. Характерні рухи тропічних циклонів.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у північній півкулі.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у південній півкулі.
- •Класифікація морських льодів.
- •1. Принцип роботи гірокомпасів. Пристрій, комплектація
- •2. Похибки гірокомпасів і способи їх усунення
- •3. Типи вимірювачів швидкості й пройденої відстані (лагів) та принцип роботи.
- •4. Типи ехолотів і принцип роботи.
- •5. Пристрій і поправка магнітного компаса. Способи знищення девіації.
- •6. Зарп. Призначення і оцінити потреби.
- •8.Морське право та международні конвенції
- •1. Поняття та ознаки загальної і приватної аварії.
- •2. Базисні умови зовнішньоторговельних контрактів.(fob, fas,cif,caf). Їх особливості.
- •3. Основні принципи морського страхування.
- •4. Конвенція solas-74. Основні положення.
- •Глава 10. О мерах безопасности для высокоскоростных судов.
- •5. Конвенція stcw-78/95. Основні положення.
- •6. Конвенція marpol. Основні положення.
- •7. Конвенції imdg, ism-code, іамsar.Основні положення.
- •8. Ршсу-98. Основні положення.
- •9.Основи несення штурманської вахти
- •1. Підготовка плану переходу судна (Passage Plan).
- •2.Дії вахтового помічника капітана при плаванні в прибережних водах.
- •3. Обставини, про які вахтовий помічник капітана негайно повідомляє капітанові.
- •4.Дії вахтового помічника капітана при підході до району зі зниженою видимістю.
- •5.Прийом і висадка лоцмана. Особливості плавання з лоцманом на борту. Лоцманська картка. Взаємодія вахтового помічника капітана з лоцманом.
- •6. Принципи несення ходової вахти.
1. Принцип роботи гірокомпасів. Пристрій, комплектація
Гирокомпа́с — механический указатель направления истинного (географического) меридиана, предназначенный для определения курса объекта, а также азимута(пеленга) ориентируемого направления.
Принцип действия гирокомпаса основан на использовании свойств гироскопа и суточного вращения Земли. Гирокомпас — это по существу гироскоп, то есть вращающееся колесо (ротор), установленное в кардановом подвесе, который обеспечивает оси ротора свободную ориентацию в пространстве.
Предположим, ротор начал вращаться вокруг своей оси, направление которой отлично от земной оси. В силу закона сохранения момента импульса, ротор будет сохранять свою ориентацию в пространстве. Поскольку Земля вращается, неподвижный относительно Земли наблюдатель видит, что ось гироскопа делает оборот за 24 часа. Такой вращающийся гироскоп сам по себе не является навигационным средством. Для возникновения прецессии ротор удерживают в плоскости горизонта, например, с помощью груза, удерживающего ось ротора в горизонтальном положении по отношению к земной поверхности. В этом случае сила тяжести будет создавать крутящий момент, и ось ротора будет поворачиваться на истинный север. Поскольку груз удерживает ось ротора в горизонтальном положении по отношению к земной поверхности, ось никогда не может совпадать с осью вращения Земли (кроме как на экваторе).
Основными приборами курсоуказания является гирокомпас. Основой всех гироскопических курсоуказателей является гироскоп (быстро вращающееся твердое тело), а работа этих курсоуказателей основана на свойстве гироскопа сохранять неизменным направление оси вращения в пространстве без действия моментов внешних сил.
Если взять идеально изготовленный свободный гироскоп (центр тяжести совпадает с его геометрическим центром и исключены силы трения в осях его подвеса), то его главная ось будет сохранять свое направление в пространстве постоянным, но такой гироскоп не будет постоянно указывать направление меридиана, т.е. учитывать суточное вращение Земли.
В гирокомпасах элементом, указующим направление меридиана, служит чувствительный элемент (ЧЭ), представляющий собой гиросферу с двумя гироскопами, соединенными между собой так, что может изменяться угол между их осями. Кроме того, центр тяжести ЧЭ гирокомпаса смещен относительно центра подвеса на определенную величину.
Смещение центра тяжести ЧЭ гирокомпаса вниз относительно центра подвеса приводит к тому, чтоглавная ось гироскопа, будучи отклоненной от меридиана, с течением времени будет поворачиваться относительно центра подвеса в сторону меридиана и через какое-то время «придет в меридиан». Время прихода в меридиан зависит от начального угла отклонения ЧЭ от истинного меридиана и широты места. (от 2,5 до 7 часов) – от т. I до т. VIII
Для сокращения этого времени гирокомпасы имеют устройство для ускоренного приведения в меридиан. Если с помощью такого устройства установить и удерживать ЧЭ ГК в меридиане с точностью до 2÷3°, то время прихода в положение равновесия сокращается до 1÷1,5 часов (min 45 мин.)
Главная ось ЧЭ работающего ГК на движущемся судне вследствие наличия динамических истатических погрешностей располагается по направлению гироскопического меридиана, не совпадающего с истинным меридианом.
Комплект гирокомпаса. Конструкция систем и узлов. В комплект гирокомпаса входят следующие приборы: основной прибор 1АМ; агрегат питания АМГ-202 с блоком регулировки частоты—прибор 18; курсограф 23АМ; репитеры для пеленгования 19К, установленные на пелорусах 20К—2 шт.; настенный репитер—38Г; репитер с подвесом 38К—’на специальном кронштейне; визуальный пеленгатор 22А; оптический пеленгатор ПГК-2;
планшет-корректор с набором таблиц скоростной погрешности для различных диапазонов широт; ЗИП и папка с технической документацией.
Основной прибор 1АМ состоит из основания и компасной секции. В основании смонтированы платы выводов, предохранители, магнитный усилитель резонансного типа УТ-1, реле МКУ-48С — для включения двигателя вентилятора в автоматическом режиме, пакетный переключатель—для запуска агрегата питания гирокомпаса. В передней части компасной секции размещены приборы контроля и сигнализации.
Гиросфера (или чувствительный элемент) представляет собой герметически закрытый шар (сферу), собранный из двух полушарий, выдавленных из листовой латуни, покрытых снаружи эбонитом, а в районе полюсов и экватора — графитом, через специальные буксы в которых подается питание на гиромоторы и катушки электромагнитного дутья. Вес ЧЭ в воздухе 3710 г, диаметр 192 мм. Внутри ЧЭ на кронштейне размещены два гиромотора, представляющие собой трехфазные асинхронные электродвигатели с короткозамкнутыми роторами типа «Беличье колесо», а статорная обмотка уложена внутри ротора. В верхней части гирокамеры установлен масляный успокоитель секционного типа, а также уложены верхняя и нижняя катушки электромагнитного дутья. Снаружи ЧЭ, в экваториальной плоскости, нанесены деления от 0° до 360° с ценой одного деления в 2°. В нижней части ЧЭ имеется отверстие, через специальный ниппель в котором залито веретенное масло. За счет веса масла смещается ц. т. ЧЭ вниз по оси Z—Z и достигается маятниковый эффект. Это же масло используется для смазки подшипников гиромоторов, поэтому ЧЭ всегда должен находиться в вертикальном положении. Категорически запрещается наклонять или опрокидывать ЧЭ, чтобы не вывести его преждевременно из строя.
Следящая сфера является связующей частью следящей системы и служит для жидкостного подвеса ЧЭ и подводки к нему электрического питания. Следящая сфера состоит из держателя 3 с шестью полыми стержнями 5 для подвода тока к следящей сфере и двух полусфер / верхней и нижней, выдавленных из листового алюминия, покрытых снаружи эбонитом, а изнутри — эбонитом и графитоэбонитом. Полусферы 1 связаны между собой кольцами 6. Верхняя полусфера на полюсе имеет отверстие для доступа поддерживающей жидкости внутрь следящей сферы. Между экваториальными поясами вставлены колонки 7, стекла 2 со срезами также для доступа внутрь поддерживающей жидкости. На стеклах нанесены горизонтальные риски, по которым можно определить положение ЧЭ по высоте. Держатель 3 с эбонитовым диском 4 подвешивается на подшипниках, закрепленных на столе гирокомпаса. На верхней части держателя закреплен коллектор с контактными кольцами. На верхней части стакана держателя крепится азимутальная шестеренка, которая соединяется зубчатой передачей с двигателем отработки следящей системы АДП-1, который механически связан с роторами датчиков курсоуказания типа ДИ-150.
Подвес чувствительного элемента осуществляется следующим образом. ЧЭ помещается внутри следящей сферы и вместе с ней погружается в резервуар с поддерживающей токопроводящей жидкостью. Трение ЧЭ о жидкость ничтожно и проявляется лишь в начальный момент поворота ЧЭ относительно следящей сферы, так как в дальнейшем следящая сфера вместе с жидкостью начнет поворачиваться вслед за ЧЭ. Зазор между ЧЭ и следящей сферой в верхней и нижней частях — 4—6 мм, а в экваториальной плоскости — 3,5 мм. При плавании судна в штормовую погоду, а также при выполнении маневров возникают ускорения, которые могут вызвать смещения ЧЭ и касание его о следящую сферу, что приведет к неустойчивой работе гирокомпаса. Во избежание этого в гирокомпасе «Амур-2» при температуре поддерживающей жидкости около +39°С ЧЭ (плотность ее р=1032 кг/м3) обладает нулевой плавучестью, а также центрируется внутри следящей сферы двумя катушками элекромагнитнитого дутья (рис. 129, где 1—следящая сфера; 2—ЧЭ; 3—катушка электромагнитного дутья верхняя; 4 — поддерживающая жидкость; 5 — нижняя катушка электромагнитного дутья).
