- •Географічні координати і їх різниці. Рш, рд, рмч, отш.
- •Точки лінії і кола на земній поверхні
- •Морські одиниці довжини і швидкості. Визначення поправки і коефіцієнта лага. Мірна лінія
- •Судновий магнетизм. Девіація магнітного компаса. Компасні курси і пеленги. Поправка магнітного компаса.
- •Дальність видимості обрію. Дальність видимості вогнів і предметів.
- •Види проекцій карт, які використовуються в навігації. Масштаб карти. Читання морських навігаційних карт. Спеціальні і допоміжні морські карти, призначення, використання.
- •Картографічна проекція Меркатора. Використання в навігації. Переваги і недоліки.
- •Головний і місцевий масштаби меркаторських карт. Гранична точність масштабу. Модуль масштабу.
- •Системи ділення істинного горизонту. Істинний курс, пеленг, курсовий кут.
- •Земний магнетизм. Магнітне схилення. Магнітні курси і пеленги.
- •Виправлення курсів і пеленгів. Поняття терміну «Виправлення». Схеми виправлення курсів і пеленгів.
- •Класифікація карт, які використовуються в судноводіння. Склад карт. Вимоги Конвенції солас у відношенні карт і посібників для плавання.
- •Гірокомпасні курси і пеленги. Способи використання поправки гірокомпаса
- •Перевід курсів і пеленгів. Поняття терміну «перевід». Схеми переводу курсів і пеленгів.
- •Комбіновані методи визначення місця судна. Переваги і недоліки. Точність визначення.
- •Навігаційні створи. Види створів. Чутливість. Використання в навігаційній практиці.
- •Дрейф судна. Визначення кута дрейфу при прокладке. Пряма і зворотна задача.
- •Морські течії. Облік постійної течії при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача. Визначення кута зносу.
- •Ортодромія, її властивості та обчислення елементів.
- •Локсодромія,її властивості та обчислення елементів.
- •Обчислення довжини ортодромії та локсодроміі при плаванні по двк.
- •Методика обчислень координат проміжних точок при плаванні по двк.
- •Визначення місця судна за двома та трьома пеленгами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за двома горизонтальними кутами. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за допомогою рлс. Точність визначення.
- •Визначення місця судна за крюйс-пеленгом. Точність визначення.
- •Визначення місця судна комбінованим способом. Точність визначення.
- •Система Міждународної асоціації маячних служб (мамс). Регіон a. Призначення та використання.
- •Система мамс. Регіон б. Призначення та використання.
- •Мамс. Кардинальна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Мамс. Латеральна система огородження навігаційної небезпеки. Будова та використання.
- •Підготовка штурманської частини до рейсу. Підйом карти.
- •Циркуляція судна. Елементи циркуляції. Врахування циркуляції при графічному зчисленні. Пряма і зворотна задача.
- •Приливо-відпливні явища та їх елементи. Облік при прокладці.
- •Ecdis, пристрій і перспективи розвитку.
- •2.«Управління судном»
- •Маневрові властивості судна. Керованість судна. Чинники, від яких вона залежить.
- •Маневрові властивості судна.Поворотність.Чинники, від яких вона залежить.
- •Спротив рідини руху судна.Види спротиву, їх характеристика.Буксировочна потужність, пропульсивний коєфіцієнт.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається вперед гвинт обертається назад.
- •Взаємодія гвинтового струменю з кормою.
- •Взаємодія гвинтового струменю з корпусом судна.Судно рухається назад, гвинт обертається назад.
- •Інерційні характеристики судна.Гальмування:вільне, активне, підгальмування, розгін.
- •Прямолінійний і криволінійний рух судна.Сили і моменти.
- •Остійність судна на курсі.Діаграми остійності.
- •Вплив вітру на керованість.Дії вітру з різних напрямків.Сили і моменти.
- •Інерційно-гальмові характеристики судна.Методи розрахунку та графічне зображення.
- •Гідродинамічна взаємодія між суднами при розходженні і обгоні.
- •Циркуляція судна, періоди і геометричні елементи.Характеристика періодів.
- •Циркуляція при дії вітру з різних напрямків.
- •Циркуляція на течії з різних напрямків.
- •Плавання на мілководі.Фізичний зміст.Критична швидкість.
- •Вплив мілководдя на занурення, швидкість , поворотність, гальмування.
- •Керованість судна під час плавання на розширеному мілководі.Гідродинамічна взаємодія між судном і обмілинами.
- •Керованість судна на звуженому мілководді(каналах, фарватерах,протоках).Гідродинамічна взаємодія між стінками каналу, звуженню і розширенням.
- •Влияние рельефа канала на управляемость судна
- •Влияние течения на управляемость судна в канале
- •Поворот судна в канале
- •Особенности расхождения судов в канале
- •Разворот судна в узкости
- •Меры предосторожности при проходе мимо ошвартованных в канале судов
- •Управління одногвинтовими суднами при русі назад.
- •Управління багатогвинтовими суднами.Рух «враздрай» вперед і назад.
- •Вибір місця якірної стоянки, фактори що впливають, характеристика грунтів.
- •Утримуюча сила якірного пристрою, сили діючи на судно, яке стоїть на якорі.
- •Розрахунок довжини якірного ланцюга.Забеспечення безпеки під час стоянки на якорі.
- •Постановка і зняття судна на якір.
- •Постановка судна на два якоря.Способи зменьшення коливань судна і підвищення надійності стоянки.
- •Керування судном при самостійному швартуванні.
- •Швартування суден і постановка на швартовні бочки з допомогою буксирів.
- •Штормове плавання судна.Характеристика хвилювання.Вибір способу штормового плавання.
- •Підготовка судна для плавання у шторм.Плавання проти хвиль і за хвилями.
- •Швартовні операції у відкритому морі і на рейдах.
- •Способи пересаджування людей у морі при різних умовах.
- •Самостійне плавання судна у льодах.
- •Самостоятельное плавание транспортного судна во льдах.
- •Управління судном при виконанні рятувальних операцій.Маневрування приспусканні і підьомі рятувальних засобів.
- •Засоби підвищення керованістю судна:підрулюючий пристрій, поворотні колонки, азімутальні гондоли.
- •3.Міждународні правила попередження зіткнення суден-72
- •Що означає термін: «судно, яке позбавлене можливості управлятися».
- •Що означає термін: «судно обмежене у можливості маневрувати»? Які судна належать до суден, що обмежені у можливості маневрувати?Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно обмежене своєю осадкою»? Які додаткові вогні та знаки повинно виставляти судно, яке обмежене своєю осадкою? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Що означає термін: «судно на ходу»? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 5 мппзс-72. Правило 5 - Наблюдение
- •Процитуйте Правило 2 мппзс-72. Правило 2 - Ответственность
- •Процитуйте Правило 6 мппзс-72?
- •Як судно повинно використовувати радар для запобігання зіткнення з іншим судном?
- •Як повинен діяти штурман, якщо він має сумнів щодо ризику зіткнення з іншим судном? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція зменшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція не змінюється. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Роз’ясніть ситуацію: пеленг на судно не змінюється, дистанція збільшується. Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 7 мппзс-72.
- •Як і коли має діяти судно, яке зобов’язане не заважати іншому судну безпечно рухатися? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Процитуйте Правило 8 мппзс-72. Правило 8 Действия для предупреждения столкновения
- •Як судна, зайняті ловом риби, повинні поводитися з суднами, що можуть рухатися лише уздовж каналу або фарватеру? Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи можуть судна обганяти одне одного у вузькості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з правого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які звукові сигнали подає судно, яке наважується обігнати інше у вузькості з лівого борту? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Процитуйте Правило 9 мппзс-72. Правило 9 Плавание в узкостях
- •Чи може судно ставати на якір в системі розподілу руху? Якщо так, де, коли, у яких випадках? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Процитуйте Правило 10 мппзс-72. Правило 10 Плавание по системам разделения движения
- •Обов’язки судна, що обганяє інше судно. Розповісти правило у якому це сказано. Правило 13 Обгон
- •Процитуйте Правило 14 мппзс-72. Правило 14 Ситуация сближения судов, идущих прямо друг на друга
- •Процитуйте Правило 18 мппзс-72. Правило 18 Взаимные обязанности судов
- •Чи можна робити поворот праворуч, коли судно розходиться з іншим судном в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Яким чином можна встановити наявність небезпеки зіткнення в умовах обмеженої видимості? Розповісти правило у якому це сказано. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Процитуйте Правило 19 мппзс-72. Правило 19 Плавание судов при ограниченной видимости
- •Що означає термін «топовий вогонь»? Де він встановлюється?Який колір має топовий вогонь, яку дугу горизонту він освітлює, дальність його видимості? Розповісти правило у якому це сказано.
- •Які судна на ходу подають звуковий сигнал, який складається з одного довгого та наступних за ним двох коротких? Розповісти правило у якому це сказано.
- •4.Теорія та устрій судна
- •Конструкція корпусу судна. Повздовжна, поперечна та змішана система набору судна.
- •Суднові пристрої: швартовний, якірний, рульовий, рятувальний, вантажний, буксирний, щогловий.
- •Суднові системи.
- •Головні площини судна. Головні розмеріння судна. Теоретичне креслення, його проекції й лінії.
- •Сили, що діють на плаваюче судно. Умови й рівняння рівноваги судна.
- •Зміна осадки, початкової остійності при прийманні (знятті) вантажу, перенос вантажу уздовж осей судна.
- •Запас плавучості. Надводний борт і його нормування. Вантажна марка. Зміна посадки судна при зміні щільності забортної води.
- •Остійність на малих кутах крену. Теорема Ейлера про рівнооб`ємні нахилення суд. Метацентр, метацентричний радіус і висота.
- •Метацентрична формула остійності. Розрахунки метацентричних висот при складанні вантажного плану.
- •Вплив рідких вантажів на остійність. Вплив підвішених вантажів на остійність. Метод кренування.
- •Остійність на великих кутах крену. Діаграма статичної остійності, її характеристики. Стійка й нестійка рівновага судна. Універсальна діаграма статичної остійності.
- •Плечі остійності форми й ваги. Інтерполяційні криві плечей остійності форми й користування ними (пантокарени).
- •Статична й динамічна дія моменту, що кренить. Поняття про динамічну остійність.
- •Діаграма динамічної остійності і її розрахунки. Зв'язок з діаграмою статичної остійності.
- •Задачи,які розв`язуються за допомогою діаграм статичної й динамічної остійності.
- •Контроль остійності на судні за критеріями імо.
- •Загальна й місцева міцність корпуса. Контроль загальної поздовжньої міцності судна.
- •Поняття непотоплюваності судна. Категорії затоплених відсіків. Коефіцієнти проникності.
- •5.«Морехідна астрономія»
- •Визначення добового ходу і поправки хронометра за його добовим ходом.
- •Визначення місця судна за допомогою одночасними спостереженнями 3-х і 4-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил. Точність.
- •Визначення місця судна за різночасними спостереженнями Сонця. Точність.
- •Визначення місця судна методом за різночасними спостереженнями Сонця, коли одна з висот виміряна під час кульмінації. Точність.
- •Визначення місця судна за одночасними спостереженнями 2-х світил, якщо одним з них є Полярна зірка. Точність.
- •Визначення назви невідомої зірки або планети за допомогою зоряного глобусу.
- •Визначення поправки компаса за методом моментів.
- •Визначення поправки компаса за Полярною зіркою.
- •Визначення поправки компаса у момент видимого сходу або заходу верхнього краю Сонця.
- •Визначення суднового часу сходу і заходу Сонця та Місяця.
- •Визначення широти за меридіональною висотою Сонця.
- •Визначення широти за Полярною зіркою.
- •Підбір світил на заданий момент спостережень за допомогою зоряного глобусу.
- •Принцип устрою навігаційного секстана.
- •Розрахунок суднового часу кульмінації Сонця за допомогою Міждународного Астрономічного щорічника (мащ).
- •Розрахунок суднового часу початку і кінця навігаційних сутінок за допомогою мащ.
- •Нанесення висотних ліній положення на меркаторську карту прокладкою від зчислимого місця. Сутність методу Сент-Ілера. Прокладка влп на карті та плані.
- •6.Метеорологія
- •Будова та склад земної атмосфери.
- •Загальна циркуляція атмосфери. Атмосферні фронти, циклони, антициклони, стадії розвитку, шляхи руху.
- •Причини утворення туманів та їх вірогідність в різних широтах.
- •Атмосферні фронти. Погодні умови при проходженні атмосферних фронтів.
- •Яку інформацію несуть факсимільні карти погоди?
- •Вологість повітря. Відносна вологість, її вимір і зміна в залежності від зовнішніх умов.
- •Причини утворення вітру. Постійні вітри. Мусони і пасати.
- •Умови визначення гаданого, істинного вітру. Розрахунок.
- •Циклони. Погодні умови при проходженні циклонів.
- •Антициклони. Погодні умови при проходженні антициклонів.
- •Тропічні циклони. Особливості погоди. Характерні рухи тропічних циклонів.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у північній півкулі.
- •Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у південній півкулі.
- •Класифікація морських льодів.
- •1. Принцип роботи гірокомпасів. Пристрій, комплектація
- •2. Похибки гірокомпасів і способи їх усунення
- •3. Типи вимірювачів швидкості й пройденої відстані (лагів) та принцип роботи.
- •4. Типи ехолотів і принцип роботи.
- •5. Пристрій і поправка магнітного компаса. Способи знищення девіації.
- •6. Зарп. Призначення і оцінити потреби.
- •8.Морське право та международні конвенції
- •1. Поняття та ознаки загальної і приватної аварії.
- •2. Базисні умови зовнішньоторговельних контрактів.(fob, fas,cif,caf). Їх особливості.
- •3. Основні принципи морського страхування.
- •4. Конвенція solas-74. Основні положення.
- •Глава 10. О мерах безопасности для высокоскоростных судов.
- •5. Конвенція stcw-78/95. Основні положення.
- •6. Конвенція marpol. Основні положення.
- •7. Конвенції imdg, ism-code, іамsar.Основні положення.
- •8. Ршсу-98. Основні положення.
- •9.Основи несення штурманської вахти
- •1. Підготовка плану переходу судна (Passage Plan).
- •2.Дії вахтового помічника капітана при плаванні в прибережних водах.
- •3. Обставини, про які вахтовий помічник капітана негайно повідомляє капітанові.
- •4.Дії вахтового помічника капітана при підході до району зі зниженою видимістю.
- •5.Прийом і висадка лоцмана. Особливості плавання з лоцманом на борту. Лоцманська картка. Взаємодія вахтового помічника капітана з лоцманом.
- •6. Принципи несення ходової вахти.
Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у північній півкулі.
Рекомендації по маневруванню судна у зоні тропічного циклону у південній півкулі.
При обнаружении первых признаков приближения тропического циклона определить положение судна относительно центра и пути движения циклона. Если направление ветра изменяется по часовой стрелке, то судно находится справа от пути циклона, если против часовой стрелки — слева.
Рис. 6. Правила расхождения судна с тропическим циклоном: а - в Северном полушарии б - в Южном полушарии.
Последовательное определение направления на центр циклона позволяет получить представление о направлении и скорости перемещения тропического циклона. Но при этом необходимо проявлять должную осторожность при оценке полученных результатов, так как способы определения положения судна относительно пути циклона не гарантируют абсолютной точности расчетов.
В настоящее время, в связи с наличием штормовой службы предупреждения о тропических циклонах с представляется возможным иметь более точную и широкую информацию о перемещении циклона, стадии его развития и зонах штормовых ветров и т. д. Рекомендации по расхождению судна с тропическим циклоном.
Цель маневра расхождения с центром тропического циклона — это уйти от штормовой погоды.
В общем случае (при классической схеме распределения ветра) маневр расхождения возможен по схеме, изображенной на рис. 58. Пунктиром указана сторона отворота. Общие правила расхождения с тропическим циклоном гласят: для северного полушария — в случае надвижения левой половины или центра циклона надо изменять курс судна так, чтобы ветер дул в корму справа (курс бакштаг правого галса), а при прохождении правой половины — следовать курсами, при которых ветер дул бы в нос справа (курс бейдевинд правого галса), и идти в каждом из этих случаев до тех пор, пока не начнется рост давления.
Для южного полушария—в случае надвижения на район плавания судна правой половины или центра циклона надо изменять курс судна так, чтобы ветер дул в корму слева (курс бакштаг левого галса), а при прохождении левой половины следовать курсами, при которых ветер дул бы в нос слева (курс бейдевинд левого галса), и идти в каждом из этих случаев до тех пор, пока не начнется рост давления.
Однако нельзя слепо доверяться общим схемам расхождения с тропическим циклоном, которые приводятся в пособиях и руководствах по мореплаванию (в частности, и схемам, приведенным выше). Маневрирование судна для расхождения с центром тропического циклона должно осуществляться с учетом конкретной метеорологической и навигационной обстановки. После выполнения маневра следует продолжать непрерывные и тщательные наблюдения за ходом погоды в районе плавания судна, чтобы своевременно исправить и изменить маневр.
Класифікація морських льодів.
Общие сведения. Морские льды классифицируются по происхождению, формам и размерам, состоянию поверхности льда (ровный, торосистый и т. п.), возрасту (стадии развития и разрушения различных видов льда), навигационному (проходимость льдов судами) и динамическому (неподвижные и плавучие льды) признакам.По происхождению наблюдаемые в море льды делятся на морские, речные и глетчерные (лед материкового происхождения - айсберги, ледяные острова).
Речные льды, выносимые в море, обычно коричневатого цвета, имеют те же формы, что и морские. Глетчерный лед резко отличается от морского и речного вертикальными размерами, формами и цветом.
Виды и формы льдов.
В зависимости от стадии развития и условий льдообразования льды делятся на следующие виды и формы.
Начальные виды льдов:
ледяные иглы - кристаллы льда в виде тонких игл или пластинок, образующихся на поверхности воды или в ее толще;
ледяное сало - скопление на поверхности воды смерзшихся ледяных игл в виде пятен или тонкого сплошного слоя серовато-свинцового цвета, придающих водной поверхности матово-маслянистый вид;
снежура- вязкая, кашеобразная масса, образующаяся при обильном снегопаде на охлажденную воду;
шуга - скопление рыхлых белесоватых комков льда диаметром в несколько сантиметров, образующихся из ледяного сала, снежуры и донного льда;
нилас - тонкая, эластичная ледяная корка толщиной до 10 см, легко прогибающаяся на волне и зыби; имеет матовую поверхность;
склянка - тонкий прозрачный лед в виде блестящей хрупкой корки толщиной до 5 см, образующийся из ледяных кристаллов или ледяного сала при спокойном состоянии моря; легко ломается при ветре или волне;
блинчатый лед - лед, преимущественно круглой формы от 30 см до 3 м в диаметре и толщиной до 10 см, с приподнятыми белыми краями вследствие удара льдин одна о другую.
Молодой лед - лед в его переходной стадии между начальными видами льдов и однолетним льдом, толщиной 15-30 см, имеет серый или серо-белый оттенок.
Однолетний лед - лед, просуществовавший не более одной зимы, развивающийся из молодого льда, толщиной от 30 см до 2 м. Подразделяется на:
однолетний тонкий лед (белый лед) толщиной от 30 до 70 см,
однолетний лед средний от 70 до 120 см и
однолетний толстый лед толщиной более 120 см.
Двухлетний лед - лед, находящийся во втором годичном цикле нарастания и достигающий к концу второй зимы 2 м и более.
Многолетний или паковый лед - лед, просуществовавший более двух лет, толщиной до 3 м и более; опресненный, имеет оттенок голубого цвета.
Неподвижный лед.
Припай - сплошной ледяной покров, связанный с берегом, а на мелководных участках моря - и с дном; является основной формой неподвижного льда. Припай может распространяться в ширину до нескольких десятков, а иногда и сотен километров. Толщина припая в Арктике обычно 2-3 м, в морях умеренных широт -1 -1,5 м и в южных морях СССР - 0,5-1,0 м.
Ледяной заберег - первоначальная стадия формирования припая; образуется у берегов, состоит обычно из ниласа или склянки, может достигать ширины до 100-200 м.
Подошва припая - часть припая, примерзшая непосредственно к берегу и не подверженная вертикальным колебаниям при приливе и других изменениях уровня моря.
Стамуха - ледяное торосистое образование, сидящее на грунте.
Лед на берегу - нагромождение льда на пологом берегу.
Плавучий лед.
Плавучие льды не связаны с берегом и дрейфуют под влиянием ветра и течения. К ним относятся начальные стадии льда (сало, снежура, шуга, блинчатый лед), более поздние его формы (нилас, молодик, однолетний, двухлетний и многолетний лед), лед в виде полей, их обломков или отдельных льдин, а также айсберги, их обломки и ледяные острова.
В зависимости от размеров льдин плавучие льды подразделяются на следующие формы:
ледяные поля - это наиболее крупные по площади образования дрейфующего льда, которые по размерам делятся на гигантские (свыше 10 км в поперечнике), обширные (2-10 км), большие (0,5-2 км) и обломки полей - льдины размером 100- 500 м;
крупнобитый лед - льдины размером 20-100 м;
мелкобитый лед - льдины размером 2-20 м;
тертый лед - льдины размером 0,5-2 м;
сморозь - смерзшиеся в ледяном поле куски льда различного возраста;
торосы -отдельные нагромождения обломков льдин (бугры) на ледяном покрове, образующиеся вследствие сильного столкновения или сжатия льдов;
несяк - большой торос или группа торосов, смерзшихся вместе, представляющих собой отдельную льдину со сравнительно малыми горизонтальными и большими вертикальными размерами; осадка до 20-25 м и высота над уровнем моря до 5 м.
Материковый лед.
Айсберги, ледяные дрейфующие острова. Материковый (ледниковый) или глетчерный лед образуется на суше из твердых атмосферных осадков, который потом постепенно сползает в море. Льды материкового происхождения делятся на неподвижные и дрейфующие.
К неподвижным льдам материкового происхождения относятся:
язык ледника - часть ледника, сильно выдвинувшаяся в море, находится на плаву и иногда простирается от берега на многие десятки километров, имеет большую ширину, в особенности в Антарктике;
шельфовый лед - ледовое образование, возвышающееся над уровнем моря более чем на 2 м; имеет обычно волнообразную поверхность;
ледяной барьер - край ледникового языка или шельфового льда, возвышающийся над уровнем моря от 2 до нескольких десятков метров.
К дрейфующим льдам относятся айсберги и ледяные острова.
Айсберг - отделившаяся часть ледника или шельфового льда, дрейфующая в море (океане) и имеющая высоту свыше 5 м над уровнем моря. Высота айсбергов над поверхностью воды в среднем 70 (в Арктике) и 100 м (в Антарктике); основная часть айсберга находится под водой, т. е. его осадка может быть от 400 до 1000 м. Айсберги по своему внешнему виду бывают столбообразные (плосковершинные айсберги, имеющие большие горизонтальные размеры, особенно в Антарктике), пирамидальные (айсберги, имеющие остроконечную, неправильной формы вершину и сравнительно малые горизонтальные размеры). Встречаются в море обломки айсберга (значительные глыбы льда, отломившиеся от айсберга или от ледника и возвышающиеся не более чем на 5 м над уровнем моря) и куски (весьма малые по величине обломки айсбергов).
Ледяные дрейфующие острова - огромные обломки шельфового льда с волнистой поверхностью длиной до 30 км и более; возвышаются над уровнем моря на 5-10 м, достигают толщины более 15-30 м, дрейфуют в Северном Ледовитом океане.
7.ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ СУДНОВОДІННЯ
