Методи правової соціології.
Метод науки — це шлях наукового пізнання соціальної дійсності.
При зборі соціологічних даних використовують чотири основних методи, кожен має по два основні різновиди:
Опитування (анкетування та інтерв'ювання);
Аналіз документів (якісний і кількісний);
Спостереження (включене і включене);
Експеримент (контрольований та неконтрольований);
Соціологія права використовує різні загальнонаукові методи:
діалектичний метод — виходить з принципів єдності і боротьби протилежностей як джерела розвитку, єдності логічного й історичного у пізнанні, включаючи сходження від абстрактного до конкретного, поєднання аналізу і синтезу;
метод системного аналізу — спрямований на дослідження об’єкта як частини цілого і як цілого, яке складається з частин, як системної цілісності, робить акцент на виявленні механізмів забезпечення цілісності об’єкта, на аналізі зв’язків між різними елементами системи;
метод структурно-функціонального аналізу — один з напрямів системного підходу, який розглядає об’єкт дослідження як структурно розчленовану цілісність, в якій кожний елемент структури має своє функціональне призначення;
статистичні методи — математичні методи досліджень масових явищ випадкового характеру;
методи соціально-психологічних досліджень — насамперед різні способи тестування тощо.
Особливе місце посідають соціологічні методи емпіричних досліджень — методи збирання емпіричної інформації (спостереження, опитування, аналіз документів, експеримент).
4.1. Правова культура.
Правова культура — це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу й відображають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності.
Складовими правової культури є:
рівень засвоєння членами суспільства правових цінностей (правових норм і принципів, навичок правомірної поведінки, поваги до права і т. ін.);
ступінь оволодіння ними і практичного їх запровадження у життя.
Загальними рисами правової культури є властивості, притаманні всім видам культури як умови, способу й результату діяльності особи та суспільства, в процесі якої відбувається розвиток людських сил і відносин, самої особи в усій різноманітності її виявлень. Особливі риси правової культури пов'язані з правом, правовою системою та іншими правовими явищами. Правова культура є ознакою активної участі членів суспільства в правовому житті, здійснення правової діяльності, відображує стан законності та правопорядку, рівень правосвідомості. Правова культура є показником активності суб'єкта права у правовій сфері, добровільності виконання вимог правових норм, реальності прав і свобод громадян. Рівень досягнутої в суспільстві правової культури значною мірою впливає на ефективність правового регулювання, характер законодавства, форми й засоби забезпечення прав громадян, ступінь визнання загальнолюдських цінностей, норм міжнародного права.
Структура правової культури має складний характер. Залежно від носія (суб'єкта) правової культури її поділяють на правову культуру суспільства, правову культуру соціальної групи і правову культуру особи. Кожному з цих суб'єктів притаманні свої цінності, характерні риси, функції і т. ін.
Одним з найважливіших шляхів становлення й розвитку індивідуальної і загальносуспільної правової культури є правове виховання населення, зокрема правова освіта, правова пропаганда й агітація, самовиховання, тобто правова діяльність, спрямована на формування у людей високого рівня правової свідомості та правової культури.
На сучасному етапі розвитку нашої країни основними завданнями правового виховання населення є забезпечення формування:
правильного розуміння змісту основних правових понять;
знання основних положень Конституції України та інших найважливіших нормативно-правових актів нашої держави;
переконання у доцільності та необхідності неухильного додержання вимог правових норм, що викладені у законах, інших нормативно-правових актах;
негативної реакції на кожне правопорушення, незалежно від того, хто його вчинив;
поваги до правоохоронних органів і готовності надавати їм допомогу в розкритті й попередженні правопорушень.