- •Рекомендації для самостійного вивчення навчального матеріалу
- •1.1. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •3. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •1.4. Основні інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1.5. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкта господарювання (ог).
- •1.6. Комплекс робіт на об’єкті з попередження нс, локалізації та ліквідації їх наслідків.
- •1.7. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •1.8. Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •1.9. Поніття та різновиди натовпу. Поводження людини у натовпі.
- •1.10. Небезпеки загальної інформатизації суспільства.
- •2.1. Розподіл підприємств за ступенем ризику господарської діяльності.
- •2.2. Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризику.
- •2.3. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •2.4. Методи прогнозування масштабів нс.
- •2.5. Організація оповіщення та інформування населення.
- •2.6. Надання гуманітарної допомоги потерпілим.
- •2.7. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс на підприємстві.
- •2.8. Програми підготовки населення до дій у нс.
- •Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Нетребський о.А., Неменуща с.М. Безпека життєдіяльності Методичні вказівки до самостійної роботи
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
2.7. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс на підприємстві.
Руйнування підприємств і великі втрати серед населення, а також порушення широкого кооперування різних галузей господарства – основна причина різкого скорочення випуску продукції та продуктів харчування, зменшення нормальної життєдіяльності населення.
Для зменшення впливу цих факторів необхідно підвищувати стійкість роботи об’єктів господарства та його галузей.
Під стійкістю господарства країни розуміють здатність забезпечити виробництво промислової продукції, необхідної для підтримки життєдіяльностідержави і успішного ведення дій по захисту її незалежності та недоторканності кордонів, роботу енергетики, транспорту, зв’язку, торгівлі, сільськогосподарське виробництво.
Стійкість господарства країни складається із стійкості його галузей та об’єктів.
Під стійкістю роботи галузі господарства розуміють здатність галузі за умов дії надзвичайних ситуацій функціонувати, виробляти продукцію в заданих кількості та асортименті.
Під стійкістю роботи підприємства розуміють його здатність за умов дії надзвичайних ситуацій виробляти продукцію в запланованих обсязі та номенклатурі, а при одержанні слабких чи середніх руйнувань відновлювати своє виробництво в мінімальні терміни.
На стійкість роботи об’єктів впливають такі фактори:
- забезпечення надійного захисту робітників та службовців від уражаючих факторів;
- захист від згаданих вражаючих факторів виробничих приміщень, будівель та споруд;
- підвищення надійності та оперативності керування виробництвом і цивільною обороною;
- забезпечення стійкості постачання підприємства електричною енергією, газом, водою, парою, сировиною.
Перелічені фактори підвищення стійкості роботи об’єктів та галузей виробництва реалізують на практиці з допомогою затверджених норм, які є обов’язковими для виконання всіма об’єктами господарювання. Призначення норм:
- забезпечення захисту населеннята та знизження його втрат, а також рівня руйнувань будівель і споруд;
- підвищіти стійкість роботи об’єктів та галузей виробництва;
- забезпечення задовільихі умов для успішної ліквідації наслідків ситуації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.
Реаліззація вимог норм відбувається під час:
- планування та розбудови нових міст і нових кварталів у містах, житлових і промислових районах шляхом розміщення об’єктів з урахуванням вимог цивільної оборони;
- розробки проектів нових будівель – промислових підприємств та об’єктів електро-, водо- і газопостачання, транспорту, зв’язку, складів, захисних споруд тощо;
- реконструкції міст, районів, важливих об’єктів, комунально-технічних систем, засобів зв’язку, транспорту, якщо раніше вони були збудовані без додержання цих вимог.
Критеріями оцінки сталості підприємства до впливу уражаючих факторів НС є стійкість до впливу:
- повітряної ударної хвилі;
- теплового (світлового) випромінювання;
- радіоактивного зараження;
- електромагнітного імпульсу ядерного вибуху.
