
- •Рекомендації для самостійного вивчення навчального матеріалу
- •1.1. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •3. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •1.4. Основні інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •1.5. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкта господарювання (ог).
- •1.6. Комплекс робіт на об’єкті з попередження нс, локалізації та ліквідації їх наслідків.
- •1.7. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
- •1.8. Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •1.9. Поніття та різновиди натовпу. Поводження людини у натовпі.
- •1.10. Небезпеки загальної інформатизації суспільства.
- •2.1. Розподіл підприємств за ступенем ризику господарської діяльності.
- •2.2. Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризику.
- •2.3. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •2.4. Методи прогнозування масштабів нс.
- •2.5. Організація оповіщення та інформування населення.
- •2.6. Надання гуманітарної допомоги потерпілим.
- •2.7. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс на підприємстві.
- •2.8. Програми підготовки населення до дій у нс.
- •Рекомендована література Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Нетребський о.А., Неменуща с.М. Безпека життєдіяльності Методичні вказівки до самостійної роботи
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
Х
АРЧОВИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
Нетребський О.А., Неменуща С.М.
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Методичні вказівки
до самостійної роботи
Одеса – 2015
Нетребський О.А., Неменуща С.М. Безпека життєдіяльності.: Методічні вказівки до самостійної роботи. Одеська національна академія харчових технологій, 2015. – 40 с.
Курс “Безпека життєдіяльності” є нормативно професійно-орієнтованим курсом. Мета курсу полягає у набутті студентом компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на підприємствах, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку. Оволодіння цим курсом повинне виробити у студентів уявлення про теоретичні та наукові основи забезпечення індивідуальної та колективної безпеки життєдіяльності.
Методичні вказівки до самостійної роботи призначено для студентів напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030510 «Товарознавство і торгівельне підприємництво», 6.030601 «Менеджмент», 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», 6.050101 «Комп’ютерні науки»; 6.050102 «Комп’ютерна інженерія», 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», 6.050304 «Нафтогазова справа», 6.050502 «Інженерна механіка», 6.050503 «Машинобудування», 6.050601 «Теплоенергетика», 6.050604 «Енергомашинобудування», 6.050701 «Електротехніка та електротехнології», 6.050702 «Електромеханіка», 6.051701 «Харчові технології та інженерія», 6.140101 «Готельно-ресторанна справа», 6.140103 «Туризм».
Рецензент: ХХХХ., д.т.н., професор Одеської національної академії харчових технологій
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні кафедри безпеки життєдіяльності
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030601 «Менеджмент».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.030507 «Маркетинг»
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», 6.050702 «Електромеханіка».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.050503 «Машинобудування», 6.050502 «Інженерна механіка».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.140101 «Готельно-ресторанна справа», 6.140103 «Туризм».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торгівельне підприємництво».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.050604 «Енергомашинобудування».
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.050601 «Теплоенергетика», 6.050701 «Електротехніка та електротехнології», 6.050304 «Нафтогазова справа»..
Протокол № від 2015 р.
Розглянуто та рекомендовано до видання на засіданні науково-методичної комісії з напряму підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки», 6.050102 «Комп’ютерна інженерія»..
Протокол № від 2015 р.
ОНАХТ, 2015
ВСТУП
Дисципліна "Безпека життєдіяльності" є нормативною навчальною дисципліною, яка входить в комплекс обов’язкових програм підготовки бакалаврів.
Мета вивчення дисципліни:
- надати студентам сучасні знання про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості і можливий вплив на здоров’я та життя людини;
- сформувати уміння та навички для виявлення, запобігання, протидії, ліквідації та захисту від небезпек і надзвичайних ситуацій.
До задач курсу належать:
- ідентифікація потенційних небезпек, тобто розпізнавання їх виду;
- визначення небезпечних і шкідливих факторів, які є матеріальними носіями небезпек;
- прогнозування ймовірності і наслідків впливу небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів на безпеку системи «людина-машина-середовище» мешкання;
- розробка заходів та застосування засобів захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх появи прийняття адекватних рішень та виконання дій, спрямованих на ліквідацію або локалізацію цих небезпек.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати:
- теоретичні основи забезпечення безпеки життєдіяльності;
- основні положення безпеки життєдіяльності;
- можливу сферу небезпек у повсякденному житті та в умовах надзвичайних ситуацій і основні напрямки забезпечення безпеки життєдіяльності в цих умовах;
- концепцію допустимого ризику як міру небезпеки та забезпечення безпеки життєдіяльності;
- джерела техногенної, природної, екологічної, біологічної та соціальної небезпеки та заходи по забезпеченню безпеки життєдіяльності при прояві цих небезпек;
- класифікацію надзвичайних ситуацій, характеристику вражаючих факторів та осередків ураження при надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;
- основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності;
- засоби та заходи надання першої допомоги собі та постраждалим, мету та основні види рятувальних та інших невідкладних робіт, їх організацію та порядок проведення;
вміти:
- ідентифікувати небезпеку;
- визначати рівень безпеки людини;
- прогнозувати можливі наслідки від дії природно-техногенних небезпек;
- визначати превентивні заходи попередження надзвичайних ситуацій;
- оцінювати можливі наслідки надзвичайних ситуацій, вирішувати задачі по оцінці хімічної обстановки, робити висновки та пропозиції, які направлені на забезпечення безпеки в умовах хімічного забруднення;
- надавати першу медичну допомогу собі та постраждалим від різних видів небезпек (при запамороченні, опіках та ураженнях отруйними речовинами, переломах, розривах зв'язок, ураженнях електричним струмом, блискавкою та ін.);
- співпрацювати з державними та міжнародними структурами для забезпечення суспільної та особистостої безпеки;
- грамотно користуватися правовими основами безпечного життя і діяльності.
Методичні вказівки (МВ) розроблено з метою надання допомоги студентам під час самостійного вивчення матеріалу з дисципліни «Безпека життєдіяльності» відповідно до робочої програми (табл. 1) - опрацювання окремих розділів програми, які не виносяться на лекції та підготовка до практичних занять. Для опрацювання матеріалу надано перелік основної та додаткової літератури і контрольні питання для самоперевірки якості засвоєння матеріалу.
Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи і його творчого застосування в майбутній професійній діяльності.
Ознаки класифікації самостійної роботи студента:
1. Види СРС:
– самостійна робота, яка забезпечує підготовку до аудиторних занять, поточного і семестрового контролю знань;
– пошуково-аналітична робота;
– науково-дослідна робота;
– практика на підприємствах та в організаціях;
– участь в тренінгах.
2. Форми СРС:
– самостійне опрацювання або вивчення теоретичного матеріалу;
– виконання домашніх завдань;
– підготовка до контрольних робіт, тестів та інших форм поточного контролю;
– письмове оформлення звітів з лабораторних робіт;
– підготовка до модульних та семестрових контролів;
– підготовка рефератів тощо.
У разі виникнення питань із СРС їх треба систематизувати і звернутися за консультацією на кафедру «Безпеки життєдіяльності» відповідно до графіка консультацій викладача.
Таблиця 1.
Розподіл навчального часу самостійної роботи студентів
№ з/п |
Види навчальної діяльності |
Кількість годин |
|
денна форма навчання |
заочна форма навчання |
||
1 |
Опрацювання лекційного матеріалу |
4 |
11 |
2 |
Підготовка до практичних занять |
2 |
8 |
3 |
Опрацювання окремих розділів програми, які не виносяться на лекції |
2 |
17 |
4 |
Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань |
5 |
5 |
5 |
Виконання курсового проекту (роботи) |
- |
- |
Разом з дисципліни |
13 |
41 |
|
Підготовка та складання контрольних заходів |
5 |
5 |
Рекомендації для самостійного вивчення навчального матеріалу
Змістовний модуль 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Забезпечення природної, техногенної та соціальної безпек.
1.1. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій.
1.3. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
1.4. Основні інфекційні захворювання тварин і рослин.
1.5. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкта господарювання (ОГ).
1.6. Комплекс робіт на об’єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їх наслідків.
1.7. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій.
1.8. Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
1.9. Поніття та різновиди натовпу. Поводження людини у натовпі.
1.10. Небезпеки загальної інформатизації суспільства.
1.1. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
Визначення небезпек та розробка заходів щодо попередження їх прояву і зниження розміру негативних наслідків проводять за допомогою таксономії, квантифікації та ідентифікації небезпек.
Таксономія небезпек – це класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Небезпеки класифікують таким чином:
– за природним походженням (природні, техногенні, екологічні тощо);
– за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);
– за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);
– за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі);
– за шкодою (соціальна, технічна, екологічна);
– за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транспортна, виробнича);
– за структурою (прості, складні, похідні);
– за характером дії на людину (активні та пасивні).
Квантифікація небезпек – це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
Ідентифікація небезпек – це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик. Вона необхідна для розробки заходів запобігання небезпекам або ліквідації їх наслідків.
При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу «все впливає на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе і підлягати небезпеці також може все живе й неживе.
Найбільш вдалою класифікацією небезпек є класифікація за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на 4 групи: природні, техногенні, соціальні, політичні та комбіновані.
Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, буревії, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси, заразні хвороби).
Техногенні джерела небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску, електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, що породжують їх.
Соціальні джерела небезпеки (бродяжництво, пияцтво, алкоголізм, злочинність тощо) – це небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті (вивчають у ВНЗ відповідного профілю).
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівні, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни (вивчають у ВНЗ відповідного профілю).
Комбіновані небезпеки є найпоширенішими (природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні).