3. Структура і функції бухгалтерії

Завданням бухгалтерії є організація обліку діяльності підприємства: здійснення контролю за збереженням власності, правильним витрачанням грошових коштів та матеріальних цінностей, дотримання режиму економії та господарського розрахунку [1].

Технологічна практика проходить у відділі бухгалтерії.

Бухгалтерія складається з 2-х чоловік: головний бухгалтер, провідний бухгалтер.Всю відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на бухгалтерію завдань та функцій несе головний бухгалтер. Міра відповідальності інших працівників встановлюється посадовими інструкціями.

Бухгалтерія у своїй діяльності користується мережею Інтернет, виписує журнали, газети, зокрема газету «Все про бухгалтерський облік», «Праця і зарплата» та інші.

Права і обов’язки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначається Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та посадовими інструкціями (додатки).

Відповідно до пункту 7 статті 8 вище вказаного закону головний бухгалтер підприємства:

1. Забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності.

2. Організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

3. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у лісництвах і цехах.

Розпорядження головного бухгалтера, які стосуються становлення та здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов’язковими до виконання всіма структурними підрозділами і працівниками підприємства.

Головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства, згідно з переліком питань, наведеним вище.

За відсутності головного бухгалтера вищезазначені обов’язки та відповідальність покладаються на провідного бухгалтера підприємства.

Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється посадовими інструкціями, які затверджуються керівником підприємства.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності проводити інвентаризацію майна та фінансових зобов’язань відповідно до ст. 10 Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативних документів. Інвентаризацію запасів проводити не рідше одного разу на рік, на 1 листопада поточного року. Інвентаризацію каси підприємства проводити не рідше одного разу на місяць.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 83, всі первинні документи, облікові реєстри, фінансова, статистична та інша звітність складаються українською мовою у грошовій одиниці України.

Облік матеріальних цінностей на підприємстві ведеться за загальною методикою з використанням сальдового методу та середньозважених цін однорідних видів матеріальних цінностей.

Класифікацію основних засобів представлено за 16 групами відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI. Після класифікації основних засобів наводиться порядок нарахування їх амортизації. Установлено такі методи нарахування амортизації для: - нематеріальних активів – прямолінійний метод; - інших необоротних матеріальних активів – прямолінійний метод; - малоцінних необоротних активів – у розмірі 100%-вої їх вартості першому місяці використання об’єкта. Податковий облік товарно-матеріальних цінностей, малоцінних та швидкозношуваних предметів та основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань, податків та зборів до всіх рівнів бюджету, проводиться згідно чинного податкового законодавства зі складанням відповідної щомісячної та квартальної податкової звітності [6]. Права і обов’язки головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії визначається Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та посадовими інструкціями (додатки). Функціонування cистеми бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає вирішення ряду методичних, технологічних, технічних і організаційних питань. У процесі їх вирішення власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур. Це зумовлює появу такого інструменту організації бухгалтерського обліку як облікова політика. Облікова політика – це форма діяльності суб'єктів у галузі бухгалтерського обліку з метою реалізації власних інтересів. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.