5) Розвиток єврорегіонів Європейського Союзу та України

Процес створення єврорегіонів у Західній Європі розпочався після Другої світової війни й мав на меті активізацію соціально-економічного розвитку територій, що належали до єврорегіональних об’єднань. Діяльність єврорегіонів розглядалась у країнах Західної Європи як спосіб побудови нового економічного й суспільного порядку, активізації участі в процесах європейської інтеграції територій провінційного та муніципального рівнів. Основною передумовою його розвитку було посилення та поглиблення транскордонної співпраці, добросусідських взаємовідносин між територіальними громадами та органами влади, а також прагнення до усунення кордонів між країнами- учасницями ЄС. Перший єврорегіон з'явився на кордоні Німеччини та Нідерландів у 1958 році під назвою «EUREGIO». Надалі єврорегіони стали поширюватися по всій Європі. Єврорегіони часто об’єднують території, пов’язані географічно.

Існуючі єврорегіони об’єднані в Асоціацію європейських прикордонних регіонів (англ. Association of European Border Regions, AEBR), створену в 1971 р. На сьогодні членами AЄПР є 90 із 115 реально діючих єврорегіонів. З 1985 р. діє Асамблея європейських регіонів (англ. Assembly of European Regions, AER), яка також брала участь у координації діяльності єврорегіональних утворень.

До найбільш успішних та активних сучасних єврорегіонів належать:

– «Адріатика» (Adriatic) – містить території Албанії, Боснії та Герцеговини, Хорватії, Італії, Чорногорії та Словенії (створений у 2006 р.);

– «Баварський ліс – Богемський ліс / Шумава» (Euroregio Bayerischer Wald-Böhmerwald/Sumava) – Німеччина, Австрія, Чехія (1994 р.);

– «Беласиця» (Belasica) – Болгарія, Греція, Македонія (2003 р.);

– «Добрава» (Dobrava) – Чехія та Польща (2001 р.);

– «Ельба-Лаба» (Elbe-Labe) – Чехія і Німеччина (1992 р.);

– «Маас-Рейн» (Meuse-Rhin) – Бельгія, Німеччина, Нідерланди (1976 р.);

– «Померанія» (Pomerania) – Данія, Німеччина, Польща, Швеція (1995 р.);

– «Сілезія» (Silesia) – Чехія, Польща (1998 р.);

– «Татри» (Tatras) – Польща, Словаччина (1994 р.);

– «Тріра» (TriRhena) – Німеччина, Франція, Швейцарія (1995 р.);

– «Західна Паннонія» (англ. West Pannonia) – Австрія, Угорщина (1998 р.) .

Із 1993 року Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області України разом із прикордонними адміністративними одиницями Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії ввійшли до Міжнародної Асоціації «Карпатський єврорегіон». Із 1995 року діє єврорегіон «Буг» у складі Волинської області України, Брестської області Білорусі та Люблінського воєводства Польщі. Прикордонні території України, Румунії та Молдови створили єврорегіон «Нижній Дунай» (із 1998 р.) та «Верхній Прут» (із 2000 р.). У 2012 році було створено єврорегіон «Дністер».

Із часом країна дійшла етапу, коли єврорегіони як найпоширеніша форма ТС розвиваються не лише на кордонах із західними сусідами, а й зі східними. На Сході України регіональна євроінтеграція почалася дещо пізніше, ніж на Заході. Однак і тут у 2003 р. були створені єврорегіони «Дніпро» (Чернігівська область України, Гомельська область Білорусі та Брянська область РФ) та «Слобожанщина» (Бєлгородська область РФ та Харківська область України). У 2007 році створено єврорегіон «Ярославна» у складі Курської області РФ та Сумської області України. Також у жовтні 2010 року було підписано угоду про створення єврорегіону «Донбас»у складі Ростовської області Росії та Луганської області України. У найближчій перспективі планується приєднання до цього єврорегіону Донецької області. У вересні 2006 року була підписана Угода про створення Асоціації «Чорноморський єврорегіон», куди ввійшли Азербайджан, Албанія, Вірменія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.

Література

1. Семиноженко В. П. Новий регіоналізм / В. П. Семиноженко, Б. М. Данилишин. – К. : Наукова думка, 2005. – 153 с.

2. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво / Н. Мікула. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.

3. Куйбіда В. С. Транскордонне співробітництво та розвиток транскордонних кластерів / В. С. Куйбіда, А. Ф. Ткачук, В. В. Толкованов. – К. : Крамар, 2009. – 242 с.

Додаткова література

1. Виступ Президента України на пленарному засіданні Саміту Ініціативи «Східне партнерство» // офіційне представництво Президента України Віктора Федоровича Януковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/29616.html

2. «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року». Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

3. Ільченко Н. М. Транскордонне співробітництво в Україні: перспективи розвитку єврорегіонів / Н. М. Ільченко // Державне будівництво. – 2012. – № 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2012-2/doc/2/21.pdf

4. Панов А. Карпатський єврорегіон як інструмент транскордонної діяльності / А. Панов // Карпатський регіон та його роль у забезпеченні безпеки і співробітництва в Європі: матеріали міжнародної конференції. – Ужгород, 2008. – С. 100-112.

5. Черномаз П. О. Міжрегіональне транскордонне співробітництво в Європі: від єврорегіонів до об’єднань єврорегіонального співробітництва / П. О. Черномаз // Регіон – 2011: стратегія оптимального розвитку: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. – С. 55-58.