Якість авіаперелету

Увічливість

Приятні сусіди

Свіжість продуктів

Харчування

Дотримання графіку

Розмір порцій

Сервіс під час політу

Різноманітність страв

Основною перевагою даного методу є його наочність і універсальність. Наочність досягається за рахунок того, що зв'язок всіх виявлених причин з досліджуваним слідством відображається в простій графічній формі. А про універсальність можна судити по неповному списку областей застосування:

– аналіз ефективності бізнесів-процесів;

– прийняття управлінських рішень на базі структурованого аналізу факторів, що на нього впливають;

– аналіз факторів, що впливають на якість надаваних послуг;

– аналіз причин відмов технічних систем;

До обмежень можна віднести необхідність попереднього пошуку можливих причин досліджуваного слідства, а так само складність (неточність) при визначенні ступеня впливу виявлених причин на ймовірність виникнення слідства.

3 Логіко-змістовне моделювання. Логіко-змістовне моделювання – це процедура ранжирування одиниць сукупності на основі виявлення причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Для проведення ЛЗМ результати МД потрібно трансформувати в каталог однотипних дефініцій. В якості позицій каталогу можуть виступати:

1) фактори, які впливають на окремий аспект маркетингової діяльності промислового підприємства;

2) проблеми, які супроводжують провадження маркетингової діяльності;

3) заходи, які сприяють удосконаленню маркетингової ситуації.

Після складання каталогу необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки між позиціями шляхом попарного зіставлення. Для цієї мети використовують кодування: „1” – причина, „0” – слідство. При попарному зіставленні можливі наступні комбінації:

1) „1–0” (перша позиція є причиною другої);

2) „0–1” (перша позиція є слідством другої);

3) „0–0” (між першою та другою позицією нема причинно-наслідкового зв’язку).

Треба звернути увагу на те, що комбінації „1–1” при проведенні ЛЗМ не існує. Результатом проведення процедури ЛЗМ є побудова графу, на якому наводяться причинно-наслідкові зв'язки між всіма позиціями каталогу. У верхній частині графу розташовано найголовніші позиції-причини, у нижній частині – позиції-слідства; лінії зв’язку на графу ілюструють, якій саме позиції-причині відповідає окрема позиція-слідство.

Перевагами методу ЛЗМ є простота та швидкість його реалізації, можливість концентрації зусиль на дійсно вагомих факторах. Недоліками ЛМЗ виступають суб’єктивність та відсутність достатньої кількості техніко-економічних обґрунтувань.

4 Процес складання карт («ґрунтовка»). Спосіб, у який можна точно зобразити перебіг процесу. Полягає в інтерв’юванні людей, котрі виконують роботу на кожній окремій ділянці, для того, аби зрозуміти головні напрями їхньої діяльності, інформаційні потоки та зв’язки між ними. Чернетка процесу малюється на аркуші паперу. Потім люди, яких попередньо інтерв’ювали, запрошуються оглянути ті частини процесу, за які вони відповідають, щоб перевірити дотримання точності їхніх описів у конструкції.

5 Уявні схеми. Спосіб репрезентувати багато різних компонентів складної проблеми, інструментів для передачі складних ідей іншим. Використання уявних схем передбачає такі дії: центральна ідея, проблема пишеться в центрі великого аркуша паперу; ідеї, ініційовані центральною, зображуються за допомогою серії ліній, що виходять з центру; як результат з’являється зображення уявної схеми, подібної до павутиння чи кореневої системи алгоритму, де лінії розходяться в усіх напрямах до країв паперу.

6 АВС-аналіз, XYZ-аналіз, RFM-аналіз – методи формування приорітетів.

ABC‑аналіз – метод, що дозволяє класифікувати ресурси фірми по ступеню їх важливості. У його основі лежить принцип Парето – 20 % всіх товарів забезпечують 80 % обороту. Стосовно ABC-аналізу правило Парето може пролунати так: надійний контроль 20 % позицій дозволяє на 80 % контролювати систему, будь то запаси сировини й комплектуючих, або продуктовий ряд підприємства й т.п.  ABC-аналіз – аналіз сукупності факторів шляхом розподілу їх на три категорії:

А – найцінніші,

В – проміжні,

С – найменш цінні.

Ранжирувати у такий спосіб можна асортимент продукції, постачальників, величину складських запасів, покупців, періоди продажів – усе, що має достатню кількість статистичних даних. Результатом АВС-аналізу є групування об'єктів по ступеню впливу на загальний результат. АВС-анализ ґрунтується на принципі дисбалансу, при проведенні якого будується графік залежності сукупного ефекту від кількості елементів. Такий графік називається кривою Парето, кривою Лоренца або ABC-кривою. За результатами аналізу асортиментні позиції ранжируются й групуються залежно від розміру їхнього внеску в сукупний ефект. У логістиці ABC-аналіз звичайно застосовують із метою відстеження обсягів відвантаження певних артикулів і частоти звертань до тієї або іншої позиції асортименту, а також для ранжирування клієнтів по кількості або обсягу зроблених ними замовлень.

Порядок проведення АВС-анализа:

1 Визначаємо ціль аналізу (а навіщо властиво потрібний вам цей аналіз?).

2 Визначаємо дії за підсумками аналізу (що будемо робити з отриманими результатами?).

3 Вибираємо об'єкт аналізу (що будемо аналізувати?) і параметр аналізу (по якій ознаці будемо аналізувати?)

4 Складаємо рейтинговий список об'єктів по убуванню значення параметра.

5 Розраховуємо частку параметра від загальної суми параметрів з накопичувальним підсумком. Частка з накопичувальним підсумком вираховується шляхом додатка параметра до суми попередніх параметрів.

6 Виділяємо групи А, В та С: привласнюємо значення груп обраним об'єктам.

XYZ-аналіз дозволяє зробити класифікацію ресурсів компанії залежно від характеру їхнього споживання й точності прогнозування змін у їхній потребі. Алгоритм проведення можна представити в чотирьох етапах:

1. Визначення коефіцієнтів варіації для аналізованих ресурсів;

2. Групування ресурсів відповідно до зростання коефіцієнта варіації;

3. Розподіл по категоріях X, Y, Z.

4. Графічне подання результатів аналізу.

Категорія X – ресурси характеризуються стабільною величиною споживання, незначними коливаннями в їхньому видатку й високій точності прогнозу. Значення коефіцієнта варіації перебуває в інтервалі від 0 до 10%.

Категорія Y – ресурси характеризуються відомими тенденціями визначення потреби в них (наприклад, сезонними коливаннями) і середніми можливостями їхнього прогнозування. Значення коефіцієнта варіації – від 10 до 25%.

Категорія Z – споживання ресурсів нерегулярно, які-небудь тенденції відсутні, точність прогнозування невисока. Значення коефіцієнта варіації – понад 25%.

Коефіцієнт варіації – це відношення середнього квадратического відхилення до средньоарифметичного значення вимірюваних значень ресурсу.

RFM-аналіз – аналіз товарного асортименту по частоті звернень. Тотожній XYZ‑анализу товарних позицій, якщо як параметр брати кількість звернень (поза залежністю від розміру замовлення). Границі груп R, F, M такі ж як і в XYZ-аналізі. Назви груп відбулися від англійських Recency (новизна), Frequency (частота), Monetary (гроші).

7 Кольорове кодування. Використання кольорових крапок для позначення пріоритетності рішень. Різновид — техніка «робочий набір», що полягає у вживанні основних кольорів для класифікації роботи, субординуючи її як «завдання» та «можливості», а також поділяючи її на персональну та спільну.

Лекція 3