2 Методичний інструментарій підготовки господарських рішень

Для формалізації кожної моделі прийняття господарського рішення використовується певна сукупність методів, серед яких найчастіше застосовуються:

1 Алгоритм рішення. Алгоритм зображує альтернативні напрями дій та фінансові наслідки кожної альтернативи. Розраховуючи ймовірність кожного варіанту розвитку подій, можна проаналізувати результати прийняття рішення чи низки рішень. Один із найкращих методів для прийняття рішень.

Використовують такі способи подання (опису) алгоритмів:

- словесно-формульний (опис здійснюється в словесній формі з використанням математичних чи інших формул;

- графічний (за допомогою блок-схем або структурних схем);

- у вигляді програм, написаних певною мовою програмування.

Основні правила зображення блок-схем наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Умовні позначення у блок-схемах

Блок	Назва та призначення
	Початок або кінець алгоритму
	Блок введення даних
	Арифметичний блок-використовується при обчисленні виразів; процес, присвоєння.
	Логічний блок – використовується для перевірки умови
	Блок модифікації – використовується для зміни в залежності від попередніх значень
	Блок звернення до підпрограм

Призначення блоків випливає з їхніх назв. Блоки з’єднують лініями, які описують послідовність виконання команди. Ці лінії називаються лініями потоків передавання інформації. Природні напрями потоків зверху-вниз і зліва направо. Якщо напрямок потоку інший то лінія повинна мати стрілку.

Приклад блок-схеми наведено на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Приклад блок-схеми

2 Діаграма у вигляді риб’ячого скелету (метод Ішикави). Ці діаграми, названі так за свій зовнішній вигляд, були винайдені професором Каору Ішикавою з Токійського університету, який пояснив спосіб їх використання, за що весь процес почали називати "методом Ішікави". Діаграма допомагає зрозуміти відношення між причиною та наслідками. Особливо корисна в ситуаціях, коли причини проблем чи криз важко з’ясувати. Діаграма дає змогу менеджеру: поглянути на проблему в цілому, а не на окремі її частини; знайти більше однієї можливої причини посталої проблеми; надати належну увагу дрібним причинам проблеми; чіткіше побачити зв’язки між причинами; обговорити проблему командою або групою; виробити нові ідеї; оцінити ідеї колективного прийняття рішення.

Побудова діаграми передбачає такі кроки: проблема ставиться у квадратик з правого боку сторінки (голова риби); креслиться горизонталь на лінія, що виходить із квадратика (хребет риби); далі кресляться похилі лінії, під кутом 45° до горизонтальної (ребра риби), на яких пишуться можливі причини виниклої проблеми; до кожної причини дописуються ніби лініями в різні боки можливі субпричини (кістки від ребер риби); оцінюються зв’язки між головними причинами та субпричинами для розуміння того, як вони можуть бути поєднані та чи не дублюються вони на діаграмі.

Каору Ішикава (Kaoru Ishikawa) (1915-1989) відомий як дослідник питань статистичного контролю якості, і його праці багато в чому вплинули на вигляд сучасної науки про якість. В 1960-х роках їм був винайдений метод структурного аналізу причинно-наслідкових зв'язків, і цей метод, згодом був названий у його честь – діаграма Ишикавы.

Діаграма Ішикави (cause-effect diagram, fishbone diagram) – графічний інструмент, що дозволяє наочно й систематизовано аналізувати взаємозв'язки слідств (effects) і причин (causes), які породжують ці слідства або впливають на них. Ще ці діаграми називають «діаграмами рибного кістяка» (fishbone diagram) за їхню зовнішню подібність із кістяком риб. Але яке би ім'я не використалося, необхідно пам'ятати, що цінність цього методу складається в сприянні категоризації й структуризації безлічі потенційних причин, а так само, ідентифікації найбільш імовірної кореневої причини досліджуваного слідства. Метод застосується при виконанні аналізу як одним фахівцем, так і групою фахівців.

Для ефективного використання діаграми Ішикави рекомендується дотримуватися наступних кроків:

1) Визначите слідство, що збираєтеся використати. Наприклад, визначимо об'єктом дослідження поліпшення якості послуги з авіаперельоту.

2) Почніть малювати діаграму

3) Додавайте відгалуження, кожне з яких буде категорією факторів, що впливають на об'єкт дослідження. Позначте кожне з основних відгалужень найменуванням однієї з категорій груп впливу;