Тема 14 Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків

План

1 Сутність кількісної оцінки ризику

2 Методи кількісної оцінки ризиків

1 Сутність кількісної оцінки ризику

Кількісна оцінка ризику полягає у приписуванні ризику числового значення. При кількісній оцінці ризику необхідно враховувати:

– вид діяльності підприємства;

– постановку проблеми;

– професійну підготовку ОПР;

– ставлення ОПР до ризику,

– доступність інформації, що характеризує ризик;

– кількість часу, відведеного для ухвалення рішення,

Серед кількісних методів виділяють оцінку ризику в абсолютному і відносному вираженні.

В абсолютному вираженні ризик вимірюється іменованими (русск. именуемыми) величинами, наприклад, частотою чи розмірами можливих збитків у грошовому еквіваленті.

У відносному вираженні ризик вимірюється різними безрозмірними показниками, що є відношеннями двох чи кількох іменованих величин.

У практичних ситуаціях, особливо в умовах доступності різних видів інформації, корисно проаналізувати кілька видів оцінки ризикової ситуації і вибрати найбільш прийнятний варіант, зваживши всі показники ризику.

Кількісну оцінку ризику загальноприйнято позначати літерою R.

2 Методи кількісної оцінки ризиків

Найпоширенішими методами кількісного аналізу ризику є:

– статистичні;

– аналітичні;

– методи експертних оцінок;

– методи аналогів.

1. Статистичні методи.

Суть статистичних методів оцінки ризику полягає у визначенні ймовірності виникнення втрат на основі статистичних даних попереднього періоду й встановленні зони ризику, коефіцієнта ризику тощо.

Перевагою статистичних методів є можливість аналізувати й оцінювати різні варіанти розвитку подій і враховувати різні фактори ризиків у рамках одного підходу.

Основним недоліком цих методів уважається необхідність використання в них імовірнісних характеристик.

Для кількісної оцінки ризиків можливе застосування статистичних методів:

1.1 оцінка ймовірності виконання: дозволяє дати спрощену статистичну оцінку ймовірності виконання рішення шляхом розрахунку частки виконаних і невиконаних рішень у загальній сумі ухвалених рішень (див. табл.).

Таблиця – Емпірична шкала ризику

Ймовірність небажаного результату	Градація ризику
0 – 0,1	мінімальний ризик
0,2 – 0,3	малий ризик
0,4 – 0,5	середній ризик
0,6 – 0,7	високий ризик
0,8 – 0,9	максимальний ризик
1,0	критичний ризик

1.2 аналіз імовірного розподілу потоку платежів: дозволяє при відомому розподілі ймовірностей для кожного елемента потоку платежів оцінити можливі відхилення величини потоків платежів від очікуваних. Потік з найменшою варіацією вважається менш ризиковим.

1.3 дерева рішень: звичайно використовуються для аналізу ризиків подій, що мають доступну для огляду та розуміння кількість варіантів розвитку. Вони особливо корисні в ситуаціях, коли рішення, прийняті в момент часу t = n, сильно залежать від рішень, прийнятих раніше, і у свою чергу визначають сценарії подальшого розвитку подій.

1.4 імітаційне моделювання ризиків: у загальному випадку під ним розуміється процес проведення на ЕОМ експериментів з математичними моделями складних систем реального миру. Імітаційне моделювання використається в тих випадках, коли проведення реальних експериментів, наприклад, з економічними системами, нерозумно, вимагає значних витрат і/або не здійсненно на практиці. Крім того, часто збір необхідної інформації виявляється практично нездійсненним або вимагає значних витрат для прийняття рішень, у подібних випадках відсутні фактичні дані заміняються величинами, отриманими в процесі імітаційного експерименту (тобто генерованими комп'ютером).

1.5 технологія «Risk Metrics»: розроблена компанією «J.P. Morgan» для оцінки ризику ринку цінних паперів. Методика полягає у визначенні ступеня впливу ризику на подію через обчислення «міри ризику», тобто максимально можливої потенційної зміни ціни портфеля, що складає з різного набору фінансових інструментів, із заданою ймовірністю й за заданий проміжок часу.