- •Тема 1 Сутнісна характеристика господарських рішень
- •1 Мета, завдання та предмет курсу
- •2 Господарські рішення та їх види
- •3 Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •4 Забезпечення якості господарського рішення
- •Показники якості прийнятого господарського рішення:
- •Основні умови забезпечення якості господарського рішення:
- •Тема2 Технологія прийняття рішень господарської діяльності
- •1 Елементи, етапи та процедури прийняття рішень господарської діяльності
- •2 Стилі прийняття рішень
- •Тема 3 Методичні основи підготовки господарських рішень
- •1 Моделі прийняття рішень
- •2 Методичний інструментарій підготовки господарських рішень
- •Якість авіаперелету
- •Тема 4 Обґрунтування господарських рішень та оцінювання їх ефективності
- •1 Досвід, логіка та інтуїція як основа при обґрунтуванні господарських рішень
- •2 Оцінка умов середовища при обґрунтуванні господарських рішень
- •3 Закони, які впливають на прийняття рішень
- •4 Напрямки оцінювання ефективності господарських рішень
- •Тема 5 Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •1 Сутність прогнозування та аналізу господарських рішень
- •2 Кількісні методи прогнозування та аналізу
- •3 Якісні методи прогнозування та аналізу
- •Тема 6 Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •1 Сутність та причини виникнення невизначеності
- •2 Класифікація невизначеності
- •Тема 7 Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності
- •1 Матриця можливих станів навколишнього середовища як основа застосування критеріїв
- •2 Критерій Вальда (стратегія прийняття рішення максимін)
- •3 Критерій оптимізму (стратегія прийняття рішення максимакс)
- •4 Критерій Севіджа (стратегія прийняття рішення мінімакс)
- •5 Критерій Гурвіца (поєднання стратегій максимакс та максимін)
- •Тема 8 Теорія корисності та її застосування у процесах прийняття рішень
- •1. Концепція корисності
- •2. Корисність за Нейманом. Очікувана корисність.
- •3. Види схильності до ризику та корисність
- •4. Криві байдужості
- •5. Закон спадної корисності
- •6. Фактори визначення корисності
- •Контрольна робота № 1
- •Тема 9 Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень
- •1 Характеристика ризику як економічної категорії
- •2 Фактори впливу на ступінь підприємницького ризику
- •3 Функції ризику
- •4 Класифікація підриємницьких ризиків
- •Тема 10 Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику
- •1 Критерій математичного очікування (правило Байєса)
- •2 Критерій стандартного відхилення
- •3 Критерій Бернуллі
- •4 Критерій Лапласа
- •5 Критерій Гурвіца
- •Розв’язання:
- •Тема 11 Прийняття рішень у конфліктних ситуаціях
- •1 Форми й стратегії поведінки людей в конфліктній ситуації
- •2 Типи дій, за допомогою яких може бути вирішено конфліктну ситуацію
- •3 Роль теорії ігор у прийнятті рішень в конфліктних ситуаціях
- •Поняття теорії ігор:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Тема 12 Обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень за умов ризику
- •1 Поняття фінансових та інвестиційних рішень
- •2 Критерії обґрунтування рішень під час вибору інвестиційного проекту
- •3 Теорія оптимального портфеля
- •Тема 13 Якісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •1 Особливості якісного аналізу ризиків
- •2.1.1. Елементи класифікації ризику
- •Тема 14 Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •1 Сутність кількісної оцінки ризику
- •2 Методи кількісної оцінки ризиків
- •1. Статистичні методи.
- •2. Аналітичні методи.
- •3. Метод експертних оцінок.
- •4. Метод аналогів.
- •Тема 15 Основи ризик-менеджменту
- •1 Економічний зміст ризик-менеджменту
- •2 Етапи проведення ризик-менеджменту
- •3 Особливості вибору стратегії і методів рішення управлінських задач
- •4 Основні правила ризик-менеджменту
- •1. Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал.
- •2. Треба думати про наслідки ризику.
- •3. Не можна ризикувати великим заради малого.
- •4. Позитивне рішення приймається лише при відсутності сумніву.
- •5. При наявності сумнівів приймаються негативні рішення.
- •6. Не можна думати, що завжди існує тільки одне рішення.
- •Тема 16 Напрями и методи регулювання та зниження ступеня ризику
3 Теорія оптимального портфеля
Важливу роль в управлінні інвестиціями відіграє теорія оптимального портфеля, пов’язана з проблемою вибору ефективного портфеля, що максимізує очікувану дохідність за певного, прийнятного для інвестора, рівня ризику.
Портфелем цінних паперів називається сукупність активів (акцій, облігацій), складених у найбільш вигідних пропорціях.
Структура портфеля – співвідношення часток різних видів інвестицій у цінні папери.
Вартість портфеля – це вартість усіх паперів у його складі.
Під прибутковістю портфеля за визначений період (рік) мається на увазі величина:
,
де P – сьогоднішня вартість портфеля,
P1 – вартість портфеля через рік.
Інвестування коштів пов’язане з великим ризиком. Найризикованішим портфелем є портфель акцій, тому що акції не належать до цінних паперів із фіксованим доходом (за винятком привілейованих).
Формуючи інвестиційний портфель акцій, інвестори намагаються за мінімального ризику отримати максимальний прибуток. Основні принципи роботи на ринку цінних паперів відповідають розумній диверсифікації коштів – процесу розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення капіталу для зниження ступеня ризику, забезпечення більшої стійкості доходів за будь-яких коливань дивідендів і ринкових цін на цінні папери.
Загальне правило інвестора щодо диверсифікації – необхідно прагнути розподілити вкладення між такими видами активів, які показали за минулі роки: різну щільність зв’язку (кореляцію) із загальноринковими цінами (індексами); протилежну фазу коливання норм прибутку (цін) усередині портфеля.
Основна ідея «портфельної теорії»: структура портфеля цінних паперів має повторювати структуру великого ринку цінних паперів. Принцип ринкової рівновагі ґрунтується на розумінні того факту, що ринок цінних паперів в умовах ринкової економіки є добре збалансованою системою. Це значить, що розрив між цінами попиту та пропозиції незначний.
Лекція 11
Тема 13 Якісне оцінювання підприємницьких ризиків
План
1 Особливості якісного аналізу ризиків
1 Особливості якісного аналізу ризиків
2.1.1. Елементи класифікації ризику
Якісна оцінка ризику – оцінка, результати якої стосовно вірогідності настання подій або масштабів їх наслідків, пов'язаних з предметом оцінки ризику, визначаються такими якісними термінами як "високий", "середній", "низький", "незначний".
Завдання якісної оцінки ризику – визначити можливі види ризику, оцінити принциповий ступінь їх небезпеки і виділити фактори, що впливають на рівень ризику. Як правило, якісний аналіз підприємницького ризику проводиться на стадії розробки бізнес-плану. У повсякденному житті свої власні ризики люди найчастіше оцінюють на якісному рівні.
Якісний аналіз ризику містить декілька аспектів:
1) пов’язаний з необхідністю порівняння очікуваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими, як сьогоднішніми, так і майбутніми, наслідками.
2) пов’язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб’єктів економічного життя. Без зацікавленості в результатах економічних рішень немає ризику.
Ризикованій ситуації притаманні такі основні умови:
– наявність невизначеності;
– наявність конфлікту;
– наявність альтернатив і необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидом вибору);
– зацікавленість в результатах;
– можливість оцінити наявні альтернативи і прийняти рішення.
Усі чинники, що тою чи іншою мірою впливають на ступінь ризику, можна поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.
Об’єктивні чинники не залежать безпосередньо від фірми та менеджерів (ОПР): інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режиму найбільшого сприяння, можлива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.
Суб’єктивні чинники характеризують ОПР (безпосередньо менеджерів, фірму): виробничий потенціал, технологічне забезпечення, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організацію праці, ступінь кооперативних зв’язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал СПР, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо.
