РЕФЕРАТ

на тему:

“Історія розвитку гандболу”

ПЛАН

Вступ

1. Історія виникнення і становлення гандболу у світі.

2. Визнання гандболу міжнародним видом спорту

3. Розвиток гандболу в Радянському Союзі

4. Історія розвитку українського гандболу, сучасний стан

Висновки

Використана література

Вступ

ГАНДБОЛ (англ, hand - рука і ball-м'яч), ручний м'яч, спорт, командна гра на майданчику (40 мх 20 м) з м'ячем, який передають руками партнерам; мета - вразити ворота суперника.

Зародився в Данії (1898); у Росії перші матчі на початку 1920-х рр.. У 1946 році заснована Міжнародна федерація гандболу (ІГФ); об'єднує понад 100 країн. Чемпіонати світу - з 1938 року; в програмі Олімпійських ігор - з 1936 року.

1. Історія виникнення і встановлення гандболу у світі.

Гандбол, у нинішньому його вигляді, придумали датські футболісти на рубежі Х1Х і ХХ століть - як заміну футболу, для гри в зимовий час. У гандбол грають руками, а кожна команда складається всього лише з 6 гравців і воротаря.

Коріння гандболу йдуть у глибоку старовину: згадки про «прабатьків» цього виду спорту - стародавніх іграх з м'ячем руками - знаходимо ще в «Одіссеї» Гомера й у працях давньоримського лікаря К. Галенуса. У середні століття аналогічним іграм присвятив свої вірші Вальтер фон дер Фогельвайде.

Датою зародження спортивної гри з м'ячем, зареєстрованої в міжнародній спортивній класифікації під назвою «гандбол» (ручний м'яч), прийнято вважати 1898р., Коли викладач фізичного виховання реального училища данського міста Ордруп Хольгер Нільсен ввів в уроки фізичної культури жіночих груп гру з м'ячем, названу «хаандболд» («хаанд» - рука і «болд» - м'яч), у якій на невеликому полі змагалися команди з 7 чоловік, передаючи м'яч один одному і прагнучи закинути його у ворота.

Дослідження, проведені в останні роки, дають підставу віднести дату зародження гандболу до більш раннього періоду. У 1890р. в Чехії одержує поширення народний варіант гри з м'ячем, названий «хазена» (кидати, кидати). Гра зводилася до нерегламентованого перекидання і лову м'яча в змішаних групах без єдиноборства.

У 1917р. берлінець Макс Хейзер з двох ігор склав нову гру для жінок під назвою «ручний м'яч». Ніхто не уявляв собі, що ця гра знайде таке поширення в усьому світі.

У 1918р. на міжнародній спортивній карті чітко позначилося два протиборчі течії гри: чеська хазена (на сході) і німецький гандбол (на півночі і заході).

Вже в 1920р. у Берліні відбулися перші ігри на Кубок і першість Німеччини по ручному м'ячу. А в 1923р. ввели нові правила змагань. Зменшення розмірів м'яча, введення правила «трьох секунд» і «трьох кроків» значно сприяло підвищенню техніки гри. У 1925р. відбулася перша міжнародна зустріч Німеччини з командою Австрії. Німеччина програла з рахунком 5:6.

Визнання гандболу міжнародним видом спорту в 1926 р. дало поштовх до розвитку гри в ряді країн. З'явилися клуби, що культивують гандбол у Люксембурзі і Швейцарії, Іспанії та інших країнах.

У 1928р. в Амстердамі була створена Міжнародна аматорська федерація гандболу (ІАГФ), що діяла до 1944р. У її актив входило 11 країн, що активно розвивали гандбол. У 1936р. гандбол був уперше включений в олімпійську програму Х1 Олімпіади в Берліні. Олімпійським переможцем стала команда Німеччини.

Під час проведення Олімпійських ігор відбувся 1У конгрес ІАГФ, який прийняв рішення про проведення чемпіонатів світу з гандболу 7х7 і 11х11.Чемпіонати повинні були відбутися за участю спочатку тільки чоловічих команд. У 1938р. в Німеччині першість світу виграли німецькі спортсмени.

Новий підйом в розвитку гандболу почався зі створення в 1946р. нової міжнародної федерації гандболу - ІГФ. ІГФ затвердила програму дій, спрямовану на відродження світового гандболу, намітила проведення чемпіонатів світу з гандболу 11х11 за участю чоловічих і жіночих команд. У 1949 р. в Будапешті на жіночому чемпіонаті світу найсильнішої виявилася команда Угорщини. Надалі першості світу проводилися раз на чотири роки. Всього було проведено 7 чоловічих і 3 жіночих чемпіонатів по гандболу 11х11. У 1966 р. відбувся У11, останній чемпіонат світу з гандболу 11х11, що припинив своє існування в ранзі міжнародної гри, тим самим, давши можливість розвиватися гандболу 7х7. У 1954 р. у Швеції відбувся чемпіонат світу з гандболу 7х7 чоловічих команд. Перемогу здобули шведи, а жінки провели перший чемпіонат по гандболу 7х7 в 1957 р. в Югославіі.1 місце у команди ЧССР.

Гандбол 7х7 був повернений до олімпійської програми лише в 1972 р. на ХХ Олімпійські ігри в Мюнхені. Змагання проводилися в закритому приміщенні, брали участь чоловічі команди. Перемогли гандболісти Югославії. Жіночий гандбол вперше був включений в програму ХХI Олімпійських ігор в 1976 р. в Монреалі. Блискучий виступ жіночої команди в Монреалі, закріплене завоюванням золотих медалей на Олімпіаді в Москві, остаточно укріпило позиції нашої радянської школи гри на міжнародній арені.

Виникнення вітчизняного гандболу відноситься до початку ХХ століття і пов'язане з проникненням до Росії сокільської системи фізичного виховання.

Вперше гандбол з'явився в Харкові в 1909р. Родоначальником українського гандболу з'явилася чеська гра «хазена», культивувалася в товаристві «Сокіл» як гімнастична гра.

Вирішальна заслуга в розвитку гандболу в дореволюційній Росії належить докторові Е. Ф. Малі, який до 1914 р. завершує роботу зі створення високоподвіжной і ефективної гри з м'ячем і розробляє перші в нашій країні офіційні правила українського гандболу. За цими правилами гра велася командою з 7 гравців на майданчику 45х25м, поділеної на три зони: захисту, центрального поля й нападу. Площа воротаря обмежувалася лінією кидків по воротах з 4 м, складаючи прямокутник 4х8 м. Кидки м'яча виконувалися у ворота шириною 200 і заввишки 225 см. Гра тривала два тайми по 30 хвилин. Основні елементи українського гандболу увійшли найважливішою складовою частиною в міжнародні правила ігри, розроблені через 20 років після видання правил Е. Ф. Малі.

Український гандбол з'явився першим в світі закінченим варіантом гри спортивної спрямованості.

Перша офіційна гра спортивних гандбольних команд відбулася в 1910 р., в Харкові, а в 1918 р. там була організована «гандбольна ліга».

Перші достовірні відомості про початок розвитку гандболу і ручного м'яча в СРСР відносяться до 1922 р., тоді грали в гандбол 11х11. Перші зустрічі проходили в Москві на дослідно-показових майданчиках Всевобуча. Ініціатором став М. С. Козлов - засновник кафедри спортивних ігор ГЦОЛІФКа. Гру з 11-ма гравцями називали «ручний м'яч», в основному вона розповсюджувалася в РРФСР, а гру з 7-у гравцями називали гандболом. Ці назви гри в нашій країні зберігалися до кінця 40-х років.

У 1928 р. гандбол був включений в програму I Всесоюзної спартакіади. Невдалий дебют гандболу та ручного м'яча на I Всесоюзній спартакіаді на багато років підірвав авторитет цього виду спорту. В кінці 30-х років інтерес до гри знизився.

Активне відродження гри почалося в 1946 р. У 1948 р. затверджуються нові правила гри, які закріпили за гандболом назву «ручний м'яч 7х7». Федерація ручного м'яча СРСР була названа теж з дотриманням російської назви. З тих пір і виникла невідповідність термінів: гандболісти грають в ручний м'яч. З 1993 р. Федерація стала називатися Союзом гандболістів Росії.

Перші всесоюзні змагання збірних чоловічих і жіночих команд міст СРСР по ручному м'ячу 11х11 відбулися в Ризі, в 1955р. Серед жінок переможницями стали київські студентки, серед чоловіків - рижани. У період з 1956 по 1961рр. було проведено 6 чемпіонатів СРСР по ручному м'ячу 11х11, що зіграли певну роль в розвитку гри. Стало очевидним, що гра втрачає свої позиції в країні і за кордоном. Федерація приймає рішення про припинення проведення першостей СРСР по ручному м'ячу 11х11. З 1962 р. проводяться першості СРСР тільки по гандболу 7х7.

На міжнародну арену чоловіча збірна команда країни вийшла в 1960р., Жіноча в 1962 р. Перші великі успіхи прийшли до нашим збірним через півтора десятка років. Жіноча збірна команда стала переможницею на чемпіонатах світу 1982 р. (Угорщина), 1986 р. (Голландія), 1990р. (Південна Корея). Олімпійськими чемпіонами на ХХІ і ХХІІ Олімпіадах, срібні нагороди на ХХIУ і ХХУ Олімпійських іграх. Шлях до визнання чоловічого гандболу був складніший. Срібні нагороди на чемпіонатах світу 1978 і 1990 рр.. і ХХII Олімпійських іграх. Золоті медалі на чемпіонатах світу 1982 р. та 1992 Олімпійські переможці ХХI, ХХIУ, ХХУ Олімпіад. В олімпійських іграх 1984 р. наші команди не брали участь, а в 1992 г.виступалі об'єднаною командою СНД. На ХХУI Олімпіаді в Атланті-96 р. чоловіча збірна увійшла до числа зайняли 4-6 місця.

Сполучені Штати досі не виграли жодної олімпійської медалі. Колишній чемпіон світу Угорщина вважається найсильнішою командою. За нею йде Данія з агресивної Аньей Андерсен і Китай. Найбільший врожай медалей зібрали чемпіон світу команда Франції (група Б) і команда Хорватії (група А). На ХХУI Олімпіаді в Атланті-96 Хорватія вперше в історії Олімпійських ігор виступила під своїм прапором і завоювала олімпійські медалі. Олімпійські медалі і у жіночої команди Данії.

З моменту включення гандболу в програму Олімпійських ігор його популярність у світі різко зросла. Великі зміни приносять зміни в правила гри, які встановлює Міжнародна Федерація. Нарешті-то в Атланті введений перерву в грі. Після першої півгодини команди зупиняться на хвилинну перерву, тоді як раніше вони просто мінялися воротами. Гравці закидають м'яч, який трохи менше футбольного, у ворота висотою 198 см і шириною 3 метри. У жіночому гандболі м'яч небагато менше.

В даний час гандбол заслужено іменується атлетичною грою, однаково популярною у чоловіків і жінок.