12,5 % загальної площі, яка придатна для друку.

2. Якщо площа найбільшої сторони друкованої етикетки менша ніж 40 см², або загальна площа поверхні, придатної для друку, менша ніж 80 см².

3. Якщо товари циліндричної форми мають діаметр менше 3 см. Найменші вироби, призначені для експорту до США та Канади, маркуються штриховими позначками UРCЕ. Відповідно до програми Аlliаnсе II таким товарам Асоціація “ЄАН-УКРАЇНА” може присвоювати GTIN структури UСС-12 (табл. 7.4).

Товари змінної кількості. Специфіка деяких товарів полягає в тому, що за якимсь з параметрів (за вагою, довжиною, обсягом тощо) один товар може відрізнятися від іншого. Наприклад, головки сиру однієї і тієї ж партії відрізняються за вагою або барабани кабелю відмінні за довжиною кабелю, що вони містять. Подібні товари визначаються як торгові одиниці змінної кількості.

Отже, товари змінної кількості (іноді їх ще називають ваговими товарами) – це товари, хоча б одна з характеристик яких змінюється і роздрібна ціна яких залежить від цього змінного параметра. Важливим уточненням до цього визначення є те, що внаслідок природи товару, особливостей його виробництва або прийнятих способів продажу неможливо заздалегідь визначити величину даної змінної характеристики для одиниці товару.

Таким товарам, призначеним для продажу в роздріб, присвоюються ідентифікаційні номери ЕАN●UСС обмеженої циркуляції.

Ідентифікаційні номери ЕАN●UСС обмеженої циркуляції. Ці номери призначені для використання лише в межах заздалегідь визначеного простору – в межах одного підприємства, мережі підприємств або, за рішенням національної нумерувальної організації, на території однієї держави. Вони дозволяють ідентифікувати товари, які не були марковані виробниками штрих-кодовою позначкою.

Ідентифікаційний номер ЕАN●UСС обмеженої циркуляції ні при яких обставинах не може розглядатися як Глобальний номер торгової одиниці (GTIN).

Ідентифікаційні номери ЕАN●UСС обмеженої циркуляції – це номери структури EAN/UCC-13 з префіксами ЕАN●UСС 02, 20-29, або структури ЕАN●UСС-8 з префіксами ЕАN●UСС 0 та 2. Для представлення цих ідентифікаційних номерів у вигляді штрихової позначки використовується тільки символіка EAN/UРC (версії ЕАN-13 та ЕАN-8). В таблиці 7.6 показані структури ідентифікаційних номерів обмеженої циркуляції для штрихових кодів ЕАN-8 і ЕАN-13.

Для ідентифікації торгових одиниць змінної кількості, призначених для роздрібного продажу в межах України, виробники та дистриб’ютори – члени “ЄАН-УКРАЇНА” застосовують ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції з префіксами 20, 21, 22, 23.

При виборі потрібної структури коду визначають:

• ціну розряду змінної кількості;

• кількість потрібних розрядів (4 або 5);

• необхідність додаткової контрольної цифри.

Ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції з префіксом 0 та 02 призначені для використання членами Асоціації на власний розсуд лише для внутрішніх потреб в межах свого підприємства.

Ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції з префіксами 20-23 є унікальними в межах України і застосовуються для кодування товарів змінної кількості членами асоціації “ЄАН-УКРАЇНА”.

Номери ЕАN-8 з префіксом 0 через обмежену кількість розрядів використовуються, як правило, тільки для кодування товарів фіксованої кількості. Номери ЕАN-13 з префіксом 02 можуть використовуватися для кодування товарів змінної кількості. Для забезпечення сумісності з існуючим обладнанням рекомендується застосовувати такі ж структури, як у вищенаведеній таблиці для префіксів 20-23.

Таблиця 7.6

Структури ідентифікаційних номерів ЕАN●UСС обмеженої циркуляції

Примітка: І-ідентифікаційний номер товару, присвоюється Асоціацією “ЄАН-УКРАЇНА” послідовно в порядку надходження заявок; V – контрольний розряд змінної кількості, розраховується згідно із специфікаціями ЕАN International; Р – змінна кількість (вага, ціна, кількість), кодується підприємством; R – розряди для довільного використання підприємством; D – ідентифікаційний номер дистриб’ютора, присвоюється Асоціацією “ЄАН-УКРАЇНА”.

Для кодування та маркування дистриб’юторами імпортних товарів фіксованої кількості, які ввозяться для реалізації в Україні і не мають штрихових кодів ЕАN●UСС, застосовуються ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції з префіксом 24. Імпортні товари змінної кількості кодуються дистриб’юторами на загальних підставах (номерами з префіксами 20-23).

Користувачі префіксу 24 щомісячно надають дані про присвоєні ними ідентифікаційні номери товарів у вигляді каталожного листка.

Ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції з префіксами 2 та 25-29 зарезервовано для використання в майбутньому.

Асоціація присвоює ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції підприємству – члену Асоціації на підставі поданих заявок. Підтвердженням присвоєння Асоціацією ідентифікаційних номерів обмеженої циркуляції товарам підприємства є Свідоцтво.

Такі номери у вигляді штрихових кодів дуже широко використовуються в торгівлі, де їх застосування дозволяє вирішити дві проблеми. По-перше, може бути ідентифікована та відповідно автоматизовано оброблена продукція, яка не позначена виробником. По-друге, ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції дозволяють маркувати продукцію, яка фасується для продажу безпосередньо в закладі торгівлі. Наприклад, магазин, нарізавши та розфасувавши сир, може наперед визначити та закодувати інформацію про його вагу або ціну.

Досі, на жаль, ще не впроваджено єдиного універсального рішення для маркування товарів змінної кількості. Це пов’язано з тим, що по-перше, у світі ще працює велика кількість сканерів старого покоління, які не можуть зчитувати символи UCC/EAN-128; по-друге, більша частина сучасних електронних контрольно-касових апаратів не може самостійно, без підключення до комп’ютера, обробити Глобальний номер торгової одиниці GTIN разом зі змінною кількістю. Внаслідок цього, як правило, в точках роздрібної торгівлі можуть застосовуватись тільки коди EAN/UPC.

Отже, маркування товарів змінної кількості поділяється на:

• маркування товарів, призначених для реалізації в роздрібній торгівлі (вони маркуються за допомогою символіки EAN-13 кодами обмеженої циркуляції);

• маркування товарів, не призначених для безпосередньої реалізації в роздрібній торгівлі (такі товари маркуються за допомогою символіки UCC/EAN-128 і ідентифікуються GTIN з 9 на першій позиції).

7.1.2. Автоматизована ідентифікація: штрихові символіки еаn●uсс

В сучасній торговельній практиці будь-який товар паралельно з фізичним існуванням існує в автоматизованих системах обліку та контролю, в яких відображається кожна суттєва операція з даним товаром.

Нині форми організації виробництва передбачають максимальну автоматизацію обліку та контролю. Це дозволяє знизити виробничі витрати, скоротити кількість ручної одноманітної праці і, врешті-решт, організувати діяльність на вищому якісному рівні.

Втім, будь-яка інформація, що потребує автоматизованої обробки, повинна бути представлена в зрозумілому для технічних засобів вигляді. Значне поширення отримала технологія автоматизованої ідентифікації об’єктів з допомогою штрихових кодів. Останні є основними носіями даних, що використовуються в системі ЕAN●UСС.

Штрихові коди представляють собою послідовність паралельних штрихів і проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифрові та інші дані в легкій для зчитування формі. Розглянемо деякі з них.

ІІІтриховий код EАN (European Article Number) – числовий код який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами, і який присвоюється одиницям обліку (товару) відповідно до нормативних документів національної нумерувальної організації.

Штриховий код UРС (Uniform Product Code) - числовий код, який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами, і який присвоюється одиницям обліку (товару) відповідно до рекомендацій Міжнародної організації Північної Америки UСС, відповідальної за їх присвоєння.

Внутрішній штриховий код ЕАN – штриховий код ЕАN, який присвоюється одиницям обліку (товару) суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до нормативних документів національної нумерувальної організації. Він є унікальним і однозначним у визначеному обмеженому середовищі та призначений для використання тільки в цьому середовищі.

Штрихові коди характеризуються рядом показників. До основних з них можна віднести:

• набір закодованих знаків (цифровий, літерно-цифровий);

• тип коду неперервний (без міжзнакових проміжків) і перервний (з міжзнаковими проміжками);

• представлення знака символу штрих-коду;

• діапазон допустимих розмірів модуля;

• щільність знаків – кількість знаків на 1 см довжини лінійного коду або на 1 см² багатострічкового штрих-коду;

• довжина символу штрихового коду постійна або змінна;

• наявність контрольного знака символу, призначеного для контролю якості та правильності подання і зчитування штрих-коду;

• самоконтрольованість знака – наявність контрольного алгоритму, який перевіряє правильність кодування окремого знака;

• багатоспрямованість – можливість зчитування коду в будь якому напрямку (зліва направо і навпаки).

Крім вказаних основних характеристик, пов’язаних з вибором коду, необхідно знати його оптичні параметри, що впливають на якість нанесення і зчитування.

Розмір штрих-кодової позначки та відповідно коефіцієнт збільшення вибирають не довільно, а залежно від технологи друку, якості матеріалів і результатів оцінки якості друку. Розміри позначок встановлені стандартом ДСТУ 314695. Зрозуміло, що більший розмір забезпечує більшу надійність зчитування. У випадку, коли поверхня для друку є недостатньою, допускається зменшення висоти штрих-кодової позначки. Однак слід враховувати, що це супроводжується зменшенням можливості багатоспрямовуючого зчитування.

Зони стабілізації – це світлі поля, що оточують штриховий код справа та зліва і є важливим елементом штрих-кодової позначки, необхідним для забезпечення її зчитування. Зменшення величини зон стабілізації недопустиме.

Надійність зчитування в значній мірі залежить від контрасту між штрихами і проміжками, від комбінації кольорів, які застосовуються. В табл. 7.7 і 7.8 подано рекомендовані та заборонені комбінації кольорів штрихів і поверхні.

Таблиця 7.7

Рекомендовані комбінації кольорів штрихів і поверхні

Таблиця 7.8

Заборонені комбінації кольорів штрихів та поверхні

У міжнародній торгівлі значного поширення набув штриховий код ЕАN. Це – 13-розрядний або 8-розрядний цифровий код, який представлений у вигляді комбінації штрихів і проміжків різної ширини (рис. 7.2).

Цифровий еквівалент коду ЕAN-13 складається з:

• префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказують на національну нумерувальну організацію;

• реєстраційного номера підприємства (наступні 4-5 цифр);

• товарного коду, який присвоюється продукції з урахуванням вимог EAN;

• контрольної цифри (остання 13-а цифра).

В технології штрихового кодування важливе місце займає поняття символіки – стандартної системи представлення даних у вигляді штрихового коду. Кожна символіка встановлює свої особливі правила побудови коду.

крайові штрихи

>

4 8 2 0 1 2 3 4 5 6 7 8 4

контрольна цифра

код товару

код підприємства-виробника

код країни (Україна)

Рис. 7.2. Структура коду ЕАN-13

Штрих-кодова символіка – це своєрідна мова, що передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри, букви, знаку) та має визначені вимоги до друку, нанесення і зчитування.

Для представлення даних у вигляді штрихових позначок, включаючи ідентифікаційний номер EAN●UCC та всю додаткову інформацію, яку можна представити за допомогою Ідентифікаторів застосування EAN●UCC, використовуються такі визначені штрих-кодові символіки:

• штрих-кодова символіка EAN/UPC є базою для штрихових кодів ЕАN-13, ЕАN-8, UРС-А, UРС-Е, а також дво та п’ятизначних додатків (“аd-dоn”). Штрихові коди символіки EAN/UCC можуть бути зчитані в багатьох напрямках. В першу чергу штрихові коди такої символіки знаходять застосування у роздрібній торгівлі, хоча сфера їх використання для інших потреб, пов’язаних з автоматизованою ідентифікацією торгових одиниць, надзвичайно широка (рис. 7.3);

Рис. 7.3. Штрих-кодова символіка EAN/UCC

• штрихова символіка ІТF-14 (Interleaved Two of Five) застосовується для маркування торгових одиниць, що їм призначені для продажу через роздрібну торгівлю, тобто не проходять через контрольно-касові вузли підприємств роздрібної торгівлі. Ця символіка добре пристосована для нанесення штрих-кодових позначок безпосередньо на гофрокартоні (рис. 7.4);

14821234567892

Рис. 7.4. Штрих-кодова символіка ІТF-14

• штрих-кодова символіка UСС/ЕАN-128 як варіант штрих-кодової символіки Соdе 128 призначена для застосування лише учасниками системи EAN●UCC. Це надзвичайно гнучка у використанні символіка для кодування алфавітно-цифрової інформації, що застосовується для кодування великого обсягу інформації з використанням стандартних ідентифікаторів застосування. Останні дозволяють кодувати, окрім ідентифікаційного номера, інформацію про термін зберігання, дату виготовлення, номер розташування і т. ін. Штриховий код символіки UСС/ЕАN-128 – невід’ємний елемент транспортної етикетки. Зчитування штрихових кодів цієї символіки на контрольно-касових вузлах підприємств роздрібної торгівлі не передбачено (рис. 7.5).

Рис. 7.5. Штрих-кодова символіка UСС/ЕАN-128

В таблиці 7.9 наведено дані для правильного вибору штрих-кодової символіки.

Нові штрих-кодові символіки. Застосування традиційних штрих-кодових символік в деяких випадках обмежене через малі розміри предмета або брак місця, придатного для друку штрихової позначки.

Штрих-кодові символіки RSS (Reduced Space Symbology) та двовимірні символіки розроблені для автоматизованої ідентифікації предметів, які є замалими для розміщення звичайної штрих-кодової позначки. Такі символіки застосовують у випадках, коли потреби штрихового кодування не можуть бути задоволені традиційними способами.

Штрих-кодові символіки RSS – це родина лінійних штрих-кодових символік, що дозволяють закодувати як 14-розрядний Глобальний номер торгової одиниці, так і додаткову інформацію. Символіка RSS розроблена для застосування у випадках, коли брак місця, придатного для друку, обмежує використання звичайних штрих-кодових символік. Штрих-кодова позначка може складатися з двох розташованих один над одним сегментів, що дозволяє максимально раціонально використовувати наявне місце.

Таблиця 7.9

Дані для вибору штрих-кодової символіки

Примітка: * необхідно враховувати наявність технічних засобів для забезпечення якісного друку штрих-кодової позначки EAN/UCC-128 на поверхні невисокої якості (наприклад, на гофрокартоні).

Композитивні символіки складають принципово новий клас символік EAN●UCC. Вони характерні тим, що разом із штриховим кодом звичайної символіки містять двовимірний символ (2D), який друкується над штрихами основної штрих кодової позначки.

Технічні засоби для роботи із штриховими кодами. Для створення штрихових кодів та етикеток або ярликів з штриховими позначками існують спеціальні програмні засоби, які генерують зображення штрихової позначки або всієї етикетки з включенням до неї ідентифікаційного номера, тексту, графічних елементів (наприклад, логотипу) та іншої інформації.

Маркування товару штрих-кодовою позначкою може здійснюватися на будь-якому етапі його постачання. При поточному виробництві, як правило, товар маркується ще на стадії виробництва. Етикетка та упаковка, виготовлена звичайними друкарськими засобами, містить штрих-кодову позначку.

Спеціалізовані термо- та термотрансфертні принтери наносять зображення штрихового коду на проміжний носій – етикетку з клейкою основою. Спектр існуючого технічного обладнання для маркування і етикетування надзвичайно широкий. Принтери можуть бути стаціонарними або переносними.

Для перевірки якості друку і параметрів штрихового коду використовують так звані сканери-верифікатори. Це високотехнологічні прилади, які дозволяють не лише зчитувати закодовану інформацію, але й вимірювати числові значення геометричних та оптичних параметрів штрих-кодової позначки.

Зчитування інформації, що відображена за допомогою штрих-коду, здійснюється сканерами. Це оптичні прилади, які випромінюють інфрачервоне світло на зображення штрих-коду та перетворюють відбиті світлові промені в електричний сигнал. Для подальшої обробки сигнал декодується.

Декодування здійснюється за допомогою так званих декодерів – пристроїв, які розпізнають штрих-кодову символіку, зміст інформації, перевіряють правильність її зчитування тощо. Внаслідок цього процесу інформація набуває стандартної форми для подальшої обробки комп’ютером чи касовим апаратом. Більшість сучасних сканерів, як правило, проводять декодування самостійно, але для деяких з них необхідний окремий декодер.

Досить поширеними є наступні види сканерів:

• ССD-сканери – найпростіші та найбільш поширені на підприємствах роздрібної торгівлі; мають обмеження для зчитування по довжині кодів – до 60-80 мм. Зазвичай їх підключають до касового апарату або комп’ютера. Сканери більшості моделей цього типу при зчитуванні необхідно підносити безпосередньо до штрихової позначки;

• «світлове перо» – контактний сканер у вигляді олівця. Може застосовуватися для зчитування інформації з неплоскої поверхні, у важкодоступних місцях і не має обмежень у геометричній довжині кодів;

• лазерні сканери – безконтактні сканери, які можуть зчитувати штриховий код з відстані до 10 м; при цьому можливе зчитування через перегородки та з предметів, що рухаються. Сканери цього типу більш продуктивні, мають більше можливостей, ніж ССD-сканери, та менш вимогливі до якості друку штрихової позначки. Так багатоплощинні лазерні сканери дозволяють зчитувати неорієнтований штриховий код, наприклад, з товарів на конвеєрних лініях і т. ін.;

• сканери-накопичувачі – спеціалізовані інтегровані пристрої для автоматизації обліку та контролю інформації. Вони мають вмонтований декодер, пам’ять, LCD-дисплей. Такі сканери дозволяють не лише зчитувати інформацію у вигляді штрих-кодової позначки, але й здійснювати її оперативну обробку, зберігаючи дані в електронній пам’яті. Деякі переносні накопичувачі можуть підтримувати радіозв’язок з комп’ютерною мережею підприємства. Таке обладнання широко застосовується на складах, базах, в транспортному процесі і т. ін.

Електронні контрольно-касові апарати (ЕККА) – це електронні апарати для реєстрації касових операцій, збору, зберігання, обліку і видачі фінансової та іншої звітної інформації. Залежно від конструкції і функціональних можливостей ЕККА поділяють на портативні, автономні та системні; за призначенням – на універсальні та спеціалізовані.

Конструкція сучасних електронних касових апаратів, як правило, передбачає можливість підключення зовнішніх пристроїв для зчитування штрихових кодів. ЕККА, оснащені сканерами штрихових кодів, дозволяють автоматизувати касові операції, швидко і безпомилково обслуговувати покупців, підвищувати продуктивність праці касирів та менеджерів торгових підприємств.

Моделі ЕККА, які відповідають технічним вимогам і дозволені для експлуатації в Україні, внесено до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем. Можливість підключення зовнішніх пристроїв до універсальних автономних, стаціонарних і системних ЕККА, передбачена ДСТУ 347996.

7.1.3. Технології двовимірного штрихового кодування

Двовимірний штрих-код, або 2D штрих, є новітньою розробкою в галузі штрихового кодування. Даний вид штрих-коду грунтується на принципі кодування інформації не тільки по горизонталі, як звичайні лінійні штрих-коди, але і по вертикалі. Можна розрізнити два основних види двовимірних штрих-кодів: Stacked linear и Matrix.

На відміну від традиційних лінійних символік штрихового коду, які дозволяють представляти в символі штрихового коду коротку послідовність даних, що є, як правило, ключем до запису в зовнішній базі даних, багаторядкові символіки дозволяють кодувати інформацію в повному обсязі. Крім того, багаторядкові символіки включають в себе спеціальні механізми зі стиснення даних (захист їх від пошкодження, зв'язуванню інформації), представлених в декількох символах, в один великий файл; поданням різних наборів знаків в одному повідомленні.

Тип Stacked linear збільшує інформацію, яку здатний зберігати штрих-код за рахунок розташування одновимірних штрих-кодів один над іншим. Штрих-коди типу Code 16K, Codablock и Code 49 - це найбільш ранні представники сімейства двовимірних штрих-кодів. Ці штрих-коди передбачають середню ємність інформації (до 144 символів), проте вони поступаються деяким останнім двомірним штрих-кодами по щільності інформації і в тому, що вони не можуть забезпечити корекцію помилок. Корекція помилок дозволяла б операторам правильно зчитувати навіть мінімально пошкоджені штрих-коди.

1984 вважається початком розвитку двовимірних штрих-кодів. Тоді Automotive Industry Action Group (AIAG) опублікувала новий стандарт для маркування вантажів і деталей. Той стандарт містив чотири штрих-коду Code 39 типа «stacked» (в перекладі з англ. «stacked» - розміщений один над одним, багаторівневий). Ці коди містили артикул деталі, їх кількість, інформацію про відправника та серійний номер.

Перший штрих-код, який дійсно міг би називатися двомірним, був представлений компанією Intermec Corporation в 1988 році. Тоді розробники компанії запропонували штрих-код типу Code 49. Таким чином, з 1988 року були створені, або перепроектування, ще шість інших двовимірних символік. Це було зроблено з метою створення портативної бази даних в мінімально можливому просторі.

Словосполучення двовимірний код стало найбільш загальним найменуванням для всього цього класу символік. Назви стекова символіка (stacked symbology) або багаторядний код (multi-row code) більш точно відображають сутність серії кодів, в яких дані кодуються у вигляді кількох рядків звичайних одновимірних штрих-кодів.

Термін матричний код (Matrix code) позначає двовимірний штрих-код, заснований на розташуванні чорних елементів усередині матриці. Кожен елемент чорного кольору має однаковий розмір , а позиція елемента кодує дані.

Двовимірний код містить кодовану інформацію як по горизонталі, так і по вертикалі. Унаслідок того, що обидва напрямки є інформативними, втрачається можливість використання так званої вертикальної надмірності. Проте боротьба з помилками при зчитуванні штрих-коду забезпечується досить просто – більшість стандартів двомірних кодів використовують контрольні суми, які дозволяють гарантувати достовірність введеної інформації.

В даний час найбільш поширені наступні матричні штрих-коди і їх види:

• Data Matrix;

• QR код.

Характеристика QR коду. QR-код (англ.  quick response -швидкий відгук) – матричний код (двовимірний штрих-код), (рис. 7.6.) розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave» в 1994 році.  Абревіатура QR похідна від англ. quick response, що перекладається як «швидка відповідь». Основна перевага QR-кода – це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці.

Сьогодні QR-коди найрозповсюдженіші в Японії, країні, де штрих-коди користувалися такою великою популярністю, що обсяг інформації, зашифрованої в коді, швидко перестав влаштовувати індустрію. Японці почали експериментувати з новими способами кодування невеликих обсягів інформації в графічному зображенні. Вже на початку 2000 року QR-коди отримали широке розповсюдження в Японії, їх можна було зустріти на великій кількості плакатів, упаковок і товарів.

Також QR-коди активно використовуються і в туризмі. Наприклад, у Львові об'єднання бізнесменів «Туристичний Рух Львова» розмістило QR-коди більше ніж на 80 туристичних об'єктах. Це дозволяє туристам легко орієнтуватися в місті, навіть не знаючи української мови, тому що QR-коди встановлені кількома мовами.

Максимальна кількість символів, які вміщаються в один QR-код:

• Цифри - 7089

• Цифри і букви (включаючи кирилицю) - 4296

• Двійковий код - 2953 байт

• Ієрогліфи - 1817

Рис. 7.6. Структура QR коду, з позначеними функціональними елементами.

Доступність для широкого кола користувачів зробила QR -код дуже поширеною символікою і сприяла появі нових областей застосування штрих -кодів. Основні області застосування QR- коду :

- Реклама та розваги (зберігання веб-посилань , контактної інформації)

- Логотипи , що містять інформацію про фірму

- Візитки ( код містить детальну інформацію про людину)

- Туризм (для надання веб-посилання або інформації про об'єкт )

- Електронні квитки (код пред'являється на моніторі мобільного пристрою )

- Проїзні квитки ( друкується на квитку )

- Маркування продуктів.

QR-код, як і будь-який інший представник двовимірних штрих кодів, використовує матричну символіку оперує наступними притаманними йому характеристиками:

1. Формат:

- QR-код, має повний спектр можливостей і максимально підтримуваний обсяг зашифрованої інформації;

- QR-код, володіє укороченим заголовком і обрізаним об'ємом зашифрованої інформації;

2. Тип даних:

- числові дані (числовий, підтримує цифри 0-9);

- буквено-цифрові дані (альфачісловой, підтримує цифри 0-9, букви верхнього регістру AZ, 9 спецсимволов: пробіл, $% * + - / :);

- байт даних (бітовий, за замовчуванням ISO / IEC 8859-1);

- даних Кандзі (Кандзі упаковується в 13 біт);

3. Модульні розміри:

- QR-код, може мати розміри від 21х21 модуль до 177х177 модулів, залежно від використовуваної версії Version1 ... Version40, в загальному випадку кількість модулів збільшується на 4 з кожним кроком;

4. Кількість знаків на символ

- числові дані, числовий 7089 знаків;

- буквено-цифрові дані, альфачісловой 4296 знаків;

- байт даних, бітовий 2953 знака;

- дані Кандзі, Кандзі 1817 знаків.

Data Matrix. Data Matrix – двовимірний матричний штрихкод (рис. 3.2), що представляє собою чорно -білі елементи або елементи декількох різних ступенів яскравості , зазвичай у формі квадрата , розміщені в квадратної або прямокутної групі. Матричний штрихкод призначений для кодування тексту або даних інших типів. Найчастіше в промисловості та торгівлі застосовуються бітові матриці , що кодують від декількох байт до 2 кілобайт даних. При бажанні можна роздрукувати на принтері матриці ємністю в сотні кілобайт і потім зчитувати їх з досить високою точністю за допомогою фотоапаратів , матриці яких містить мільйони пікселів . Прообразом штрихкодів у вигляді матриць є перфокарти .

Один з варіантів бітових матриць, «Data Matrix», був розроблений компанією RVSI /Acuity CiMatrix (нині частина концерну Siemens AG). Код застосовується для маркування в електроніці, автомобілебудуванні, харчової промисловості, авіакосмічної та оборонної промисловості, енергетичному машинобудуванні.

Також дані коди застосовуються в рекламній та розважальної сферах. За допомогою Data Matrix можна закодувати як текст, так і інші типи даних – веб-посилання, адреси електронної пошти, телефонні номери і SMS (рис. 7.7).

Рис. 7.7. Приклад коду Data Matrix, що кодує текст: «Вікіпедія, вільна енциклопедія»

До теперішнього дню DataMatrix описується стандартом ISO, ISO/IEC16022 - International Symbology Specification, Data Matrix, і є громадським надбанням для багатьох областей використання, що означає, що формат може бути використаний вільно і без будь-яких ліцензійних відрахувань.

• ISO/IEC 15418:1999 — Symbol Data Format Semantics

• ISO/IEC 15434:1999 — Symbol Data Format Syntax

• ISO/IEC 15415 — 2-D Print Quality Standard

Переваги: Можливість нанесення постійної гравіювання (лазером, механічним способом і т. П.) На металеві поверхні дозволяє маркувати кодом вироби та пристрої, що піддаються впливам критичних температур, тисків або хімічних речовин, наприклад, лопатки турбін. Можливість зчитування мітки навіть при частковому її пошкодженні (до 30 відсотків площі).

Типи сканерів двовимірного штрих-коду. Сканер штрих-коду – це пристрій, який зчитує штрих-код, нанесений на упаковку товару, і передає цю інформацію вкомпьютер, касові апарати, POS-термінали.

Штрих-код, який несе в собі інформацію для ідентифікації товару, наноситься на упаковку товару при виробництві виробником або друкується за допомогою спеціалізованого принтера ‒ принтера етикеток і зчитується сканером.

Зчитувачі 2D штрих-кодів, на відміну від звичайних сканерів штрих-коду, спочатку вловлюють їх зображення, потім аналізують отриману картинку, і лише потім витягують з неї і декодують штрих-код. Пристрої, які застосовують аналіз відеозображення, необхідні для ефективного зчитування матричних кодів, однак можуть читати і звичайні штрих-коди. Технологія аналізу відеозображення відкриває можливості для читання підписів, оптичного розпізнавання символів й ін.

По пристрою, що зчитує сканери штрих-коду поділяються на:

• світлодіодні (рис. 7.8) ‒ випромінюючим елементом є світлодіод, зчитуючим ‒ ПЗС-матриця. Ці сканери найдешевші і дуже надійні, але мають невелику дальність зчитування, штрихкод треба підносити майже впритул.

Рис. 7.8. Світлодіодний сканер

• лазерні (рис. 7.9) - зчитують з набагато більшої відстані і з більш високою швидкістю. Але механізм розгортки лазерного променя за допомогою системи дзеркал має рухомі деталі, а тому чутливий до падінь. Деякі виробники намагаються відшкодувати цей недолік протиударним корпусом.

Рис. 7.9. Лазерний сканер

• імідж-сканери (рис. 7.10) - сама передові моделі зчитувачів, з'явилися на ринку відносно недавно. Швидкі, надійні, з хорошою дальністю зчитування не тільки лінійних або композитних, а й двомірних штрих-кодів. Імідж-сканери набагато стійкіше до зовнішніх впливів, ніж лазерні ‒ всередині імідж-сканера немає рухомих частин, таких як механізм розгортання лазерного променя, тому від можливого удару всередині нічого зрушити не може.

Рис. 7.10. Імідж-сканер

З першого моменту появи на ринку, імідж-сканери викликали великий інтерес у користувачів, однак, через спочатку високої ціни, ці пристрої були затребувані тільки для вирішення складних завдань, з якими не справлялися лазерні сканери. Наприклад ‒ зчитування штрихових кодів надрукованих на матричному принтері, зчитування штрих-коду через вакуумну упаковку продукту і т.д. Одновимірний штрих-код може бути лічений в будь-якому положенні, при цьому немає необхідності орієнтувати скануючий промінь строго перпендикулярно штрихами. Окремі імідж- сканери також володіють можливістю робити чорно-білі фотографії для різних додатків, наприклад для підтвердження доставки, огляду і перевірки товарів та ін.

Однією з важливою характеристик сканера є його разширення, від нього залежать розміри зчитувальних штрих-кодів. Деякі моделі сканерів мають поліпшені можливостями для зчитування пошкоджених штрихкодів.

7.2. Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями про штрихове кодування.

2. Отримати у викладача зразки штрих-кодів різних видів продукції і ідентифікувати іх. Дати характеристику отриманим кодам і розкрити інформацію, що вони несуть.

3. Зробити висновок щодо доцільності використання штрих-кодів у світовій практиці.

Контрольні питання

1. Мета і задачі штрихового кодування.

2. Чим обумовлюється вибір штрихових кодів?

3. Що таке штриховий код?

4. Яка структура штрихового коду?

5. Дати характеристику штриху.

6. Дати характеристику проміжку штрихового коду.

7. Що таке модуль штрихового коду.

8. Які види штрихових кодів Ви знаєте?

9. Що таке інформаційна щільність штрихового коду?

10. Яка міжнародна організація займається питаннями штрихового кодування.

11. Дати характеристику системі EAN●UCC.

12. Що таке глобальний номер розташування?

13. Розкрийте структуру коду EAN-13.

14. Мета і задачі автоматизації ідентифікації.

15. Які рекомендовані комбінації кольорів штрихів і поверхонь?

16. З чого складається цифровий еквівалент коду EAN-13?

17. Для яких штрих-кодів базою є штрих-кодова символіка EAN/UPC?

18. Які існують технічні засоби для роботи із штриховими кодами?

19. Дати характеристику електронним контрольно-касовим апаратам.

Список рекомендованої літератури

1. Богданова О.Ф., Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Коб’яков С.М., Тіхосова Г.А. Стандартизація і сертифікація продукції легкої промисловості / Під заг. ред. Чурсіної Л.А. – Херсон: ХНТУ, 2005. – 420 с.

2. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2002. – 560 с.

3. Крылова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 711 с.

4. Боженко Л.І., Гутта О.Й. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції: Навч. посібник. – Львів, 2001. – 176 с.

5. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2000. – 174 с.

6. Кузьміна Т.О. Міжнародна система стандартизації та сертифікації: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Кондор, 2011. – 430 с.

7. Кузьміна Т.О. Міжнародна система стандартизації та сертифікації: навчальний посібник ‒ вид. 2-ге (виправлене і доповнене). – Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2014. – 344 с.

8. Standards development (Розроблення стандартів) / ISO deliverables (документи ISO) // Офіційний вебсайт ISO. – Режим доступу: http://www.iso.org/iso/

ru/home/standards _development/deliverables-all. htm?type=standard.

9. ISO/ІЕС Guide 21-1:2005(E). Regional or National Adoption of International Standards and other International Deliverables (Прийняття міжнародних стандартів та інших міжнародних документів як регіональних або національних) ‒ Part 1: Adoption of International Standard (Частина 1: Прийняття міжнародного стандарту) // Офіційний вебсайт ISO. – Режим доступу: http://www.iso.org/iso/ iso_iec_guide_21-l_2005.pdf.

10. ISO/ІЕС Directives, Part 1, Consolidated ISO Supplement (Директиви ISO/ІЕС, Частина 1, Погоджене доповнення ISO) – Procedures specific to ISO, Third edition, 2012 (Особливості процедур в ISO, третє видання, 2012) (based on the ninth edition of the ISO/ІЕС Directives, (Part l) 1) (засновано на дев'ятому виданні Директив ISO/ІЕС, Частина 1) // Офіційний веб-сайт ISO. – Режим доступу: http://isotc.iso.org/livelink/livelink/fet ch/2000/2122/3146825/4229629/4230450/4230452/ ISO_IEC_Directives%2C_Part_l.

11. Грищенко Ф. Міжнародна організація зі стандартизації. Типи документів і загальні правила їх розроблення // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2013. – № 2. – С. 22–24.

12. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних документів. Національна стандартизація: ДСТУ 1.7:2001 (Перевидання зі зміною №1 від 29 листопада 2002 р. та ІПС №4‒2003).‒ [Чинний від 2001-29-05].‒ К.: Держспоживстандарт України, 2001.‒ 28 с. ‒ (Національний стандарт України).

13. Програма економічних реформ на 2010‒2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна еко-номіка, ефективна держава» // Офіційне інтернет- представництво Президента України. ‒ Режим доступу:

http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_l.pdf.

14. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013‒2014 роки, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 № 187 // Єдиний веб- портал органів виконавчої влади України. ‒ Режим доступу:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/pubiish/

article?art_id=246247059&cat_id=244203594.

15. Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010‒2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затв. Указом Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. ‒ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/128/2013.

16. Standards development (розроблення стандартів) / Our publications (наші публікації) // Офіційний вебсайт ІЕС. ‒ Режим доступу: http://www.iec.ch/standardsdev/publications.

17. ISO/ІЕС Directives, Part 1, Procedures for the technical work, Ninth edition, 2012 (Директиви ISO/ІЕС, Частина 1, Процедури з технічної роботи, дев'яте видання, 2012) // Офіційний веб-сайт ІЕС. ‒ Режим доступу: http://www.iec.ch/members_experts/refdocs/ іес/ isoiecdir-l%7Bed9.0%7Den.pdf.

18. ISO/ІЕС Directives, Part 2, Rules for the structure and drafting of International Standards, Edition 6.0, 2011-04 (Директиви ISO/ІЕС, Частина 2, Правила щодо структури та проектування міжнародних стандартів, шосте видання, 04-2011) // Офіційний веб-сайт ІЕС. ‒ Режим доступу: http://www.iec.ch/members_ experts/refdocs/iec/isoiec-dir2%7Bed6.07o7Den.pdf.

19. ISO/ІЕС Guide 2:2004. Standardization and related activities ‒ General vocabulary (Стандартизація та суміжні види діяльності ‒ Загальний словник) // Офіційний веб-сайт ISO. ‒ Режим доступу: http://www. iso.org/iso/catalogue_detail?csnumber=39976.

20. ДСТУ 1.1:2001. Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять. ‒ Введено вперше. ‒ [Чинний від 2001-07-01]. ‒ К.: Держспоживстандарт України, 2003. ‒ 38 с.

21. IEC Annual Report 2012 (щорічний звіт ІЕС за 2012 рік) // Офіційний веб-сайт ІЕС. ‒ Режим доступу: http://www.iec.ch/about/annual_report/.

22. Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовари-ством з атомної енергії й їхніми державами-членами, з іншої сторони // Урядовий портал (Єдиний веб- портал органів виконавчої владиУкраїни). ‒ Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ printabLe_articLe?art_id=246581344.

23. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 № 1314-VII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. ‒ Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1314-18.

24. Закон України «Про стандартизацію» від 05.06.2014,

25. № 1315-VII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України. ‒ Режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/Laws/show/1315-18/page.

26. Конференція «Стратегія розвитку системи технічного регулювання України»// Портал проєвропейського громадянського суспільства України (Європейський простір). ‒ Режим доступу: http://eu.prostir.ua/calendar/264062.html.

27. Грищенко Ф. Україна напередодні участі у технічній роботі CEN і CENELEC / УкрНДІССІ, його вклад у ство-рення і розвиток національних систем стандартизації та сертифікації // Матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 25.05.2002) / Держстандарт України, Укр. наук.-дослід. ін-т стандартизації, сертифікації та інформатики. ‒ Харків: ДП редакція журналу «Стандартизація, сертифікація, якість». ‒ 2002. ‒ 308 с. (Спецвип. № 3 ‒ 2002:10 років УкрНДІССІ).

28. Грищенко Ф. Міжнародна електротехнічна комісія. Аналіз типів докуменлв / Ф. Грищенко // Стандартизація, сертифікація, якість. ‒ 2013. ‒ № 3. ‒ С. 30‒34.

29. Грищенко Ф.В. Європейський комітет зі стандартизації. Порівняльний аналіз типів документів / Ф.В. Грищенко // Зернові продукти і комбікорми. ‒ 2013. ‒ № 3. ‒ С. 48.

30. About CENELEC (Про CENELEC) // Офіційний веб-сайт European Committee for ELectrotechnicaL Standardization (CENELEC). ‒ Режим доступу: http://www. ceneLec.eu/aboutceneLec/whoweare/index.html

31. Дрезденська угода // Офіційний веб-сайт European Committee for ELectrotechnicaL Standardization (CE-NELEC). ‒ Режим доступу: http://www.ceneLec.eu/ aboutcenelec/whoweare/globalpartners/iec.html.

32. CENELEC: facts and figures (Факти і цифри CENELEC) // Офіційний веб-сайт European Committee for ELec-trotechnicaL Standardization (CENELEC). ‒ Режим доступу: http://www.ceneLec.eu/aboutceneLec/whatwedo/ factsandfigures/index.htmL.

33. CENELEC Products (Продукція CENELEC) // Офіційний веб-сайт European Committee for ELectrotechnicaL Standardization (CENELEC). ‒ Режим доступу: http://www.ceneLec.eu/standardsdeveLopment/ ourproducts/index.htmL.

34. Our pubLications (наші публікації) // Офіційний вебсайт International ELectrotechnicaL Commission (IEC). ‒ Режим доступу: http://www.iec.ch/standardsdev/pubLications.

35. Facts & figures (Факти і цифри) // Офіційний вебсайт International Electrotechnical Commission (IEC). ‒ Режим доступу:

http://www.iec.ch/about/activities/facts.htm.

36. Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій: ДСТУ IS0/IEC 17025:2006.– [Чинний від 2007–07–01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 25 с. – (Національний стандарт України).

37. ДСТУ 3144-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення.

38. ДСТУ 3146-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до побудови.

39. ДСТУ 3147-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Формат та розташування штрихових позначок EAN на тарі та упаковці товарної продукції. Загальні вимоги.

40. ДСТУ 3148-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами на постачання продукції. Загальні вимоги.

41. КНД 50-051-95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Вибір і застосування штрихових кодів. Основні положення.

42. ДСТУ 3356-96 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Порядок присвоєння, реєстрації, перегляду та скасування кодів EAN на продукцію.

43. ДСТУ 3359-96 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Якість друку штрихкодових позначок. Загальні технічні вимоги та методи контролю.

44. ДСТУ3775-98 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об`єктів ідентифікації. Штрихові позначки UCC/EAN-128. Ідентифікатори застосування. Загальні вимоги.

45. ДСТУ 3776-98 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об`єктів ідентифікації. Код 128. Вимоги до побудови.

46. Кавалер В.В. Азбука штрихового кодирования. – Винница: Континент-ПРИМ, 1995. – 32 с.

Додатки