1.1.3. Проблеми застосування «методу обкладинки» у національній стандартизації

Сучасний світ диктує свої вимоги, яких слід дотримуватись, аби українська продукція мала вихід на світовий ринок. Прагнення України щодо тіснішої інтеграції з Європейським Союзом (ЄС) зобов'язує країну адаптувати свою систему технічного регулювання (СТР) до міжнародних та європейських підходів.

На сучасному етапі головне завдання державної політики України у СТР – запровадження досвіду і досягнень розвинених країн у національну економіку, усунення технічних бар'єрів на шляху українських товарів на світовий ринок. Торгівля є основою економічного зростання як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, і тому ми повинні сприяти вирішенню цих питань, бо саме упровадження міжнародних стандартів надасть широкі можливості виробникові не лише підняти якість вітчизняних товарів до рівня міжнародних вимог, але й забезпечити перебудову виробництва, його організацію, технологію, систему управління якістю (СУЯ) відповідно до рівня розвинених країн світу.

У Плані національної стандартизації на 2012 рік було передбачено прийняття понад 500 стандартів методом перекладу, велика кількість яких вже гармонізована та чекає затвердження. Через відсутність фінансування Мінекономрозвитку України запропонувало «швидко» і без фінансування прийняти всі ці стандарти «методом обкладинки», перекладаючи лише назву стандарту. Проти цього методу виступили більшість технічних комітетів стандартизації (ТК), до складу яких входять виробники, споживачі, науковці. Усі вони чудово розуміють недоцільність прийняття більшості європейських та міжнародних стандартів таким чином та до яких наслідків це може призвести. Питання дуже серйозне. Від його вирішення залежить здоров'я та життя людей. Перед вітчизняними виробниками постають питання: «Як виробляти продукцію за стандартами, викладеними іноземною мовою? Як приймати стандарти на потенційно небезпечне обладнання (ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри) тощо? До яких стандартів цей метод можливо застосовувати?» Відповідь є необхідною, бо кожен, хто працює за цими стандартами, буде перекладати їх по-своєму, використовуючи різні терміни, що не лише не зекономить кошти, а й завдасть шкоди, бо не будуть ураховані національні особливості. Будуть застосовуватись хімічні препарати, заборонені у нашій країні, що спричинить масові захворювання на алергію у дітей. Від бездумного використання «методу обкладинки» треба буде чекати аварій і катастроф, а з часом – краху національної системи стандартизації.

Однак, застосовування цього методу все-таки можливе у невеликій кількості стандартів, виданих російською мовою або інформація у яких викладена у табличній формі та цифрах.

Основою системи нормативно-технічної документації в будь-якій предметній галузі є стандарти на терміни та визначення понять, які повинні достатньо повно описувати галузь в її сучасному розумінні. Гармонізуванню національних стандартів з міжнародними та європейськими повинно передувати гармонізування відповідних міжнародних термінологічних стандартів, оскільки саме вони повинні створювати термінологічне підґрунтя для гармонізації. Виявлення розбіжностей у системі понять, що виражають термінами вихідної мови та мови перекладу – найважливіший крок на шляху міжмовної гармонізації терміносистем.

Саме тому питання гармонізації стандартів і особливостей їх перекладу на українську мову є одним із найважливіших на даному етапі розвитку законодавчої та нормативно-технічної документації в нашій країни.

Національна система стандартизації створювалася в умовах переходу до ринкової економіки, нестабільної економічної та фінансової ситуації та на основі розгалуженої системи стандартизації колишнього СРСР, тому має багато проблем: недостатні темпи гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими у зв'язку з обмеженим фінансуванням; застарілість фонду стандартів, низька зацікавленість галузевих установ та організацій у розробленні стандартів; практична відсутність робіт із стандартизації термінології. І хоча державне підприємство «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ», утворений у 2003 році) разом із ТК 19 «Науково-технічної термінології» уже багато років удосконалює термінологічне забезпечення різних сфер науки, техніки й освіти, актуальність цього питання залишається безперечною.

Робота щодо гармонізації стандартів є довгостроковою і кропіткою, вона потребує тісної співпраці представників різних професій, науковців, лінгвістів із виконанням вимог основоположних НД.

Сучасні науковці повинні мати можливість користуватися україномовними стандартами з українською сучасною термінологією, а не відволікати свою увагу на декілька різних примірників, викладених різними мовами, підбираючи придатніший український термін. Переклад термінів має бути зроблено безпосередньо з англійської мови на українську, тоді можна згодом отримати повністю українські терміни, а не аналоги російських, зберігаючи змістовність першоджерел. Тим паче потрібно, щоб усі наукові співробітники використовували одні й ті самі терміни, що допоможе усунути багато проблем у роботі. Тому під час розроблення нових термінів велику відповідальність покладено на служби стандартизації, де зібрано спеціалістів із різних сфер, враховуючи і лінгвістів.

Загальною метою гармонізації є захист інтересів споживачів і держави з питань якості продукції, процесів і послуг.

На сьогодні склалися відповідні умови: українська наука поступово набирає темпи поповнення своєї термінологічної бази, чисельність якої з кожним роком збільшується, що, у свою чергу, створює умови для отримання нашою країною у майбутньому систематизованого за галузями термінологічного банку та виходу країни на міжнародний ринок.

Роботу зі стандартизації орієнтували так, щоб основний акцент був саме на термінах.

Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України (ІСМА) проводить роботу щодо вирішення цих питань: було гармонізовано Частину 394 Міжнародного електротехнічного словника (ІЕV), метою якого є впорядкування та стандартизація термінології в галузі електротехніки, енергетики, електроніки, ядерної апаратури, атомної безпеки та суміжних з ними галузей знань.

А оскільки в ДСТУ ІЕС 60050-394 не так багато термінів, якими науковці користуються, тому зараз розпочато розроблення національного двомовного (англійського та українського) довідника в галузі атомного приладобудування, у якому буде зосереджено якомога більше сучасних термінів галузі. Кожна наука має власну систему точно визначених понять. Гармонізація стандартів, в яких зібрано терміни атомної галузі, має свої особливості й складнощі.

Починаючи переклад тексту, ми стикаємося з багатьма особливостями, без дотримання яких переклад не буде задовольняти міжнародні норми. Кожна мова має власні лексичні, морфологічні та синтаксичні норми, і тому, перекладаючи текст іншою мовою, треба знайти такі засоби і граматичні форми, які б стовідсотково передали зміст оригіналу.

По-перше, синтаксична структура англійських текстів цієї галузі відрізняється конструктивною складністю, а саме наявністю дієприкметникових, інфінітивних зворотів, пасивних конструкцій і тому ускладнює розуміння тексту, що вимагає від перекладача гарного знання не тільки англійської мови, а й української та галузевих знань термінології.

По-друге, серед лексичних труднощів провідне місце належить багатозначності термінів та вибору адекватного словникового відповідника. Наведемо кілька прикладів. У ядерному приладобудуванні термін шина – електричне з'єднання між складниками комп'ютера, тоді як у медицині – пристосування для іммобілізації при пошкодженнях, травмах кісток; у машинобудуванні – залізний або гумовий обруч, оболонка колеса. У ядерному приладобудуванні bus – електрична шина, тоді як звичайна людина перекладе це слово, як автобус. У ядерному приладобудуванні probe (of a radiation meter) – зонд (радіометру), тобто радіаційний детектор, який використовують спільно з вимірювальною апаратурою, у медицині це також зонд, але це прилад для дослідження різних органів.

По-третє, ще більші труднощі під час перекладу виникають, коли один і той же термін має різне значення залежно від контексту – прилад чи обладнання. Наприклад, термін engine – машина, двигун, мотор, процесор; термін selector – відбірник, шукач, перемикач, ручка настроювання.

Особливу увагу у ході перекладу слід звернути на скорочення і абревіатури. Треба пам'ятати, що прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати. Наприклад, SPDS (Safety Parameter Display System) – система відображення параметрів безпеки; VDU (Visual Display Unit) – пристрій візуального відображення; TLD (Thermoluminescent Detector) – термолюмінесцентний детектор; MDA (minimum detectable (measurable) activity – мінімальна виявлювана активність; OSS (operator support system) – система підтримування оператора.

Обов'язково потрібно зберігати під час перекладу схему побудови українського речення, а не робити ізольований, що називають дослівний переклад англійських слів. Починати переклад треба тільки після досконального вивчення тексту.

Зважаючи на викладені проблеми національної системи стандартизації, можна сказати, що найбільшого занепокоєння викликають терміни. Саме тому потрібно намагатися досягти їх однозначності, за постійного уточнення і розширення відповідно до сучасного стану науки і техніки, зважити усі за та проти, перш ніж вирішити, які міжнародні та європейські стандарти (особливо ті, які вже введено в Росії) можна приймати «методом обкладинки», а які ні. Вирішення цих питань створить відповідні умови для отримання нашою країною в майбутньому систематизованого за галузями економіки термінологічного банку та виходу на міжнародний ринок.