- •Херсон – 2014
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •1.1.2. Варіанти застосування міжнародних стандартів
- •1.1.3. Проблеми застосування «методу обкладинки» у національній стандартизації
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Типи документів Міжнародної організації зі стандартизації (iso)
- •2.1.2. Аналіз типів документів Міжнародної електротехнічної комісії
- •2.1.3. Нормативні документи itu
- •2.1.4. Типи документів сеn та cenelec
- •2.1.5. Робочі процедури етsі
- •2.1.6. Порівняння типів документів cenelec з відповідними типами документів iec
- •1.2.7. Оцінка порівняння документів cenelec усіх типів з відповідними документами іес
- •2.1.8. Стандартизація в межах снд
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Характеристика споживчих властивостей продукції, сировини та показники їх якості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.2.1. Визначення якості трести в залежності від виходу волокна на різних агрегатах та при різних методах оцінки
- •Контрольні питання
- •4.1.2. Сертифікація у країнах снд
- •4.1.3. Екологічна сертифікація
- •Екологічне маркування
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •Загальна характеристика та класифікація інформаційних знаків
- •Товарні знаки (знаки обслуговування)
- •4.2.3. Знаки назв місця походження товарів
- •4.2.4. Знаки відповідності (якості)
- •4.2.5. Штрихові коди
- •4.2.6. Компонентні та розмірні знаки
- •Експлуатаційні знаки (знаки споживання)
- •Стандартні експлуатаційні знаки (символи) для текстильних виробів
- •Попереджувальні та маніпуляційні знаки
- •4.2.8. Екологічні знаки
- •4.2.9. Конструкційні інформаційні знаки
- •Умовні позначення національних валют
- •Тести для самоконтролю
- •Вимоги до управління
- •Організація
- •Лабораторія повинна:
- •2. Система якості
- •3. Управління документацією
- •4. Аналізування запитів, заявок на підряд та контрактів
- •5. Укладання субпідрядних угод на провадження випробування та калібрування
- •6. Придбання послуг та ресурсів
- •7. Обслуговування замовників
- •8. Скарги
- •Управління невідповідною роботою з випробувань та/або калібрувань
- •10. Коригувальні дії
- •11. Запобіжні дії
- •12. Управління реєстрацією даних
- •13. Внутрішні перевірки
- •14. Аналіз з боку керівництва
- •Чинники, які визначають точність та вірогідність випробувань та/або калібрувань, проведених лабораторією
- •6.1.2. Невизначеність
- •6.1.3. Оцінка невизначеності вимірів під час проведення випробувань
- •6.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •7.1.1. Терміни та визначення в галузі штрихового кодування
- •7.1.1. Загальні положення системи ean•ucc
- •7.1.2. Автоматизована ідентифікація: штрихові символіки еаn●uсс
- •7.1.3. Технології двовимірного штрихового кодування
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
Контрольні питання
Сфера дії стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025-2006.
Обов'язки лабораторії.
Охарактеризуйте процедури управління всіма документами у випробувальній лабораторії.
Як проводиться аналізування запитів, заявок на підряд та контрактів?
Укладання субпідрядних угод на провадження випробування та калібрування у лабораторії.
Процедура обслуговування замовників.
Політика та процедури з вирішення претензій з боку замовників або інших сторін.
Процедура коригувальної дії.
Проведення запобіжних дій.
Процедури ідентифікації, збору, індексування, доступу, систематизації, зберігання, ведення та вилучення реєстраційних даних.
Характеристика програми внутрішньої перевірки.
Проведення аналізу системи якості лабораторії і діяльності з проведення випробувань та/або калібрувань.
Трактування поняття невизначеності у сучасній науці.
Методика розрахунку неизначеності.
Лабораторна робота №7
Міжнародна стандартизація і кодування інформації
про сировину і продукцію
Мета роботи – вивчення особливостей застосування штрихового кодування для визначення відповідності продукції, термінів та визначень в галузі штрихового кодування.
Вибір та застосування штрихових кодів. Коди ЕАN.
7.1. Стислі теоретичні відомості
Наявність штрихового коду на споживчому товарі, а якщо бути точним, то не тільки на ньому, але і на транспортному упакуванні, вже давно стало нормою. Відомо, що тепер практично 100 % продукції, що випускається в розвинутих країнах світу для споживчого ринку, має на упаковці (або на етикетках, що супроводжують товар) штриховий код EAN, за яким можна визначити виробника і товар. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності, збільшенню попиту на цю продукцію і відповідає сучасним нормам торгівлі та зовнішньоторговельного обміну. Нанесення штрихового коду на упакування та етикетки стало обов’язковою вимогою в США, Канаді, країнах західної Європи та Південно-східної Азії. В деяких країнах навіть заборонено імпортувати і реалізовувати на ринку продукцію без штрихового коду EAN чи UPC.
Переваги автоматичної ідентификації за допомогою штрихових кодів є очевидними для підприємств різних галузей промисловості. Вони полягають у розширенні обсягів продажу, підвищенні продуктивності, зменшенні затрат та покращенні рівня послуг. Економічний ефект від впровадження системи автоматичної ідентифікації полягає в тому, що вона дає можливість відмовитись від численних паперових документів і дозволяє оперативно за допомогою автоматичного зчитування отримати інформацію про виробника продукції, її технічні характеристики, ціну та інші показники (якщо, звичайно, виробник «завантажив» таку інформацію в код). Впровадження системи кодування дозволить отримувати оперативну інформацію про рух товарів, знизити комерційні витрати, а також надає можливість виробникам і продавцям спостерігати за реакцією ринку на надходження різних товарів, а покупцю (в разі потреби) вийти на конкретного постачальника чи виробника.
За кордоном наполягають на дотриманні принципу відповідальності виробника товарів за нанесення на товар штрихових кодів. В умовах існуючої там конкуренції підприємці переважно додержуються цього принципу. Більше того, для багатьох фірм нанесення штрихового коду на товар або його упакування підвищує їх престиж, часто відіграє роль реклами товару і самого підприємства.
Інформація, закладена в штриховому коді, призначена насамперед для продавців, а вже після них – для споживачів. Справа в тому, що штриховий код спочатку створювався як засіб передачі інформації вздовж товарного ланцюга: виробник, оптовик , роздрібний продавець, покупець. На перших двох ділянках цього ланцюга штриховий код допомагає грамотно, кваліфіковано, якісно обслужити партію товару, тобто знати, коли, кому, скільки і за якою ціною її було відвантажено. А на підприємстві торгівлі – знати, який товар, за якою ціною в цей момент користується найбільшим попитом, куди звернутися за поповненням цього запасу тощо. Крім того, штрих-код полегшує інвентаризацію, облік, контроль, зберігання продукції.
Для споживача система штрихового кодування також є дуже зручною. Якщо куплений товар виявився неякісним, покупець може звернутися до продавця і легко встановити фірму-постачальника цього товару та заявити їй свої претензії. У разі, коли продавець не має необхідної інформації, він (або покупець) може звернутися з відповідним запитанням до національної асоціації автоматичного кодування продукції, а така є в кожній країні – члені ЕА. Від січня 1995 року (відколи оформився Спільний ринок), на всі товари, що надходять у Європу, повинен наноситись штриховий код. Це є однією із обов’язкових умов постачання.
В Україні було розроблено Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики. Програма робіт передбачала заходи щодо створення стандартів для системи штрихового кодування, технічних і програмних засобів нанесення штрих-кодів, документації, що регламентує їх застосування. Також було створено Національну нумерувальну організацію «ЕАN – Україна», яка згідно з рішенням Європейської Асоціації (ЕА International) 30 жовтня 1994 року була прийнята до Асоціації товарної нумерації від України.
Вибір штрихового коду обумовлюється:
видом інформації, що кодується (цифрова, абетково-цифрова);
довжиною штрих-кодової позначки, отриманої при кодуванні інформації;
інформаційною щільністю штрихового коду, вимогами до точності друку штрих-кодової позначки;
контролепридатністю штрихового коду.
В Україні рекомендується застосовувати такі найпоширеніші і найперспективніші штрихові коди: Код ЕАN13 (ЕАN8), Код ІТF, Код 39, Код 128.
Переважно коди країні присвоюються Міжнародною асоціацією ЕА. Ось список деяких кодів країн для штрихового коду ЕА:
США і Канада (UСС)
20 – 29 Резерв ЕАN
30-37 Франція (GЕNСOD)
400-440 Німеччина (ССG)
45,49 Японія (Dіstrіbutіоn Соde Сеntеr)
50 Велика Британія (АNА Ltd)
520 Греція (HELLСАN)
380 Болгарія (ССІ оf Вulgаrіа)
460-461 Російська Федерація (UNISСАN)
54 Бельгія і Люксембург (ІСОDІF)
560 Португалія (СОDІРОR)
57 Данія (ЕАN Denmаrk)
600-601 Південна Африка (SААNА)
690-691 Китай (Аrtiсе Numbering Сеntrе оf Сhinа)
590 Польща (Ваr Соdinq Сеntrе оf Роlаnd)
70 Норвегія (ЕАN Nоrgе)
729 Ізраїль (Іsrаеl Соdinq Аssociation)
73 Швеція (ЕАN Sweden)
76 Швейцарія (ЕАN Schweiz, Suisse, Svizzеrа)
80-83 Італія (ІNDІСОD)
84 Іспанія (АЕСОD)
859 Чехія (ЕАN Сzech)
858 Словаччина (ЕАN Slovakіа)
869 Туреччина (Union оf Соmmerсе оf Тurkеу)
90-91 Австрія (ЕАN Аustrіа)
93 Австралія (ЕАN Аustraliа)
482 Україна (ЕАN Ukrainе)
64 Фінляндія (Сеntral Сhambеr оf Соmmеrсе)
498 Гонконг (НКАNА)
474 Естонія (ЕАN Еsstonіа)
475 Латвія (ЕАN Latvia)
Литва (ЕАN Lithuania)
789 Бразилія (АВАС)
880 Південна Корея (Коrеа Агticle Numbering Сentre)
977 Періодичні видання (ІSSN)
987-979 Книги (ІSBN). Квитанції. Купони
Необхідно зазначити, що код ЕАN не класифікує товар, а тільки ідентифікує його. Ніякий інший товар, що має оборот в міжнародній торгівлі, не може мати такий же код.
Для вирішення завдань автоматичної ідентифікації штрихові коди можна використовувати відповідно до їх можливостей з урахуванням порівняльних характеристик, наведених в табл. 7.1.
Таблиця 7.1
Порівняльні характеристики штрихових кодів, рекомендованих для застосування в Україні
Назва характеристики |
Вид штрихового коду |
|||
Код ІТF |
Код ЕАN/UCС |
Код 39 |
Код 128 |
|
Вид інформації, яку кодують |
Цифрова |
Цифрова |
Абетково цифрова |
Абетково цифрова |
Інформаційна щільність |
2,7 мм на цифру за мінімальної ширини елемента 0,3мм |
2,1 мм на цифру за ширини модуля 0,3мм |
4,8 мм на знак за ширини модуля 0,3 мм |
3,3 мм на знак або 1,7мм на цифру за ширини модуля 0,3мм |
Вимоги до точності друку |
Низькі |
Високі |
Низькі |
Середні |
Контролепри- датність знаку |
Є |
Немає |
Є |
Є |
Контролепри- датність позначки |
Є |
Є |
Є |
Є |
