- •Херсон – 2014
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •1.1.2. Варіанти застосування міжнародних стандартів
- •1.1.3. Проблеми застосування «методу обкладинки» у національній стандартизації
- •1.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •2.1. Стислі теоретичні відомості
- •2.1.1. Типи документів Міжнародної організації зі стандартизації (iso)
- •2.1.2. Аналіз типів документів Міжнародної електротехнічної комісії
- •2.1.3. Нормативні документи itu
- •2.1.4. Типи документів сеn та cenelec
- •2.1.5. Робочі процедури етsі
- •2.1.6. Порівняння типів документів cenelec з відповідними типами документів iec
- •1.2.7. Оцінка порівняння документів cenelec усіх типів з відповідними документами іес
- •2.1.8. Стандартизація в межах снд
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Характеристика споживчих властивостей продукції, сировини та показники їх якості
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.2.1. Визначення якості трести в залежності від виходу волокна на різних агрегатах та при різних методах оцінки
- •Контрольні питання
- •4.1.2. Сертифікація у країнах снд
- •4.1.3. Екологічна сертифікація
- •Екологічне маркування
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •Загальна характеристика та класифікація інформаційних знаків
- •Товарні знаки (знаки обслуговування)
- •4.2.3. Знаки назв місця походження товарів
- •4.2.4. Знаки відповідності (якості)
- •4.2.5. Штрихові коди
- •4.2.6. Компонентні та розмірні знаки
- •Експлуатаційні знаки (знаки споживання)
- •Стандартні експлуатаційні знаки (символи) для текстильних виробів
- •Попереджувальні та маніпуляційні знаки
- •4.2.8. Екологічні знаки
- •4.2.9. Конструкційні інформаційні знаки
- •Умовні позначення національних валют
- •Тести для самоконтролю
- •Вимоги до управління
- •Організація
- •Лабораторія повинна:
- •2. Система якості
- •3. Управління документацією
- •4. Аналізування запитів, заявок на підряд та контрактів
- •5. Укладання субпідрядних угод на провадження випробування та калібрування
- •6. Придбання послуг та ресурсів
- •7. Обслуговування замовників
- •8. Скарги
- •Управління невідповідною роботою з випробувань та/або калібрувань
- •10. Коригувальні дії
- •11. Запобіжні дії
- •12. Управління реєстрацією даних
- •13. Внутрішні перевірки
- •14. Аналіз з боку керівництва
- •Чинники, які визначають точність та вірогідність випробувань та/або калібрувань, проведених лабораторією
- •6.1.2. Невизначеність
- •6.1.3. Оцінка невизначеності вимірів під час проведення випробувань
- •6.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •7.1.1. Терміни та визначення в галузі штрихового кодування
- •7.1.1. Загальні положення системи ean•ucc
- •7.1.2. Автоматизована ідентифікація: штрихові символіки еаn●uсс
- •7.1.3. Технології двовимірного штрихового кодування
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
6.2. Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з основними положеннями стандарту ДСТУּISO/ІЕС 17025-2006.
2. Провести оцінювання невизначеності вимірювання показників якості сировини або готової продукції за методиками діючих міждержавних стандартів (вибрати з додатку) згідно наведеного нижче прикладу.
Приклад. Провести оцінювання невизначеності виміру показника розривного навантаження швейних бавовняних ниток, Т = 52 текс, № 40. Алгоритм експерименту: на протязі 4 днів проводилися випробування швейних ниток в різних розривних машинах РМ -3О, різними операторами по вісім вимірів кожен. Мета обробки результатів вимірів з багаторазовими спостереженнями полягає у зменшенні невизначеності результату випробувань. Обробка випробувань здійснювалась методами математичної статистики.
При статистичній обробці результатів проводилися такі операції:
1) Виняток із числа результатів спостереження результатів, які мають грубі промахи і систематичні похибки.
2) Обчислення середнього арифметичного за групами відкоректованих результатів (6.1):
|
(6.10) |
де: К – число вимірів в групі – 8;
Ррі – навантаження при розриві, Н.
3) Знаходимо найкращу оцінку вимірюваною величини , як середнє арифметичне (6.2)
= 10,2 Н, |
(6.11) |
де J – кількість груп – 4.
4) Визначення оцінки внутрішньо групової дисперсії Ss2 (6.3):
|
|
Таблиця 6.1
Результати експериментальних даних випробувань бавовняних
швейних ниток на розрив
Група |
1 |
2 |
3 |
4 |
, Н |
,Н |
10,0 |
10,0 |
10,0 |
10,7 |
10,2 |
S2i |
0,34 |
0,25 |
0,59 |
0,59 |
– |
5) Знаходимо експериментальну дисперсию середніх арифметичних груп (6.4). Така оцінка одна.
= 0,11Н. |
(6.12) |
6) Визначаємо дві незалежні оцінки усередненій внутрішньогруповий дисперсії спостережень (6.5):
= 80,11= 0,88Н2 |
(6.13) |
має кількість ступенів свободи (6.6) J-1 =3;
=0,44Н2 |
(6.14) |
має кількість ступенів свободи J(K-1)=4(8-1)=28.
7) Визначаємо розрахункове значення критерію Фішера за такою формулою (6.7):
= 0,88/0,44 = 2,0. |
(6.15) |
Критичне значення F для ймовірності 0,95 при числі ступенів свободи (3 і 28) знаходимо за таблицею, Fтабл = 2,92. Оскільки Fрозр. < Fтабл (2<2,92), існування міжгрупової похибки заперечується і однорідність зразків вважається задовільною. У даному випадку оцінену дисперсію визначаємо:
= 0,11/4 = 0,03 |
(6.16) |
має кількість ступенів свободи J -1 = 3.
Розширена невизначеність (U) результату вимірювань розраховується за такою формулою:
U=tp S = 4,3·0,17 = 0,73 (Н), |
(6.17) |
де: tp = 4,3 (критерій Стьюдента для кількості ступенів свободи 3 та рівня довіри 0,95).
Розширена невизначеність, як інтервальна оцінка результату вимірів, характеризує розсіювання значень, які можуть бути обґрунтовано приписані вимірюваній величині. Результат розрахунку розривного навантаження ниток може бути представлено у такому вигляді:
РР=(10,2±0,73)Н. |
(6.18) |