Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт

1. Перед виконанням роботи студенти повинні вивчити матеріал, що відноситься до теми роботи по конспекту лекцій і рекомендованій літературі.

2. До виконання лабораторних робіт студенти допускаються після інструктажу по техніці безпеки праці і пожежної безпеки в лабораторії в цілому і на кожному робочому місці.

3. Після виконання лабораторної роботи студенти оформляють звіт в індивідуальних лабораторних журналах, де повинні міститися: мета роботи, основні відомості, завдання для виконання роботи, початкові дані, результати згідно завдання і висновки.

4. По кожному розділу курсу, закріплюваному відповідною лабораторною роботою, студенти самостійно відповідають на комплекс контрольних питань, які допоможуть глибше засвоїти матеріал, що вивчається.

5. Лабораторну роботу кожний студент захищає індивідуально, за результатами захисту проставляється залік.

6. Загальний залік по лабораторних роботах виставляється за наявності звітів і захисту кожної лабораторної роботи.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ПРАВИЛА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У НАЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Мета роботи – актуалізація основних термінів міжнародної стандартизації, сертифікації, об'єктів стандартизації, визначення таких понять як нормативний документ, міжнародний стандарт та вивчення правил і методів прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів.

1. Стислі теоретичні відомості

1.1.1. Міжнародна стандартизація

Міжнародна стандартизація – стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн.

Вона здійснюється у рамках не тільки таких організацій, як ISО i IEC, але і багатьох інших (неурядових і міжурядових), наприклад: Всесвітньої організації охорони здоров’я при ООН (ВООЗ, англ. WHO – World Health Organization – Всесвітня організація охорони здоров'я); Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО, англ. Food and Agriculture Organization, FAO; Міжнародної організації цивільної авіації, Міжнародного агентства атомної енергії (МАГАТЕ, англ. IAEA, International Atomic Energy Agency); Європейської економічної комісії ООН та ін.

Регіональна стандартизація – стандартизація, що проводиться на регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн повного географічного та економічного простору.

Орган стандартизації – орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівнях, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів.

Об’єкт стандартизації – продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакетування, маркування, етикетування. Стандартизація може стосуватися об’єкта взагалі, або його окремих складових.

Нормативний документ (НД) – документ, який встановлює правила, загальні принципи чи характеристики різного виду діяльності або її результатів. Цей термін охоплює такі поняття як “стандарт”, „кодекс усталеної практики”, “настанова”, “технічні умови” та “технічний регламент”.

Консенсус – загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень з суттєвих питань у більшості зацікавлених сторін та досягається внаслідок процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних поглядів.

Стандарт – розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов’язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Міжнародний та регіональний – стандарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації.

Використання міжнародного стандарту – використання конкретного міжнародного стандарту користувачами в даній країні (країнах) з повним або частковим виконанням встановлених у ньому вимог згідно з сферою його розповсюдження і дії.