- •1 Розрахунок і аналіз режиму вхідної електричної мережі 110/35 кв
- •1.1 Формування розрахункової схеми електричної мережі та введення початкових даних
- •1.1.1 Введення та редагування інформації про вузли
- •1.1.2 Введення та редагування інформації про вітки
- •1.2 Діагностика початкових даних та виконання розрахунків усталеного режиму електричної мережі
- •1.3 Аналіз та виведення результатів розрахунків
- •2 Створення варіантів схем електропостачання для нових пунктів
- •2.1 Розрахунок довжин ділянок мережі
- •2.2 Потужності навантажень
- •2.3 Розрахунок перетоків потужностей по лініях
- •2.5 Вибір номінальної напруги
- •3 Вибір марки і площі перерізу проводів ліній електропередач
- •3.1 Перевірка вибраних перерізів за умов допустимого нагрівання і оцінка втрат напруги у післяаварійних режимах
- •4 Баланс активних і реактивних потужностей у електричній мережі, вибір і розташування компенсуючих пристроїв
- •4,89 МвАр;
- •1,25 МвАр;
- •3,174 МвАр;
- •2,597 МвАр;
- •5 Вибір трансформаторів та схем підстанцій
- •6 Порівняння варіантів і вибір економічно доцільної схеми мережі
- •7 Розрахунки параметрів схем заміщення мережі
- •8 Розрахунок і аналіз режимів роботи мережі
- •8.1 Визначення приведених і розрахункових навантажень підстанцій
- •8.2 Визначення потокорозподілення в мережі
- •8.3 Визначення робочих рівнів напруги у вузлах мережі
- •9 Регулювання напруги в мережі
- •10 Виконання розрахунків режимів на еом
- •11 Визначення основних техніко-економічних показників спроектованої мережі
6 Порівняння варіантів і вибір економічно доцільної схеми мережі
У курсовому проекті порівнюють варіанти виконання мережі по техніко-економічних показниках на основі техніко-економічного аналізу (ТЕЛ). Порівняння варіантів проводиться у два етапи.
1. На першому етапі варіанти з однаковою номінальною напругою мереж наближено порівнювались лише за основними натурально кількісними показниками: сумарній довжині ліній, по довжині їх трас, по кількості комірок вимикачів і т.п. (таблиця 3.3).
Принципи побудови схеми мережі мають враховувати різні якості електричних мереж і порівняння їх варіантів повинно засновуватись на розрахункових витратах.
2. На другому етапі, обмежене число найбільш раціональних варіантів схеми і номінальної напруги мережі підпадає під техніко-економічне порівняння за приведеннями витратами. Кожен із цих варіантів повинен бути детально розробленим з вибором схем усіх підстанцій, розрахунком втрат електроенергії та ін.
Необхідно мати на увазі, що варіанти схеми з різними номінальними напругами через різну вартість обладнання і апаратури і різних величин втрат електроенергії можуть порівнюватись тільки за приведеними витратами. Це положення обов’язкове і для порівняння варіантів з різною надійністю постачання споживачів.
При визначенні техніко-економічних показників та критеріїв економічної ефективності, вартість електрообладнання і характеристики його експлуатації приймаються за даними [9, додаток 5].
Показники та критерії економічної ефективності
Методика оцінки економічної ефективності є складовою ТЕА і розроблена на основі загальних методичних положень визначення економічної ефективності інвестицій в енергетику (ГЛ 340.001–95), затверджених Міненерго України за погодженням з Мінекономіки України [7].
Методика [3, 9] призначена для визначення економічної ефективності інвестицій в розвиток енергосистем та електричних мереж, у тому числі в нове будівництво, розширення і реконструкцію ліній електропередачі та підстанцій.
В курсовому проекті загальним критерієм економічної ефективності, за яким буде проводитись вибір остаточного варіанту є значення рентабельності капіталовкладень в електричні мережі:
,
де
– середньозважений тариф на
електроенергію в даній енергосистемі
(без податку з обороту), приймається
рівним 20 коп./кВтгод;
– частка вартості реалізації електроенергії, що припадає на електричну мережу (для мереж 110 кВ складає 0,12 [3]);
–
додаткове надходження електроенергії
в мережу, зумовлене спорудженням
електромережевого об’єкта, млн.кВтгод.;
Е – додаткові щорічні витрати на експлуатацію мережі, тис. грн..
В умовах нестабільної економіки країни капітальні вкладення рекомендується визначати у твердій вільно конвертованій валюті. У даний час прийнято, що ціни 1984 року в карбованцях [4] відповідають сучасним цінам в доларах США [7]. Для переходу до національної валюти необхідно приведені в довідниках показники вартості помножити на офіційний курс долара США на момент виконання розрахунків (5,05 грн. за 1 дол. США).
Ще одним критерієм економічної ефективності є приведені затрати, які визначають за формулою:
З = рн К + Е + Зб,
де З – приведені затрати, тис. грн.;
рн – нормативний коефіцієнт нормативності капітальних вкладень, приймається рн = 0.12;
К – одночасні капітальні витрати, тис. грн.
К = Кп + Кл,
де КП – одночасні капітальні вкладення на спорудження підстанцій;
КЛ – капітальні витрати на спорудження ліній.
КП = КТ + (КВ + КВРП) + КЗРП + ККУ + КПОСТ,
де КТ – вартість трансформаторів, тис. грн.;
КВ + КВРП – капітальні вкладення у вимикачі та відкриті розподільчі пристрої, тис. грн.;
КЗРП – витрати, що враховують вартість закритих розподільних устроїв, тис. грн.;
ККУ – витрати на компенсуючі пристрої;
КПОСТ – постійна частина витрат, тис. грн.
Визначаємо КТ за [4] табл. 9.19.
КТ = (384 +54 +63)25,05 = 3726,9 (тис. грн).
Для визначення вартості вимикачів та відкритих розподільчих пристроїв необхідно провести вибір схем розподільчих пристроїв. За [4, табл. 4.6] пропонуємо для усіх вузлів схему містка з вимикачами в перемичці та ланцюгах трансформаторів.
Визначаємо КВ + КВРП за [4] табл. 9.14 - 9.15.
КВ + КВРП = (442+5120) 5,05 = 3878,4 (тис. грн).
Визначаємо КЗРП за [4] табл. 8.26 - 8.27.
КЗРП = (5 70) 5,05 =1767,5 (тис. грн);
ККУ = 305,05=151,5 (тис. грн).
Визначаємо Кпост по [4] табл. 8.35.
КПОСТ = 52105,05 =5302,5 (тис. грн).
Отже, загальна вартість підстанції:
КП = 3726,9 + 3878,4 + 1767,5 +5302,5+151,5 = 14826,8 (тис. грн).
КЛ = СТ l,
де СТ – вартість 1 км ЛЕП, тис. грн.
Визначаємо СТ по [4] табл. 9.4. для залізобетонних опор.
Капітальні витрати на спорудження ліній:
КЛ = (15,32+14,45)110,55 =11342,43 (тис. грн).
Одночасні капітальні витрати К:
К = 14826,8 + 11342,43 = 26169,23 (тис. грн).
В - щорічні витрати на експлуатацію мережі:
В = ВЛ +ВП +ВW ,
де ВЛ – відрахування від капітальних витрат на амортизацію, обслуговування і ремонт ліній, тис. грн. :
ВЛ = ((аЛ% + РЛ% + ОЛ%)/100) КЛ;
а – амортизація;
Р – поточний ремонт;
О – обслуговування.
(аЛ% + РЛ% + ОЛ%)/100 = 0, 0594;
ВЛ =0,059411342,43 =673,74 (тис. грн).
ВП – відрахування від капітальних витрат на амортизацію, обслуговування і ремонт підстанцій, тис. грн.:
ВП = ((аП% + РП% + ОП%)/100) КП;
(аП% + РП% + ОП%)/100 = 0,21.
ВП =0,2114826,8 = 3113,628 тис. грн.
ВW – відрахування від капітальних витрат на вартість втрат електроенергії W за рік, тис. грн.:
,
де b0 – вартість 1 кВтгод втраченої електроенергії, b0 = 9 коп/кВтгод;
– час втрат.
(год) ,
де ТНБ =5500 год. – тривалість використання найбільшого навантаження.
0,09(33,50122,673
+ 7,69124,519 +
2,25524,93 +
12,36225,752 +
+ 38,41422,138 + 16,66721,643 + 8,33323,287)3979,458/1102 =
= 237,117 (тис.грн).
В = 237,117 + 673,74 + 3113,628 = 4024,485 (тис.грн).
Зб – народногосподарський збиток, тис. грн. Він дорівнює нулю , оскільки відсутні дволанцюгові лінії.
Приведені витрати дорівнюють:
З = 26169,23 + 4024,485 / 0,1 = 66414,083 (тис. грн).
Рентабельність капіталовкладень в електричну мережу:
.
Розрахунок приведених витрат та рентабельності для другого варіанту схеми проводиться аналогічно.
Результати розрахунків для двох варіантів зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1 – Результати розрахунків
№ сх. |
Кп/ст |
Кл |
К |
Вл |
Вп/ст |
Вw |
В |
З |
R |
тис.грн. |
тис.грн. |
тис.грн. |
тис.грн. |
тис.грн. |
тис.грн. |
тис.грн. |
тис.грн. |
% |
|
1 |
14826,8 |
11342,43 |
26169,23 |
673,74 |
3113,63 |
237,117 |
4024,485 |
66414,08 |
30,5 |
3 |
14826,8 |
11510,24 |
26337,04 |
683,708 |
3113,63 |
222,678 |
4020,014 |
66537,18 |
30,3 |
Отже за результатами розрахунків
обираємо схему варіанту №1, як таку що
має більшу рентабельність – 30,5 % та
відповідно менший строк окупності
роки.
