ЩЗ

Потреба J для профілактики еутиреозу (ВООЗ)

Дорослі – 150 мкг/добу Вагітні – 200 мкг/добу

Доношені новонароджені – 15 мкг/кг/добу Недоношені новонароджені – 30 мкг/кг/добу Діти 1 року життя – 50 мкг/добу Діти 1-6 років – 90 мкг/добу Діти 7-12 років – 120 мкг/добу

Лікування еутиреозу

Завжди починається з призначення йодвмісних

препаратів: KJ - 100 мкг/добу. Якщо на фоні

лікування препарати йоду не відбувається

нормалізація розмірів ЩЗ протягом 6 міс. –

призначають L-тироксин (початкова доза – 3

мкг/доба, в подальшому підбір дози відбувається під контролем визначення ТТГ у крові хворого).

Гіпертиреоз

Дифузний токсичний зоб (тиреотоксикоз, хвороба Базеда, хвороба Грейвса) – ендокринно-обмінне захворювання, в основі якого є гіперпродукція гормонів ЩЗ. На сучасному етапі токсичний зоб розглядають як аутоімунне спадкове захворювання, при якому підвищується LATS-фактор (тривалодіючий стимулятор синтезу тиреоїдних гормонів).

Етіологія: -інфекції; -стреси;

-психічні та фізичні травми; -перегрівання на сонці.

Клінічні прояви гіпертиреозу

-збільшення розмірів ЩЗ;

-порушення діяльності ЦНС (роздратованість, метушливість,

підвищена рухова активність, швидка втомлюваність,

емоціональна лабільність, порушення сну, головний біль,

тремор кінцівок);

-порушення діяльності ССС (тахікардія, аритмія,

систолічний шум, на ЕКГпідвищений вольтаж зубців);

-схуднення;

-очні симптоми (екзофтальм; офтальмопатія Грейвса –

лімфоїдна інфільтрація кон’юнктиви, її гіперемія та набряк;

с-м Дальриміля – широке розкриття очної щілини; с-м

Еллінека – посилення пігментації повік; с-м Зінгера – набряк

повік; с-м Розенбаха – тремор повік; с-м Крауса – посилений

блиск очей; с-м Штельвага – нечасте миготіння та ретракція

верхньої повіки; с-м Мебіуса – порушення конвергенції; с-м Грефе – відставання верхньої повіки при погляді вниз.

Лабораторні зміни при гіпертиреозі

-підвищення концентрації Т3, Т4;

-зниження рівню ТТГ;

-кістковий вік випереджує паспортний на 2-5 років;

-зниження холестерину в сироватці крові;

-клінічний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, підвищення ШОЕ.

Особливості перебігу ДТЗ у дітей

-частіше хворіють дівчата (95 %); -сімейний анамнез;

-маніфестація захворювання в пубертатний період;

-перебіг на фоні хронічного ураження носоглотки інфекційного характеру;

-в анамнезі – психічні травми.

Лікування гіпертиреозу

Мерказоліл - 30-40 мг/добу протягом 10-15 діб, з

поступовим (5 мг/тиждень) зменшенням до

мінімальної підтримуючої дози (5 мг/добу).

Пропілтіоурацил – початкова доза – 150-300 мг/м2, з

поступовим зниженням до підтримуючої – 100 мг/м2.

Тривалість лікування у підтримуючих дозах складає від 2 до 6 років.

Тиреоїдит

1. Хронічний лімфоцитарний, аутоімунний тиреоїдит

(тиреоїдит Хашимото).

Органоспецифічне аутоімунне захворювання,

супроводжується утворенням аутоантитіл до

тканини ЩЗ. Частіше зустрічається у дитячому та

підлітковому віці. Дівчатка хворіють вдвічі частіше

хлопчиків.

Характерна лімфоцитарна інфільтрація ЩЗ,

на ранніх стадіях може бути лише гіперплазія ЩЗ.

Захворювання наслідується щеплено із системою HLA.

Клінічні прояви тиреоїдиту Хашимото

-захворювання починається протягом перших 3

років життя, після 6 років частота збільшується (max

– у підлітковому віці);

-зоб розвивається бессимптомно та поступово,

(дифузне збільшення ЩЗ, поверхня бугриста на

дотик, з часом стає твердою із вузлами);

-діти дратівливі, легко збудливі, підвищення

пітливості, гіперактивні (можливо запідозрити

гіпертиреоз, але лабораторно не підтверджується);

-клінічний перебіг різноманітний (спонтанне

зменшення та зникнення або залишатися без змін

протягом багатьох років);

- стадії захворювання: гіпертиреоз (транзиторна стадія) – еутиреоз -гіпотиреоз.

Діагностика тиреоїдиту Хашимото

-високий титр аутоантитіл у сироватці крові

(частіше АТ до тиреоглобуліну 1:100 та АГ мікросом

>1:32);

-рівень Т4 та ТТГ у крові в межах норми, або

підвищений вміст ТТГ при нормальному рівні Т4

(“компенсований” гіпотиреоз), або зниження рівня

Т4 при підвищеному вмісті ТТГ (гіпотиреоз);

-нечіткі та нерівні контури ЩЗ при УЗД;

-сканування ЩЗ показане при підозрі на

вузлоутворення;

-біопсія – виражена лімфоїдна інфільтрація (у дітей проводиться дуже рідко).