
- •І. Лабораторні роботи Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2
- •Біоекологічна характеристика самшиту вічнозеленого
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4
- •Класифікація живоплотів за висотою
- •Густота посадки живоплотів
- •Основні види рослин, придатні для живоплотів
- •Типи живоплотів у м. Львові (вулиця, бульвар, сквер, парк і т.П.)
- •Використання рослин у різних типах живоплотів
- •Таксономічний склад рослин у живоплотах
- •Загальні розміри існуючих живоплотів
- •Відомість обліку типів живоплоту
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6
- •Форми стрижки та рекомендовані рослини
- •Лабораторна робота № 7
- •Лабораторна робота № 8
- •Шкідники декоративних рослин
- •Основні хвороби рослин
- •Народні засоби боротьби із шкідниками і хворобами рослин
- •Іі. Послідовність виконання макету
- •Порядок виконання роботи
- •Ііі. Глосарій
- •IV. Література
- •Додатки
Біоекологічна характеристика самшиту вічнозеленого
(Buxus sempervirens L.)
Показник |
Характеристика |
Група рослин |
Листяні вічнозелені |
Походження, ареал |
Південна Європа, Північна Африка, Китай, Японія |
Життєва форма |
Кущ до 2 м чи деревце висотою до 6-8, рідко 15-20 м. Крона густа |
Пагони |
Тонкі, опушені, дещо чотиригранні |
Листки |
Супротивні, шкірясті, жорсткі, овальні, подовгасто-ланцетні, завдовжки 1-3 см цілокраї, блискучі, темно-зелені |
Квіти |
Одностатеві, дрібні, жовтуваті, зібрані в коротких пазушних китицях |
Період цвітіння |
Квітень-травень |
Плоди |
Тригранні кулясті коробочки, завдовжки близько 8 мм. Насінини дрібні, чорні |
Період плодоношення |
Вересень-жовтень |
Розмноження |
Насінням, живцями, поділом куща |
Вибагливість до ґрунту |
Середньо вибагливий, уникає з надмірним зволоженням. Може рости на вапнякових ґрунтах та у напівпустелях |
Примітка |
Повільнорослий, тіневитривалий, але добре росте на освітлених місцях, теплолюбний, витримує морози до -22оС |
Відношення до умов міста |
Добре переносить задимленість та запиленість |
Використання |
Для створення різних фігур, боскетів, живоплотів, низьких та середніх бордюрів, арабесок, а також контейнерних культур |
Рис. 1. Приклад оформлення презентації
Лабораторна робота № 3
Тема. Інструменти для фігурної стрижки рослин
Мета роботи: ознайомитися із наявним ручним, електричним та бензомоторним ріжучим інструментом, що використовується в топіарному мистецтві.
Для надання рослинам різноманітної форми, а також для санітарного та омолоджувального обрізування окремих частин рослин використовують багато різноманітних інструментів: як механічних (ручних), так і моторизованих. Це, в першу чергу, секатори, садові (шпалерні) ножиці, сучкорізи, садові пилки. Із моторизованого інструменту використовують електро- та бензотриммери різних систем, бензопили для обрізування крупних гілок.
Звичайний садовий секатор має таку будову: 1 – ніж із каленої сталі із точним 4-разовим радіальним загостренням, може дозагострюватися; 2 – різак для дроту; 3 – шліфований змінний ніж з кованої спеціальної сталі, також може дозагострюватися; 4 – жолобок для соку; 5 – регульовочний гвинт; 6 – ручка із заглибинами для потужного або швидкого зрізу; 7 – міцні алюмінієві ручки з профілем; 8 – м’які неслизькі елементи ручок; 9 – ріжуча головка під кутом 30о; 10 – фіксатор (задіюється однією рукою); 11 – буфери, що знижують навантаження на зап’ястя.
Підбір секатора – справа індивідуальна і залежить від зручності роботи з ним. Більшість секаторів обладнані так званою «поворотною ручкою», тобто пружиною, яка повертає ручку секатора після зрізу у початкове положення. Це сприяє легкій роботі та запобігає швидкій утомі.
Сучкоріз складається із таких частин: 1 – ніж із закаленої сталі із точним 4-разовим радіальним загостренням; 2 – шліфований змінний ніж з кованої спеціальної сталі, також може дозагострюватися; 3 – жолобок для соку; 4 – ріжуча головка під кутом 20о; 5 – передача; 6 – буфери, що знижують навантаження на зап’ястя; 7 – міцні алюмінієві ручки з профілем; 8 – м’які неслизькі елементи ручок.
Сучкорізи використовуються для видалення старих або всохлих гілок, при реставрації або омолоджуванні чагарників, максимальний діаметр зрізу – близько 5 см.
Більш товсті гілки видаляються за допомогою пилки, які можуть бути представленими різноманітними варіантами. Головним критерієм при виборі садової пилки є ріжуче полотно та його заточка.
Шпалерні ножиці – призначені для обробки як дрібних деталей, так і для стрижки більших поверхонь. Існують шпалерні ножиці із телескопічними ручками, що дозволяє стригти високі та важкодоступні місця живоплотів. Головну роль у цьому інструменті відіграє вага та заточка леза.
Електричні
кущорізи
зручні для роботи, оскільки мають
невелику вагу (в середньому 2,6-4,1 кг) і
дозволяють зрізати гілки в діаметрі до
21 мм при довжині різу 40-60 см.
Основні характеристики:
закалені, оброблені лазером ножі для особливо чистого зрізу;
запобіжний замок проти непередбачуваного включення;
електродвигун потужністю 380-500 Вт;
захист ножів та захисний щиток для рук.
Існують також акумуляторні кущорізи, які працюють від батареї (без підзарядки приблизно 25-40 хв., а деякі моделі до 90 хв.). Використовують такий інструмент у місцях, де живлення від електромережі утруднене або відсутнє.
Поряд
з електричним ріжучим інструментом у
садівництві використовують моторизований
інструмент
із двигунами внутрішнього згорання
(наприклад, фірма STIHL).
Особливості цього інструменту:
робоча потужність в середньому складає до 0,95 кВт;
невеликий об’єм двигуна (в середньому27,2-25,4 см3), тому середні вага інструменту складає 4,6-5,8 кг;
робоча довжина зрізу – 45-75 см.
При роботі із високими живоплотами та у важко доступних місцях часто використовують подовжені мотоножиці із регульованою ножевою траверсою (слайди 31-33), які дещо важчі від звичайних кущорізів (середня вага до 6,5 кг), однак завдяки безступенево регульованому кутові передачі ножової траверси (0-90о) мотоножиці можна швидко підготувати для виконання різноманітних завдань і пристосувати до росту працівника.
Під час роботи із будь-яким ріжучим садовим інструментом необхідно користуватися засобами захисту очей (окуляри, маски), голови (шоломи, каски), рук (рукавиці) та протишумовими засобами.
Загалом до роботи із ріжучим садовим інструментом повинні допускатися особи, які пройшли інструктаж із техніки безпеки і володіють відповідними кваліфікацією та навиками роботи.