- •Міністерство освіти та науки україни Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
- •Курсова робота
- •1. Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого
- •2. Загальна характеристика господарства
- •2.1. Кліматичні умови
- •Метеорологічна характеристика Солонянського району
- •Сума атмосферних опадів, мм
- •2.2. Ґрунтові умови
- •3. Проектування біологічної врожайності культури
- •Технологія вирощування тритикале озимого
- •4.1. Місце в сівозміні
- •4.2. Обробіток ґрунту
- •4.3 Система добрив
- •4.4. Характеристика рекомендованих до посіву сортів тритикале озимого Прорив
- •Раритет
- •4.5. Підготовка насіння до сівби
- •4.7 Догляд за посівами
- •4.8 Збирання врожаю
- •Операційна технологія
- •Економічна ефективність вирощування культури
- •Висновок
- •Список використаної літератури
4.3 Система добрив
При основному обробітку ґрунту вносимо фосфорне 2/3 (20 кг д.р./га) та 2/3 (42 кг д.р./га.) калійне добрива від розрахункової потреби. Під час посіву вносимо в рядки 1/3 (10 кг д.р./га.) фосфорних та 1/3 (20 кг д.р./га.) калійних добрив, при умові що використовуються сівалки з одночасним внесенням туків (як правило вони ще "радянської" конструкції), якщо ні то необхідно внести при передпосівному обробітку ґрунту збільшивши дозу внесення на 30% (N0P13K27 кг д.р./га.).
В кінці перезимівлі – початку вегетації (по мерзлоталому ґрунту) робимо перше підживлення: вносимо ≈30% (21 кг/га д.р.) азотних добрив, від розрахункової норми, бажано вносити у амонійній формі, та бажано додатково калій ≈5-10% (3-6 кг/га д.р.) від розрахункової дози (підчас теплої зими поживні речовини вимиваються в нижні шари ґрунту, а найбільша потреба рослини в калію – в період виходу в трубку).
Друге підживлення проводимо через ≈2-3 тижні після першого підживлення, при відновлення вегетації та "достиганні" ґрунту. В цей час вносимо ≈50% (40 кг/га д.р.) від розрахункової норми азотні добрива в нітратній, амонійній чи амідній формах. Добрива вносимо за допомогою вибракуваних (але справних) зернових сівалок (азотні добрива прискорюють корозію металу).
Третє підживлення азотом проводимо, при умові що рослини не переростають, через ≈3-4 тижні після другого (підчас VII-IX етапу органогенезу). Кількість азоту – приблизно 20% (10 кг/га д.р.) від розрахункової, вноситься в рідкій формі у вигляді КАСів, методом обприскування посівів з одночасним внесенням необхідних пестицидів.
Найбільш надійні результати одержані при використанні методу розрахунку норм добрив по відшкодуванню виносу поживних речовин запланованим урожаєм з урахуванням на кожному полі елементів живлення.
Розрахунок дози добрив:
Дози добрив розраховуємо для планованої врожайності 34,1 ц/га.
Розрахунок проводимо за формулою:
Назоту= В´ Н1´ К=34,1*2,7*1=92 кг/га д.р.
Нфосфору= В´ Н1´ К=34,1*1,2*1=41кг/га д.р.
Нкалію= В´ Н1´ К=34,1*2,2*1,3=98 кг/га д.р.
де Н – норма поживних речовин (азоту, фосфору, калію), кг/га д.р.;
В – запланований врожай, ц/га;
Н1 – нормативи витрат поживних речовин на 1 ц врожаю, кг
К – коефіцієнт забезпеченості ґрунту поживними речовинами
Таблиця 5
Система удобрення тритикале озимого, попередник горох
Прийом удобрення |
Строк внесення добрив |
Доза добрив |
Вид добрив |
Основне |
Під культивацію |
N62 P41 K98 |
Аміачна селітра Суперфосфат Хлористий калій |
Передпосівне |
|
|
|
Рядкове |
|
|
|
Підживлення: |
|
|
|
1. |
по таломерзлому ґрунту |
N30 |
Аміачна селітра |
2. |
|
|
|
