Міністерство освіти та науки україни Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Кафедра рослинництва

Курсова робота

на тему: «Технологія вирощування тритикале

озимого в умовах Степу України»

Виконавець:

_______________________ ^{(Прізвище, ім’я, по-Батькові)}

Дніпропетровськ – 2015

Зміст

Вступ	3
1. Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого	6
2. Загальна характеристика господарства	10
2.1. Кліматичні умови	10
2.2. Ґрунтові умови	13
3. Проектування біологічної врожайності культури	15
4. Технологія вирощування культури	16
4.1. Місце в сівозміні	16
4.2. Обробіток ґрунту	16
4.3 Система добрив	21
4.4. Характеристика рекомендованих до посіву гібридів тритикале озимого	22
4.5. Підготовка насіння до сівби	24
4.6 Сівба	25
4.7 Догляд за посівами	27
4.8 Збирання врожаю	28
Операційна технологія	30
5. Економічна ефективність вирощування культури	31
Висновок	32
Список використаної літератури	33

Вступ

Тритикале – нова культура, «синтезована» людиною в XIX-XXст. Світова спільнота визначила її латинську назву як Triticosecale Wittm. & А. Camus. Не дивлячись на свою філогенетичну молодість, тритикале вже починає тіснити інші культури в структурі посівних площ. Світовим лідером з вирощування тритикале є Польща, де під неї відводять 840 тис. га, або 9,6% всіх посівів зернових. Середня врожайність тритикале (на зерно) в Польщі – 30 ц/га. Серед країн СНД перше місце за площами тритикале займає Білорусь (більше 350 тис. га, або 15 - 17% посівної площі). Там тритикале добре пристосоване до кліматичних умов. Білоруси одержують стабільну врожайність, що перевищує на 5-7 ц/га врожайність пшениці. Собівартість 1 ц тритикале на 5-6% нижче, ніж в середньому по зернових культурах, а рентабельність – на 10% вище, відзначили учені-аграрії.

Сучасні сорти тритикале можуть володіти більшою екологічною стійкістю, ніж пшениця і жито. Тритикале значно краще, ніж пшениця, здатне протистояти низьким температурам, хворобам і шкідникам. Амфідиплоїдний гібрид пшениці і жита – тритикале вдало поєднує в собі ознаки обох батьків. Велика цікавість, що проявляється до нової культури, викликана тим, що тритикале може давати урожаї на еродованих, піщаних, кислих легких грунтах, там де пшениця істотно знижує врожайність. Тритикале перевершує пшеницю і жито за вмістом білка в зерні, відрізняється високим вмістом незамінних амінокислот, і в першу чергу – лізину. У зернових сортах тритикале в зерні накопичується білка на 1,5-2 % більше, ніж у пшениці, вище за жито на 3-4%. Збір білка з гектара перевершує пшеницю і жито на 40-45 %, лізину на 20-25 %. Тритикале – це нове важливе джерело світових харчових ресурсів. Доведено, що по харчових властивостях і технологічній цінності тритикале конкурує з пшеницею, кукурудзою, рисом, просом, сорго. Лінії тритикале можна використовувати для різного роду хлібопекарських і макаронних виробів. В даний час хліб високої якості з муки тритикале одержують при змішуванні її (50 %) з мукою сильної пшениці.

Пшенично-житні гібриди (Triticale) володіють підвищеною зимостійкістю, стійкістю проти грибних і вірусних хвороб, зниженою вимогливістю до родючості ґрунту, містять багато білка в зерні. У нашій країні пшенично-житні гібриди, що не розщеплюються, одержували в двадцятих роках академік Г, М. Мейстер, Н. Р. Мейстер, Н. У. Лебедєв, в тридцятих роках А. І. Державін, в сорокових роках професор В. Е. Пісарєв. Тритикале більш зимостійкий, ніж озима пшениця. По хімічному складу тритикале близький до пшениці, але в ньому більше сирого протеїну (15,1-18,1%) і лізину (0,50%), в пшениці ж цих речовин 9,2-13% і 0,41%. Протеїн пшениці і пшенично-житніх гібридів однаково перетравлюється, але амінокислотний склад його у тритикале більш повноцінний. По харчовій цінності тритикале перевершує пшеницю - володіє підвищеним вмістом вітамінів групи В і РР, оптимальним співвідношенням мінеральних речовин. Із зерна тритикале одержують високоякісне печиво, що володіє підвищеною харчовою цінністю за рахунок підвищеного вмісту білкових речовин, зокрема незамінних амінокислот (лізин, метіонін, триптофан), моносахарів. Тритикале можна віднести до продуктів дієтичного і лікувально-профілактичного призначення.

По поживній цінності зерно пшенично-житніх гібридів не поступається зерну ячменю і сорго, і може замінити його в раціоні свиней, а також в концентрованих сумішах для відгодівлі великої рогатої худоби, дійних корів, овець. Викладена вище характеристика відноситься до двовидових тритикале, одержаних від схрещування одного виду пшениці і жита.

Чимале значення відводиться тритикале в захисті грунту від водної ерозії, очищенні полів від бур'янів. Більшість сортів тритикале, на жаль, дозріває пізніше за пшеницю. Пізньостиглість тритикале обумовлюється подовженням періоду колосіння - дозрівання за рахунок повільного процесу формування і наливання зерна. Цікавість до тритикале зростає через унікальне поєднання у нього ряду господарсько-біологічних особливостей.

Тритикалевий солод перевершує інші сорти солоду по впливу на обсяг хліба, оскільки в середньому значно перевищує інші сорти солоду з хлібних злаків по діастатичній силі і вмісту амілази. Крім того, середній вміст розчинного білка в солоді тритикале складає 53% (від загального білка) на відміну від 27-38% в інших хлібних злаках. Таким чином, тритикале дає більше зброджуваних сахарів і низькомолекулярних азотних з'єднань, ніж солод з інших зернових культур.

Висока ферментативна активність тритикалевого солоду наводить на думку, що його можна використовувати в пивоварінні. Середній вихід пива з тритикалевого солоду був нижчим, ніж з ячмінного. Тритикалове сусло багатше азотними з'єднаннями, кількість загального і формального азоту в тритикалевому суслі майже вдвоє вища, ніж в ячмінному. Пиво з тритикалевого сусла є темнішим і має вищі значення pH, а також містить менше алкоголю, ніж ячмінне. Таким чином, зерно тритикале можна включити як складова частину зерна для приготування пива.

Закордоном зерно тритикале широко використовують для кормових цілей (зерно, сінаж, літній силос). Підкреслюється цінність зерна кормового призначення: воно містить таку ж або більшу кількість білка, ніж зерно пшениці. Як джерело енергії тритикале успішно замінює пшеницю, кукурудзу, ячмінь і зернове сорго.

Крім того, тритикале – цінна кормова культура. Його зерно використовують для годування сільськогосподарських тварин, перш за все свиней і птиці. Встановлено, що заміна 40% зерна в звичайних комбікормах зерном тритикале збільшує прирости свиней на відгодівлі на 18-30% і економить 15-20% корму. Зелену масу цієї культури також використовують на корм тваринам. Завдяки підвищеному вмісту каратиноїдів, зелену масу тритикале худоба поїдає краще, ніж зелену масу жита або пшениці.