Тема 9 Організація підприємства

План лекції

1.Суб'єкти підприємницької діяльності.

2.Зовнішнє та внутрішнє середовище підприємництва.

3.Вибір сфери діяльності.

4.Аналіз конкуруючих товарів і підприємств – конкурентів.

5.Вибір організаційно- правових форм господарювання.

Самостійна робота

1. Підприємницька ідея та її джерела.

2.Визначення переваг створюваного підприємства.

3. Пошук джерел фінансування.

4. Обмеження в підприємництві.

5.Припинення діяльності підприємств.

1. Суб'єкти підприємницької діяльності

Підприємець може займатися будь-якими видами діяльності, якщо вони не заборонені законом, включаючи господарсько-виробничу, торгово-закупівельну, інноваційну, консультаційну тощо, комерційне посередництво, а також операції з цінними паперами. Суб'єктами підприємництва можуть бути:

• громадяни України, інших держав, особи без громадянства не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

• юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність";

• об'єднання юридичних осіб, які здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Статус підприємця як юридичної особи набувається тільки за допомогою державної реєстрації підприємства. В тих випадках, коли підприємницька діяльність ведеться без застосування найманої праці, вона реєструється як індивідуальна трудова діяльність, а із залученням найманої праці - як підприємство. З цього виходить, що підприємницька діяльність не пов'язана з будь-якою формою власності і здійснюється:

• самим власником засобів виробництва на свій страх і ризик та під свою майнову відповідальність;

• керівником підприємства: від імені власника тощо.

2. Зовнішнє та внутрішнє середовище підприємництва

Фірма як економічна організація є відкритою соціотехнічною системою, тому, по-перше, вона залежить від зовнішнього середовища та взаємодіє з ним, по-друге, фірма має внутрішнє середовище, яке можна зобразити як сукупність двох основних компонентів — технології і людей.

Зовнішнє середовище фірми — це чинники й умови, що перебувають поза фірмою та існують незалежно від неї, але впливають або можуть впливати на її функціонування. Загальною рисою факторів зовнішнього середовища є не контрольованість їх з боку фірми, оскільки вони не залежать від неї.

До зовнішнього середовища фірми належить інституційне середовище - сукупність основоположних політичних, соціальних та юридичних правил, що утворюють базис для виробництва, обміну та розподілу. Центральний елемент інституційного середовища — соціальна норма, тобто стандарти поведінки, що встановлені суспільством у формі погодження, суспільної стратегії, правил. Система соціальних норм охоплює різні групи норм, які взаємодіють, доповнюють одна одну в процесі регуляції суспільних відносин: економічні, політичні, правові, релігійні, корпоративні норми тощо. Правові норми належать до соціальних норм-правил.

Внутрішнє середовище фірми являє собою сукупність чинників, що створюються і контролюються фірмою. Складові внутрішнього середовища фірми безпосередньо впливають на її ефективність: стратегії, цілі, завдання, структура, технологія, персонал, організаційна культура.

Зовнішнє та внутрішнє середовище фірми тісно взаємопов'язані: з одного боку, фірма створює внутрішнє середовище під впливом та на базі врахування факторів зовнішнього середовища, з другого — фірма адаптується до зовнішнього середовища за допомогою чинників внутрішнього середовища.